Свіччине весілля
Шрифт:
На радiсть i горе всяк час,
Нi вiтер, нi дяк, нi тивуни
Тебе не однiмуть у нас.
К о з е л i у с
(поважно).
Стривайте, тихо! Як посмiли ви,
Дiвчата голосистi i свавiльнi,
Цю пiсню непристойную спiвать?
Ця пiсня єсть злочинна i безбожна,
Вона властей законних зневажає
I матiр нашу, церкву пресвяту.
I аз, урядник воєводи,
Notarius illustrae civitatis 1,
До кари вас негайно притягну.
Не думайте тiкать - я всiх вас знаю
I
1 Писар славної держави (лат,).
К о л я н д р а
Дивись який! Свiтить не можна свiтла,
То хоч спiвать про це не заважай!
Iди пиши про мито та помiрне,
Про мостове, про сош i верховщину,
Про всi лупецтва, що здирає з нас
Його пресвiтла милость воєвода.
Облиш пiснi дiвочi - з них тобi
Навряд хабар чи iнша здобич буде.
К о з е л i у с
Стривай, стривай, як посидиш в хурдизi,
То iншої, зухвальче, заспiваєш.
Починає писати в книжцi. Дiвчата оточують Козелiуса.
П р i с я
Та годi-бо - бач, халепа яка,
Вже i спiвати в Києвi не можна!
2 д i в ч и н а
Та не пишiть. Не будемо спiвать...
3 д i в ч и н а
Не знали ми...
П р i с я
Не ми цю пiсню склали.
К о з е л i у с
Хай буде так. Пробачу перший раз.
А ви за те, дiвчата-чепурушки,
Повиннi всi вiддячити менi -
Солодким вiдкупитись поцiлунком,
Не то - негайно в книжку запишу.
К о л я н д р а
Ач, вигадав драпiжник довгополий -
I на дiвчат вже мито урядив!
Козелiус хапає й цiлує дiвчат.
К о з е л i у с
Бджола свiй мед збирає по квiтках
I жодної, премудра, не минає.
Д i в ч а т а
Та ну тебе в болото! Ач, який!
Розбiгаються з реготом.
ІІ
З своєї хати виходить Меланка, молода, дуже вродлива дiвчина.
П р i с я
Меласю, люба!
2 д i в ч и н а
Ти хоч нас рятуй.
3 д i в ч и н а
За писарем не можна зовсiм жити!
П р i с я
Шкода, що тебе з нами не було,
Тодi б, напевно, писар не чiплявся,
Ти б свiчкою у нас була, а ми
Таку красуню скривдить не дали б.
Ходiм мерщiй - тепер спiвати вiльно,
Бо писар з нас чимале мито взяв.
К о з е л i у с
Ба нi! Тепер рахунок буде iнший:
Нехай за всiх Меланка викуп дасть,
Бо київських дiвчат всiх поцiлунки
Не так солодкi, як її один.
П р i с я
Дивись який!
К о з е л i у с
О дiвчино прекрасна,
Повинна ти мене поцiлувать,
Щоб цих дiвчат од кари врятувать,
Чи
Притягає Меланку до себе, вона з серцем вiдштовхує.
М е л а н к а
Геть!
Занадто вже собi ти дозволяєш.
Пан писаре, не для того тебе
Призначив князь i рада ухвалила,
Щоб ти киянам кривди учиняв
Та до дiвчат без сорому чiплявся.
Не молодий, здається...
К о з е л i ус
Начувайсь!
За цi слова менi ти ще заплатиш...
К о л я н д р а
От дiвчина! Не те що ви. Орел!
Не схаменувсь, як хрiну пiднесла.
М е л а н к а
(до дiвчат).
Не можу з вами, дiвоньки, гуляти
Сьогоднi я - не до того менi...
Заслабла мати, враз схопило серце,
Заснула щойно, мучилась весь день...
Не знаю вже... чогось такий гнiтючий,
Такий важкий на серце лiг тягар...
Ходжу... i наче лиха все чекаю...
П р i с я
Та бог з тобою! Буде все гаразд.
III
З-за Кожум'яцької брами виходить юрба цеховикiв, що вертаються з засiдання магiстрату, жваво обговорюючи якусь подiю. Серед них кожум'яка Чiп, золотар Передерiй, цехмейстер Капуста, кушнiр Балабуха, бондар Шпак, коваль Мелешко. Чiп - велетенського вигляду кожум'яка в шкiряному фартусi. Капуста - старенький, бiлий, як голуб, Передерiй - вродливий, поважного вигляду майстер, рокiв пiд 45, з довгастою чорною бородою, слiпий. Його веде гарненька дiвчинка рокiв 10.
Ч i п
Знущання це! Нiколи не було,
Щоб вiд цехiв такого вимагали!
Та що це ми - невiльники, раби,
Челядники хiба ми воєводи,
На нього щоб робити день i нiч!
Б а л а б у х а
Чи бачили! Робити на дурницю!
Коляндра втуляється до гурту.
К о л я н д р а
Кажiть-бо що? Невже i магiстрат
Погодився на всi отi вимоги?
К а п у с т а
Погодився! Та хто його питав?
К о л я н д р а
Виходить так - покинь усю роботу,
На воєводу тiльки i працюй!
Ч i п
Не дiжде ж вiн, щоб ми йому робили!
Козелiус обережно наближається, прислухаючись.
Б а л а б у х а
Пiвтисячi зробити кожухiв
До покрови! Та що вiн, з глузду з'їхав!
Козелiус непохвальне хитає головою.
П е р е д е р i й
Хiба на те ми маємо свої
Статути цеховi та привiлеї,
Щоб з наших прав знущалися пани