Історія польсько-українських конфліктів т.1

Сивіцький Микола

Рота складається з двох взводів. Командирами взводів є офіцери, нині один офіцер, заступниками — підофіцери у званні сержанта і взводного. Застосовано індивідуальну систему вишколу. Стан кадрів відповідає поставленому завданню.

ВИШКІЛ

У зимовий і весняний періоди рота була переобтяжена караульною службою, що не дало змоги провести нормальний вишкіл, результат — певне занедбання у бойовому навчанні. Нині рота підтягнулась у результаті виконання караульної служби молодшими, крім цього, рота, як прапорова, передбачена до супроводу, більше підготовлена з точки зору дисципліни і формальної муштри.

ВИХОВАННЯ

Протягом цього періоду проведено інтенсивне навчання з початкового вишколу

солдата, який усі закінчили з дуже добрим і добрим результатом. Свідомо зацікавлювали стрільців відомостями про їхнє походження, герби і справи предків. Організовано було екскурсії офіцерів роти до Турчанського повіту з метою ознайомлення з підґрунтям справи турчанської шляхти. Проведено навіть екскурсію батьків цих стрільців на Євхаристичний Конгрес у Перемишлі. Організовано рільничо-кооперативні курси, на які ходило 15 стрільців.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕМЕНТУ 2 ШЛЯХЕТСЬКОЇ РОТИ

Попри 15-місячну службу для них характерні труднощі у зосередженні уваги, велика схильність до крадіжок. Не проявляють між собою дружби і приятельства, кожний керується сильно розвинутим егоїзмом. Проявляють фальшиву солідарність — погано зрозуміле приятельство. Легкозапальні, у рівномірній безперервній позитивній праці не витримують темпу.

Якщо йдеться про матеріальний стан, то він виглядає дуже бідно, близько 16 % взагалі не мають землі, займаючись ремісництвом.

У розмові між собою вони користуються руською мовою, хоча дуже добре володіють польською. Але руською писати не вміють.

У ставленні до Польської держави всі лояльні, деякі проявляють навіть відданість; з кожним місяцем і тижнем видно, як тягнуться вони до польськості, як хочуть бути поляками і самі зголошуються з бажанням перейти на римо-католицький обряд. Наразі у 2 роті на римо-католицький обряд переходить 20 стрільців (справа подальшої праці з ними залишається на порядку денному).

Б. 5 рота — капітан Япек Бентковський + 3 офіцери.

Склад роти — 130 стрільців.

У тому числі:

Ходачкової шляхти гр. кат. 99 стрільців з Турчанського повіту.

Селянського походження — 31 стрілець з інших повітів.

Рота поділена на три взводи. Командирами взводів є офіцери, заступниками — сержанти. Застосовується індивідуальна система вишколу і виховання. Інструкторський склад — на відповідному рівні.

ВИШКІЛ

З точки зору вишколу, як і в минулому році, шляхта демонструє велике бажання й запал, але через низький рівень мислення не" може засвоїти теоретичні знання. Велику трудність становить також поняття ритму і координації рухів, через що з огляду на формальну муштру стоїть нижче від звичайних рот.

Усі розділи вишколу виконують повністю вправно, але не вміють добре відповідати і добре висловлюватись, що можна пояснити поганим володінням польською мовою, невмінням будувати фрази. Крім цього, є зауваження стосовно вишколу, як і у звітах попереднього року.

ВИХОВАННЯ

Крім частих цілеспрямовано підготовлених бесід на тему усвідомлення їхнього походження і чіткої установки всього апарату і кадрів на сприйняття молодого елементу, постійно проводиться початкова солдатська школа для неграмотних і уроки з історії і географії. Найважливішим моментом для них була підготовка до першої триденної відпустки (на Зелені Свята) і прибуття шляхетської делегації з Турчанського на Конгрес — див. нижче.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕМЕНТУ 5 ШЛЯХЕТСЬКОЇ РОТИ

