Твори
Шрифт:
1Вишня Остап (справжнє прізвище Губенко Павло Михайлович; 1889—1956) —український письменник, гуморист.
ПОВІСТЬ ПРО САНАТОРІЙНУ ЗОНУ
(Етюд)
Вперше надруковано в журн.: Червоний шлях (1924.— № 3.— С. З—78).
1924 р. опубліковано у збірці «Осінь» (Харків, 1924); 1928 і 1929 рр.— у другому томі Творів.’ «Повість...» була одним з перших творів Хвильового, надрукованих після півстолітнього замовчування. Журнал «Дружба народов» опублікував її у російському перекладі О. Руденка-Десняка (1988.— № 7.— С. 79— 136). Подається за вид.: Хвильовий
У першодруці твір мав назву «Санаторійна зона» і супроводжувався авторською присвятою: «Сергію Пилипенкові».
Савонарола Джироламо (1452—1498) — італійський монах, проповідник, релігійно-політичний реформатор у Флоренції.
2Махаївщина — дрібнобуржуазна, анархістська течія, проповідувала вороже ставлення до інтелігенції, особливо до революційної інтелігенції. Лідер махаївців — польський соціаліст В. К. Махайський — виступав під псевдонімом А. Вольський.
3Муравйов Михайло Артемович (1880—1918) — політичний авантюрист, лівий есер. З грудня 1917 р. був начальником штабу групи радянських військ по боротьбі з контрреволюцією на півдні Росії. В січні — березні 1918 р.— командуючий військами Південного фронту, що діяли проти військ Центральної ради. Відомий своїми антиукраїнськими настроями.
4Річардсон Семюел (1689—1761)—англійський письменник, творець європейського родинно-побутового роману в епістолярному жанрі.
Г)Р а х і л ь ( євр.гаїїеі — вівця) — у старозавітних біблійних переказах дружина-красуня Іакова. Вважається праматір’ю царів, пророків, суддів і героїв, всього дому Ізраїлевого.
0Шпенглер Освальд (1880—1936)—німецький філософ-ідеаліст, історик, публіцист, представник філософії життя. Розвинув учення про культуру як множинність замкнутих «організмів» (єгипетський, індійський і т. д.), які виражають колективну «душу» народу і проходять певний життєвий цикл.
7Бергсон Анрі (1859—1941) —французький філософ-ідеаліст, представник інтуїтивізму й філософії життя.
й«Весела вдова» — оперета угорського композитора Ференца (Франца) Легара (1870—1948), написана 1905 р.
9Штейнахівське «омоложені є».— Йдеться про теорію австрійського фізіолога й біолога Ейгена Штейнаха (1861—1944). Особливої популярності набули його теорії, присвячені проблемам омоложення.
шЕйнштейн Альберт (1879—1955) — фізик-теоретик, творець теорії відносності, громадський діяч.
11Ліндер Макс (справжнє ім’я та прізвище Габріель Лев’єль; 1883— 1925) — французький кіноактор.
12Архейська доба (архейська ера) — найдавніша ера в геологічній історії Землі, яка тривала близько 1,5 мільярда років.
13Калка (Каяла) —згадана в «Слові о полку Ігоревім» річка, біля якої руське військо князя Ігоря Святославича зазнало у поході 1185 р. поразки від половців. Є різні припущення, яку вона тепер має назву: Кагальник, Каль-міус, Калка, Орель тощо.
14Ч
ьПетро І (Петро Олексійович Романов; 1672—1725)' — російський цар (з 1721 р. імператор) з 1682 по 1725 р.
1(5Дарвін Чарлз Роберт (1809—1882)—англійський природодослідник, основоположник еволюційного вчення про походження видів рослин і тварин шляхом природного добору.
I«Чем кумушек считать...» — цитата з байки I. А. Крилова «Дзеркало і Мавпа» 41816).
«Молодість не вернеться» — цитата з вірша Л. І. Глібова (1827—1893) «Журба» (1859).
19Аравія — найбільший півострів Азії.
20Ель-Харам — очевидно, озеро Ель-Хаммар в Іраку або ж місто Ель-Харраш в Алжірі.
21Кааба — священний храм мусульман у місті Мекка, місце паломництва мусульман.
II Мефістофель—у фольклорі й художній літературі один з духів зла, демон, грішний ангел. Цей образ використав, зокрема, Й. В. Гете (1749-— 1832) у драмі «Фауст» (1808—1831).
23Бакун і н Михайло Олександрович (1814—1876) —російський революціонер, один з найвизначніших ідеологів анархізму і народництва.
24«О г о н ь о к» — громадсько-політичний і літературно-художній ілюстрований щотижневий журнал, виходить з 1923 р. в Москві.
26Юнкере — назва німецького літака, випущеного фірмою «Юнкере». За ім’ям німецького авіаконструктора й промисловця Туго Юнкерса (1859— 1935).
ВАЛЬДШНЕПИ
Роман
Історія написання й публікації роману «Вальдшнепи» складна. Навколо цього твору сплелося безліч легенд і домислів, суперечливих оцінок і свідчень. Аж до сумнівів у тому, чи «Вальдшнепи» — художній твір, чи «псевдонім» памфлета, висловлена устами персонажів авторська позиція в тогочасній суспільно-політичній боротьбі. Всі ці сумніви, зрештою, мають під собою грунт. Є підстави вважати, що й для самого автора «Вальдшнепи» були продиктовані найперш бажанням відстояти свою точку зору в полеміці, відповісти опонентам, коли інших можливостей вже не було.
Принаймні з художнього боку «Вальдшнепи», очевидно, не стали визначним творчим досягненням митця. Між тим позалітературне їх значення величезне. Євген Маланюк писав: «Літературна форма грає у «Вальдшнепах» ролю допоміжну, як претекст роздати монологи автора окремим дієвим особам роману. Цей «роман» був псевдонімом політичного трактату, який з причин цензурних, не міг би ніколи побачити світу» 57 .
Робота над романом розпочалася влітку 1926 р. в селищі німецьких колоністів під Херсоном, куди автора запросив відпочивати письменник Микола Чернявський. Це вкрай напружений, драматичний період у творчій долі не лише Хвильового, але й усього кола його літературних однодумців і товаришів. У розпалі відбувалася літературна дискусія. Українська інтелігенція була збурена гострими'памфлетами Хвильового, опублікованимв газеті «Культура