По живу і мертву воду
Шрифт:
вже встигла група підпільників, у яку входив Василь Гнатишин, висадити в повітря ще один німецький ешелон і готувалась. До нової диверсії;
вже замінив Біляву Бестію інший комендант у
Одначе, як не намагалися розвідники Пошукайла вивідати що-небудь про долю Єви Фальк чи Надії Пилипчук, вони нічого не могли дізнатися. Сліди Оксани загубилися на хуторі Вишневому, на березі річки Безодні.
Пошукайло не припиняв розшуків. Він обвів великим колом на карті хутір Вишневий. Тут, у цьому колі, довго ходили по селах і хуторах старий безрукий жебрак і спритна кравчиня з Братина, яка носила з собою стареньку ручну швейну машинку.
Кравчиня два дні мешкала в хаті Андрія Дудки, шила господареві штани, перелицьовувала жакет господині й дізналася, що два тижні тому в цій хаті «одну пані — коханку сотенного Ганку — застрілили вночі, а другої, тієї, що була молодша, так і не знайшли, хоч шукали довго, зникла
Озброєна група партизанів, що видавала себе в тих місцях за бандерівців, допитувала самого Андрія Дудку, зустрічалася з підпільниками й навіть побувала на тому місці, де квартирувала розформована нині сотня. Добуті ними відомості тільки підтвердили те, що повідомила в загін кравчиня.
Оксана зникла. В той час недорого цінувалося життя людини, багато хто зникав безслідно, й оунівські кати вже не підраховували своїх жертв. Табуни здичавілих собак, немов сіроманці, бродили лісами. Вони розгрібали свіжі, недбало закидані гіллям і землею могили. Довго-довго потім лякали лісників і лісорубів білі, пробиті сокирою або кулею черепи, що їх знаходили серед кущів ялівцю та ожини в Братинському лісі.
Почалися перші приморозки. Густі тумани стелилися над заболоченою долиною Безодні, немов хотіли надійніше приховати таємницю річки, яка стала могилою багатьох.
А в ефір все линули й линули слова: «Продовжуйте пошуки…» Горяєв не міг змиритися з думкою про те, що Оксана загинула.