Переходимо до любові
Шрифт:
Шейх. Як то немає? А мільйонер?
Контрабандист. Чари, чари! Нема нічого!
Шейх. Я знаю...
Обідранець. Перш ніж ти звелиш, Шейху, поглянь на мене.
Шейх. Чому б мав стомлювати свої очі таким видовиськом?
Обідранець. Бо мільйонер, якого ти шукаєш,— це я.
Шейх. Ти — мільйонер?
Мільйонер. Так. А що тут дивного? Адже ти — теж мільйонер?
Шейх. Клянусь аллахом.
Мільйонер. А поглянь на себе.
Шейх (знетямлено). Ти — мільйонер?
Мільйонер. Я вже сказав.
Шейх (до Контрабандиста). Тоді чому ж цього
Контрабандист наставляє гвинтівку на Мільйонера, але один із носіїв легко відтручує Контрабандиста вбік.
Мільйонер (вказуючи на носія). Чемпіон світу з бокса. (Так само вказуючи на інших своїх носіїв). Чемпіон світу з боротьби. Чемпіон світу із штанги. Чемпіон світу з десятиборства. А ось цей (показує на нового слугу, який несе портативний холодильник) — олімпійський чемпіон із стрільби. Чи цього не досить, щоб ти переконався, Шейху, як важко зі мною змагатися? Але припустімо, що ти зміг би мене вбити. Навіщо?
Шейх. Щоб забрати твій мільйон.
Мільйонер. Але як би ти це зробив?
Шейх. Бо мільйонер — це чоловік, який носить мільйон із собою.
Мільйонер. Тоді дивись. (Вивертає кишені). Мій мільйон — це акції, вклади в промисловість, у банківські операції, найголовніше ж — ідеї.
Шейх. Ідеї? А що це таке? Стривай, я покличу свого мудреця. Або ні. Ще ліпше я покличу... (Ляскає в долоні). Моя улюблена блондинка! Де вона?
Богошукач (входить, бачить Мільйонера, радісно). Хелло!
Мільйонер (недбало). Хелло, Боб! Хав ду ю?
Богошукач, він же Боб. О'кей, шеф.
Шейх (вередливо). Підійди до мене, моя кохана блондинко. Я хочу, щоб ти побризкала мене...
Боб. Відчепись. Набрид.
Шейх. Що-о-о! Люди!
Вбігають слуги, але носії відтручують їх назад.
Мільйонер (до Шейха). Не треба нервувати. Боб — теж у мене на службі.
Шейх. Який Боб! Це моя кохана блондинка! Я купив її у Контрабандиста.
Мільйонер. Просто мені спало на думку найняти Боба й попросити приїхати сюди. Боб — найкращий спеціаліст по грабуванню банків. Він обчистив у Америці сімнадцять банків. Це була ідеальна робота! Контрабандист уже давно в мене на службі. Я обіцяв зробити йому одну маленьку... гм... назвемо це: чемність...
Шейх. Блондинко, побризкай мене отим о-де-ко-ло-ном. Вони мене обдурюють!
Боб. Нічого дивного. Людина — це тварина, яку обдурюють. (Скидає перуку блондинки).
Шейх.
Вбігає Дервіш, трясе бубонцями, вигукує щось, підтанцьовує, знеможений сідає на краєчок килима.
Дервіш. Одну каву, повелителю.
Шейх. Дайте кави цьому чоловікові, який набитий словами, як мішок верблюдячою вовною. А мені — холодної чистої води, бо я заллюся від злості. (До Дервіша). Чи ти можеш знайти слова, щоб пояснити, як жінка перетворюється на чоловіка і як наймудрішого в пустині обдурюють, мов сліпу коняку?
Боб (до носіїв). Чи нема в кого віскі?
Йому наливають в нейлоновий стаканчик з рекламою «Довгого Джона».
Фу, спекотно! (випиває кілька стаканчиків).Шейх. О аллах!
Дервіш. Хто вірує в бога і судний день, той не приятелює з недругами аллаха і їхніми посланцями. Хай то будуть батьки їхні, чи брати, а чи родичі.
Шейх (пінячись од люті, до Контрабандиста). Це все ти, смердючий сину шакала??! Нарешті я доберуся до тебе! Твоя голова буде...
Контрабандист із своїми людьми мерщій утікає.
А-а-а! Ніхто не втече від мене! Всіх... всім... і вам (до слуг), і тобі (до Дервіша)... всім вам...
Дервіш. Подолай гнів у собі, повелителю. Справедливість одної години варта більше, ніж молитва цілого року. Будь справедливим...
Шейх. Женіть його геть! Геть!
Слуги виштовхують Дервіша. Тим часом Мільйонер вигідно розташовується під пальмою. Слуга, який приніс холодильник, одягає світлий смокінг, гумові рукавички, обв'язується стерильною марлевою пов'язкою, дістає з холодильника напої й закуски для Мільйонера, той починає їсти, старанно пережовуючи їжу.
Мільйонер (до Шейха). Я знаю, що твій закон забороняє спиртне, тому не пропоную тобі віскі, хоча цей напій прекрасно дезинфікує всі нутрощі. Ти мені подобаєшся. В тебе такий темперамент. Я люблю людей з темпераментом. Тепер бачу, що не помилився, посилаючи до тебе Боба. Це була одна з моїх ідей. Підіслати до тебе мого чоловіка, замаскувавши його так, щоб ніхто не здогадався. Ти спитаєш навіщо? Просто так. Каприз. Жарт. В мене безліч ідей, і я розкидаюся ними щедро й охоче. Але до твоєї пустині я приїхав не для того, щоб розкидатися своїми ідеями. І не для того, щоб вкладати тут свої капітали. Навіщо? Це надто пусте місце.
Шейх (пиховито). У дурного чоловіка вся пустиня — пустиня. Розумний діє інакше. Переганяє купу людей, що їх має в руках, то туди, то сюди — і створюється видимість, що пустиня зникає.
Мільйонер. Але ж тут пусто! Поглянь довкола.
Шейх. Поки люди добігають з одного місця до іншого, то їх нема ні там, ні там. Пустиня ще більшає в очах у невтаємничених. А чоловік повинен бути на властивому місці.
Мільйонер. Ти маєш на увазі себе. Так?
Шейх. Я — тут, водночас повсюди.