Історія польсько-українських конфліктів т.1

Сивіцький Микола

1. У Лазісках богослужіння відправив церковнослов'янською мовою православний священик Грегорж Нестерук, який потім виголосив проповідь польською мовою на тему «Найсвятіший твій улюблений образ». Під час богослужіння молитва відправлялась слов'янською мовою за президента Речі Посполитої і військо. У богослужінні взяло участь близько 80 осіб (кількість нормальна). Настрій спокійний.

2. У Сєдлісках богослужіння правив православний священик Павло Швайка церковнослов'янською мовою. Проповідь про значення великого посту виголошувалась польською. Під час богослужіння

відбулась молитва за Річ Посполиту, президента і військо. У богослужінні взяло участь близько 150 осіб (звичайно буває близько 200 осіб), з яких близько 100 осіб покинули церкву в момент початку проповіді.

Згідно з отриманою інформацією з таємних джерел судовий захисник Кирило Шурин з Замостя і деякі найбільш запальні русини з Сєдліск надалі бойкотують православного священика Швайку за його угодовство до влади і виголошення проповідей польською мовою. Александер Рочняк нібито намагається здійснити тиск на Швайку і навіть виказав йому за угодовство гостру догану. З цієї причини Швайка дуже засмучений і каже, що почне виголошувати проповіді русинською, як тільки поліція перестане за ним стежити.

Дня 12.11.1939 р. навмисно зволікав з початком богослужіння, аби, однак, найдовше притримати поліцейського, який, згідно з його словами, стояв у церкві з багнетом; «Він також говорив, що у майбутньому не має наміру молитись за президента Речі Посполитої».

Інформація від 15.III.1939 р.

Доповідаю, що за звітний тиждень були відправлені такі православні богослужіння:

1. Дня 12 березня ц. р. у Лазісках відбулось богослужіння літургійною мовою, здійснене православним священиком Грегоржем Нестеруком. Ксьондз Нестерук виголосив проповідь польською на тему: «Прийди, великий Христе Господній, покажи мені образ Твоєї Божої краси».

2. У день 12 березня ц.р. богослужіння у Сєдлісках відправив літургійною мовою православний священик Павло Швайка, також виголосив проповідь польською на тему: «Значення Святого Хреста». У проповіді він закликав не забувати про християнську православну віру і звертався до зібраних, щоб не давали себе дурити нашіптуванням злих людей і продовжували стояти за православну віру, а не наслідували св. Петра, який три рази відмовився від свого Бога».

У богослужінні взяло участь близько 200 осіб (нормально). Настрій населення в цілому був спокійним.

Перед проповіддю ксьондз Швайка підкликав дітей до олтаря, де питав їх і навчав релігії польською, вони ж відповідали переважно руською. Ксьондз хвалив дітей за добрі відповіді, старші притискалися до олтаря, щоб спостерігати за цією сценою.В момент початку проповіді кілька осіб вийшло з церкви, на що зреагував священик словами: «Не виходьте, бо це Вам і так не допоможе, а можете лише наразитись на прикрість».З церкви під час проповіді вийшло лише кілька осіб. Молитва за успішність держави, пана Президента і війська не була відправлена.

Згідно з отриманою таємною інформацією священик Павло Швайка проводить агітацію серед православних, щоб

вони не полишали православного віросповідування і не переходили у римо-католицтво.

Усіх тих, хто проголосив готовність перейти у католицтво, священик Швайка закликав до сповіді іменними картками і схиляв їх, щоб не приймали нової віри.

Акція проти польських проповідей у церкві триває надалі. Агітацію у цьому напрямку ведуть: 1) Клос Марія, 2) Добош Текля, 3) Яртис Анна, 4) Яртис Катерина.

Одночасно деякі православні мешканці села Сєдліски висловлюють бажання прийняти римо-католицьку віру разом з родинами. Ними є: 1) Білик Антоні, 2) Дрозд Якуб, 3) Следзь Антоні, 4) Заянць Ян, 5) Дулемба Михал, 6) Онух Михал, 11) Гоцак Марія, 12) Дума Михал.

У зв'язку з наміром зазначених осіб на території села Сєдліски з боку православних проводиться сильна агітація, яка має за мету утримати їх від зречення православної віри.

CAW З DP1313.3/2

Документ 27

Л. дз. 49/таем. КК. 8 березня 1939 р.

Пан директор пошт і телеграфів у Любліні

У зв'язку з акцією навернення-полонізації отримую повідомлення, що в поштово-телеграфних установах і агенціях на території повітів Холм, Грубешів, Томашів, Замость, Білгорай працевлаштовуються не поляки, наприклад, у Замості — службовець Савіцький, греко-католик, український шовініст, і Папіжанський, греко-католик, секретар пошти в Тишівцях, повіт Томашів, керівник агенції Король, православний. У Тарноватці, повіт Томашів, 2 русини у поштовій агенції.

Прошу пана директора взяти до уваги викладене при найближчих персональних змінах, бо вважаю, що тут, на цій території в таких важливих місцях, якими є поштово-телеграфні установи і агенції, повинні бути працевлаштовані тільки поляки і тільки патріоти.

Командир дивізії /-/ТУРКОВСЬКИЙ, полковник

CAW3 DP 1313.3/2

Документ 28

17.III.1939 р.

У полку легкої кавалерії легіонів у Замості індивідуальна сповідь під накриттям, проведена двома православними священиками, які прибули з Любліна (в тому числі православний декан), уже принесла відчутні негативні наслідки для польськості і проведення у цьому полку навернення душ.

Незважаючи на це, в артилерійському полку, нема жодного офіцера, підофіцера чинної служби, підофіцера понадстрокової і навіть курсантів підофіцерської школи православної віри і русинів, а активність польськості є дуже велика. Дуже скрупульозно використовується кожна можливість для того, щоб відвоювати нового поляка-католика. Після тієї сповіді дальша праця у цьому такому позитивному напрямку зустрічає сильний опір, бо рядові православні на сповіді були так підтримані попами, що відкрито заявляють, що вони не тільки православні за переконанням, але й національність є руська чи українська.