Украі?нські народні пісні
Шрифт:
Не ходи через лід,
Бо увалишся,
Ой люби, козаченьку,
Коли важишся.
Ой люби, козаченьку,
Поможи тобі, Боже,
Ой цілуй, моє серце,
Поки сон тебе зможе.
Через греблю стежечка,
Нема мого сердечка,
Кличу, кличу - не чує,
Нехай здоров ночує.
Через греблю стежечка,
Нема мого сердечка,
Кличу, кличу - да й не йде,
Нехай же він пропаде.
Ой вийду я на долину
Ой
Подивлюся на калину,
Долина широка, калина висока,
Аж додолу гілля гнеться.
Долина широка, калина висока,
Аж додолу гілля гнеться.
А під тією калиною
Та стояв козак з дівчиною:
Дівчинонька плаче, дрібними ридає,
Свою долю проклинає.
Дівчинонька плаче, дрібними ридає,
Свою долю проклинає.
Ой коли б же я була знала,
Та не йшла заміж, та гуляла,
У рідного батька, у рідної неньки
Як маківка процвітала.
У рідного батька, у рідної неньки
Як маківка процвітала.
А тепер мені треба знати:
Та пізно лягти, рано встати.
Ой було в мене личко ще й чорнії брови,
Досталися гіркій долі.
Ой було в мене личко ще й чорнії брови,
Досталися гіркій долі.
Ой як піду я у садочок
Та зірву із рожі цвіточок:
"Ой цвіте мій ясний, мій цвіте прекрасний,
Який мій талан безщасний".
"Ой цвіте мій ясний, мій цвіте прекрасний,
Який мій талан безщасний".
Ой гаю мій, гаю
Ой гаю мій, гаю,
Та густий, не прогляну,-
Упустила та голубонька
Та вже й не піймаю...
Ой хоч же піймаю,
Та й уже ж не такого,
Не приляже моє серденько
Ніколи до нього.
Ой гаю мій, гаю,
Та густий, зелененький,
Любив мене та козаченько
Хороший, молоденький.
Ой гаю мій, гаю,
Та густий, кучерявий,
Любив мене та козаченько
Хороший, чорнявий.
Ой гиля-гиля
"Ой гиля-гиля,
Гусоньки, на став!..
Добривечір, дівчино,
Бо я ще не спав!
Добривечір, дівчино,
Бо я ще не спав!
Ой не спав, не спав,
Не буду й спати!
Дай же мені, дівчино,
Повечеряти!"
Дай же мені, дівчино,
Повечеряти!"
"Я ж не топила,
Я ж не варила,
А йшла по водиченьку -
Відра побила.
А йшла по водиченьку -
Відра побила.
Я ж не побила -
Постановила,
З гори покотились
Та й самі побились.
З гори покотились
Та й самі побились.
В мене вечеря -
Рибка
Не для тебе, серденько,
Приготовлена".
Не для тебе, серденько,
Приготовлена".
Ой горе тій чайці
Ой горе тій чайці,
Чаєчці-небозі,
Що вивела чаєняток
При битій дорозі!
Що вивела чаєняток
При битій дорозі!
Ой ішли чумаки,
Весело співали,
І чаєчку ізігнали,
Чаєнят забрали.
І чаєчку ізігнали,
Чаєнят забрали.
А чаєчка в’ється,
Об дорогу б’ється,
К сирій землі припадає,
Чумаків благає:
К сирій землі припадає,
Чумаків благає:
"Ой ви, чумаченьки,
Ви ще молоденькі,
Верніть моїх чаєняток,
Вони ще маленькі".
Верніть моїх чаєняток,
Вони ще маленькі".
"Ой чаєчко наша,
Неправдонька ваша:
Поварили чаєняток,
Добра була каша!"
Поварили чаєняток,
Добра була каша!"
"Бодай ви, чумаки,
Щастя не діждали,
Що ви моїх дрібних діток
Із гнізда забрали!
Що ви моїх дрібних діток
Із гнізда забрали!
Бодай ви, чумаки,
На Дін не сходили,
Що ви моїх дрібних діток
В каші поварили!"
Що ви моїх дрібних діток
В каші поварили!"
Ой джигуне, джигуне
Ой джигуне, джигуне,
Який ти ледащо,-
Ведуть тебе до пана,
Сам не знаєш нащо.
Ведуть тебе до пана,
Сам не знаєш нащо.
Тоді будеш знати,
Як будуть карати:
І на руки, і на ноги
Диби набивати.
І на руки, і на ноги
Диби набивати.
Ой на руки диби,
На ноги диб’ята:
Оце ж тобі, джигуне,
Молоді дівчата!
Оце ж тобі, джигуне,
Молоді дівчата!
Ой на руки диби,
На ноги дибиці:
Оце ж тобі, джигуне,
Гарні молодиці!
Оце ж тобі, джигуне,
Гарні молодиці!
На вулиці не була,
Конопельки терла,
Не бачила джигуна,-
Трохи ж я не вмерла.
Не бачила джигуна,-
Трохи ж я не вмерла.
А у того джигуна
Вишивані рукава,
А у мене, молодої,
Вишивані подола.
А у мене, молодої,
Вишивані подола.
Зеленая юпка,
Червона запаска.
"Люби ж мене, джигуне,
Коли твоя ласка.
"Люби ж мене, джигуне,
Коли твоя ласка.
Люби ж мене, джигунець,
Пожартуймо, молодець,
Бери мене за рученьку.