Сестри Річинські. (Книга перша)

Вильде Ирина

Навіщо ця комедія? Адже зустріч і розмова поміж ними ще буде.

Ольга

не знала, якими дорогами, коли і де дійде до цієї зустрічі, але навіть в цю хвилину відчула всю її неминучість. Це фатальне зближення між ними не може не прийти, так як не може не прийти смерть до людини. Це мусить статись хоч би тому, що сила, яка штовхає Ольгу до того «типа»,

дужча за ту, що відштовхує її від нього.

«Господи, — зітхнула розгублено, — не покидай мене у хвилині мого падіння». І тут же, згадавши свої гарячі молитви, политі сльозами під час хвороби татка, до яких не прислухався бог, продовжила у думках: «Якщо ти взагалі маєш серце для нас, людей».

КІНЕЦЬ ПЕРШОЇ КНИГИ