Прикарпатська шляхта молодого віку мало відрізняється від старших за віком. Це є занедбаний елемент. Великий процент занедбаності, повна відсутність громадянсько-національної свідомості, слабе володіння польською мовою є найкращим доказом цього. Стрільці шляхетського походження 5 роти мають кілька властивих для себе характерних рис, які відрізняють їх духовно і почуттєво

від решти стрільців цієї роти. Першою такою рисою є надмірна вразливість і чутливість на слова догани керівництва, які завжди викликають сльози. Другою такою характерною рисою є охота до бійки і непорозуміння між собою. Дуже часто зустрічається бажання оббрехати керівників і старших, а також відсутність поваги до чужої власності, і це майже збігається з оцінкою характеру стрільців 2 роти (старший вік). Виховна робота у війську при надзвичайно перевантаженій вишкільній програмі, до якої шляхта інтелектуально зовсім не підготовлена, не може наразі принести результати. Під цим оглядом праця у роті молодого віку йде наразі повільніше, але завдяки минулорічному досвіду набагато послідовніше — тим більше, що у 5 роті, крім елементів з Турчанського повіту — спокійного і дуже придатного до праці національного усвідомлення, ще є елемент з Дрогобицького і Самбірського повітів, які, як міський елемент, є більше підготовлені і, до певної міри, критично настановлені завдяки попередній належності до української «Просвіти». Однак у 5 роті молодшого віку почався процес за взірцем 2 роти старшого віку — перехід на римо-католицький обряд.

У 5 роті близько 16 переходить на римо-католицький обряд.

Висновки і побажання А. ВИСНОВКИ (для 5 ппс) а) Програма вишколу повинна відрізнятись від програми для звичайних рот.

V І період слід звернути увагу на фізичне виховання, муштру і національно-громадянське виховання. Бойовий вишкіл, який займає найбільше часу у нормальній роті, зменшити під оглядом кількості часу на якісь 20 % (той час призначити на громадянське виховання), обмежити його до самих типових і насправді необхідних тактичних засад, розраховуючи, що в осінньо-зимовий і весняно-літній І і III періоди це безумовно відпрацюють, оскільки на відміну від інших рот вони є розпарцельовані і будуть становити до кінця служби єдину роту. Стрілецький вишкіл належить розглядати як предмет, у якому вони будуть успішні з огляду на вроджені добрі якості (виховання у горах і поблизу лісів). Вихованню треба присвятити більше часу і почати від навчання читання і письма, а також зрозуміло висловлюватись. У муштрі треба дотримуватись ґрунтовної дисципліни і максимального покарання за провини.

V період не належить забагато хвалити і викликати у них зайву зарозумілість, бо вона може їх зіпсувати. Тільки після II періоду, досягнення ними певних результатів можна зробити з них гвардію полку (роти прапорова і представницька). б) Польський елемент цієї роти повинен бути заможнішим, більш авторитетним, бувалим, який знає принаймні трохи світу і життя, і це буде елемент ремісничий, міщанський і чиновницький, який має кращу освіту і домашнє виховання, щоб міг здійснювати безпосередньо позитивний вплив на шляхту. Цей елемент повинен бути найкращим і спеціально добиратись обліковим офіцером полку (заступник мобілізаційного офіцера) з усього полку. в) На змаганнях між підрозділами і інспекціях керівників не ставитись до роти на рівні зі звиклими стрілецькими ротами, бо рівень мислення шляхти не дозволяє на досягнення у вишколі такого ж рівня, особливо у І і II періодах. Доказом цього може бути класифікація, запроваджена на основі психотехнічних обстежень у 5 роті молодшого віку.

Із 130 стрільців належать до:

Групи А — 13 В- С+ 13 С-30 С 26

Е — 17 + 24 повністю неписьменних, які не взяли участі в обстеженні. г) Після кількох перших місяців перебування і виховання у полку поставити виразно справу, що хоча вони греко-католицького віросповідання, але є польською шляхтою, тобто з кості і крові поляками, бо не походять від руських бояр, а з шляхти кінця XIV — початку XV століття, коли виник герб «Сас» і коли король Польщі (Владислав Ягелло) цей герб і землю їм надав.