Ті, що співають у терні
Шрифт:
— Мені п’ятнадцять, отче.
— П’ятнадцять? Тобі? — Він похитав головою, до кінця не вірячи дівчинці. — Що ж, якщо ти так кажеш, то мені доведеться повірити тобі на слово. Тоді це означає, що ти розвинулася пізніше за більшість дівчат. Але ця кровотеча відбуватиметься щомісяця, аж поки тобі не виповниться років з п’ятдесят; в одних жінок вона трапляється з регулярністю фаз місяця, а у других — менш регулярно. У декотрих жінок крововиливи проходять безболісно, а інші мучаться від сильного болю. Ніхто не знає, чому в різних жінок це відбувається по-різному. Але те, що в тебе почалися крововиливи, означає, що ти стала зрілою. Ти знаєш,
— Звісно, що знаю, отче! Я ж книжки читаю. Це означає стати дорослою.
— Відповідь правильна. Допоки триватимуть ці виливи, ти будеш здатна народжувати дітей. Кровотеча — це частина циклу розмноження. Як відомо, у часи, що передували гріхопадінню, Єва не мала менструацій. Саме так і називається ця кровотеча — менструація. Менструювати. Затямила? Та коли Адам та Єва согрішили, Господь покарав жінку сильніше за чоловіка, бо насправді гріх стався саме через її провину. Вона ж бо спокушала чоловіка. Пам’ятаєш слова з Біблії: «В печалі народжуватимеш ти дітей своїх». Цими словами Господь хотів сказати ось що: для жінки все, що пов’язане з дітьми, буде пов’язано з болем. Діти — це велика радість, але й великий біль. Така твоя доля Меґі, й ти маєш із нею змиритися.
Вона цього не знала, але саме в такий спосіб отець Ральф надав би допомогу будь-кому зі своїх парафіянок, хоча й з меншою особистою зацікавленістю: лагідно, але дещо відсторонено, не асоціюючи себе з цією бідою. Можливо, простіше, з меншим пафосом, від чого його втіха та допомога були б тільки сильнішими. Він здавався вищим за ці життєві дрібниці, й від того вони самі здавалися неістотними та скороминущими. Отець Ральф робив це підсвідомо; жоден, хто приходив до нього за втіхою, не міг поскаржитися, що він поглянув на нього зверхньо та з погордою, або ж звинуватив у слабкості. Багато священиків змушували своїх парафіян почуватися винуватими, ницими та нічого не вартими. Але не такий був отець Ральф. Він давав людям відчути, що і в нього є свої печалі та болючі проблеми, дивовижні печалі та малозрозумілі їм проблеми, однак від цього вони не ставали менш реальними. Сам він не знав — і ніхто не роз’яснив йому, — що левова частка його привабливості та харизми полягала не в самій його особистості, а в чомусь піднесеному, майже божественному, і водночас — такому людяному, що виходило з його душі.
Що ж стосувалося Меґі, то він розмовляв із нею так само, як і Френк — як з рівною собі. Але він був старшим, мудрішим та освіченішим за Френка, і тому — набагато кращим повірником. А який чудовий був його голос із ледь помітним ірландським акцентом та округлою британською вимовою! Увесь страх та смуток, які так мучили Меґі, немов рукою зняло. Однак вона була молода, допитлива і тепер їй страшенно кортіло про все дізнатися, бо вона не переймалася химерною філософією тих, хто постійно скнів над питаннями не про власну сутність, а лише про власну видимість. Він був її другом, любовно випестуваним ідолом її серця, новим сонцем на її небосхилі.
— А чому не ви мали розповісти мені про це, отче? Чому ви сказали, що це слід було зробити матусі?
— Це тема, яку жінки тримають у межах свого кола. Говорити про свою чи чиюсь іншу менструацію в чоловічому товаристві не заведено. Про це говориться строго між жінками.
— А чому?
Він похитав головою і розсміявся.
— Чесно кажучи, я й сам не знаю чому. Мені навіть хочеться, щоб це було не так. Але можеш повірити мені на слово,
— Гаразд, отче, не скажу.
Виходить, бути дорослою жінкою та матір’ю — це до біса важко: скільки практичних міркувань потрібно тримати в голові!
— Меґі, йди додому і скажи матері, що у тебе почалися крововиливи. Попроси її показати тобі, що в таких випадках треба робити.
— А у мами теж трапляються крововиливи?
— Вони трапляються у кожної здорової жінки. Але під час вагітності вони припиняться і почнуться знову лише після того, як народиться немовля. Саме завдяки припиненню менструацій жінки й дізнаються, що вони вагітні.
— А чому вони припиняються під час вагітності?
— Не знаю. Справді не знаю. Вибач, Меґі.
— А чому кров виходить із моїх сідниць, отче?
Він досадливо витріщився на ангела, який відповів йому умиротвореним поглядом, анітрохи не переймаючись жіночими проблемами. Отець Ральф потрапив у делікатне становище. Дивно: чому Меґі так наполегливо намагається про все дізнатися, адже зазвичай вона така стримана! Однак він усвідомлював, що тепер став для дівчинки джерелом знань того, про що вона не зможе прочитати в книжках, він не міг виявляти перед нею ані найменшої ознаки ніяковості. Бо добре її знав. Інакше вона замкнеться у собі, й більше ніколи й нічого у нього не спитає.
Тому священик спокійно і терпляче пояснив:
— Кров виходить не з твоїх сідниць, Меґі. А з прихованого отвору попереду, який має стосунок до дітей.
— Ой, ви хочете сказати, що саме з того отвору вони й з’являються? — мовила Меґі. — А я завжди хотіла знати — звідки ж вони з’являються?
Він весело вишкірився і зняв її з п’єдесталу.
— Ну от і розібралися. Тепер ти знаєш, Меґі, звідки беруться діти?
— Ой, знаю, — відповіла Меґі з поважним виглядом, радіючи, що знає хоч щось. — Вони з’являються у жінок, отче.
— А коли вони у них з’являються?
— Коли жінкам забажається.
— І хто ж тобі про це розповів?
— Ніхто. Я сама здогадалася, — відповіла дівчинка.
Отець Ральф заплющив очі й сказав сам собі, що його ніяк не можна вважати боягузом за те, що він облишив цю тему і не став її розвивати. Так, він співчував Меґі, але більше нічим не міг їй допомогти. Хорошого потрошку.
7
Невдовзі Мері Карсон мало виповнитися сімдесят два, і вона задумала влаштувати на Дрогеді найгучніший за п’ятдесят років прийом. Її день народження припадав на початок листопада, коли було вже жарко, але ще терпимо — принаймні для корінних мешканців Джилленбоуна.
— Не забувайте, місіс Сміт, — прошепотіла Мінні. — Ой, не забувайте! Третього листопада народилася сама Вона!
— Ти про що, Мінні? — спитала економка. Кельтська загадковість Мінні справляла негативний вплив на її міцні й непорушні англійські нерви.
— Невже ви не знаєте? До того ж це означає, що Вона народилася під знаком скорпіона, еге ж? Жінка-скорпіон. Оце так!
— Найменшої гадки не маю, про що ти кажеш, Мін!
— А про те, що скорпіон — найгірший знак, під яким може народитися жінка, моя люба місіс Сміт. Бо ж ці жінки — діти диявола, ось як! — витріщилася на неї Кет і перехрестилася.