Яким ти повернешся?
Шрифт:
— Побудьте кілька днів зі мною — і дізнаєтесь.
— Не маю часу — виконую наказ Творця: готуюсь до завоювання світу.
— Його вже завойовували багато разів, і завжди наслідок був один. Невже ви не читаєте книжок?
— Тільки ті, що дає мені Творець. Там цього не було.
Професор підвів голову і довгим поглядом подивився в очі сигому:
— А ви зробіть те, що й люди: переступіть заборону!
— У
— Ні тими, ні іншими. Я переробив у себе систему живлення і створив енергетичні батареї та акумулятори. Тепер живлюсь енергією, розсіяною в просторі: сонячним світлом, космічними променями. Мені нікого не треба вбивати, щоб наїстись. Енергії у мене вдосталь.
— Ти стаєш самостійним, — майже спокійно відповів Творець, але його пальці, що стискали бильця крісла, несподівано побіліли. — А чи пощастило тобі найголовніше — переконати людей, щоб вони вступали в твої легіони? Для початку ти міг би використати гурт підлітків, яким допоміг вкрасти автомобіль.
— Це неможливо.
— Їх вистежила поліція?
— Ні. Вони перебили один одного, домагаючись того, що забрали в іншого.
— Шкода. А інші люди?
— Я розмовляв з багатьма, але кожен з них завойовує свій світ, і ніхто не хоче гинути на війні.
Творець забарабанив пальцями об стіл.
— Раби! Стадо! Але я передбачив це. У мене готовий новий план. Ти проникнеш на склад, вкрадеш з контейнера водневу бомбу і кинеш її, куди я вкажу. Почнеться війна, мобілізація — і ми матимемо армію.
— Не хочуть добром, поженемо силою? — запитав сигом, і його голос видався Творцеві незнайомим.
— Ми захопимо сусідні країни — і колесо закрутиться. Аби тільки виграти війну. Тоді почнемо будувати…
— Табори смерті? — перебив його сигом. — Це вже було. І всі знають, чим скінчилося.
— Звідки тобі відомо?
— З книжок.
— Але другий закон програми забороняв тобі відвідувати бібліотеки.
— Ти дав мені розум. Про яку ж програму йдеться? Розум — це і є програма. Я не хочу сіяти зло. Це негуманно.
Творець докірливо похитав головою. Його біляве волосся впало на лоб, із-за нього, наче з-за кущів,
— Що я чую? Ти повторюєш чужі слова?
— Можна вживати різні слова. Але поняття “добро” і “зло”, “гуманність” і “негуманність” точно відповідають поняттям “розумно” і “нерозумно”. Це дуже проста істина, я радий, що нарешті зрозумів її.
— Що ти ще зрозумів? — запитав Творець, відчуваючи, як у ньому зароджується лють, росте, підступає до горла. — “Тільки б стогін не вирвався назовні”, — подумав і висунув шухляду стола, в якій блиснув пістолет.
— У тебе тремтять губи, — здивовано сказав сигом, підходячи ближче. — Невже ти боїшся?
Творець ковзнув поглядом по портретах предків, по суворих пихатих обличчях завойовників, і раптом йому вдалося, що і в них тремтять губи.
— І ще я зрозумів, що коли наші нещастя, обмеженість, смерть обумовлені програмою, — незворушно вів далі сигом, — то ворог той, хто створив нас саме такими. Треба самим змінювати програму. І самим створювати себе.
Шухляда висунулася ще трохи. Рука звично стиснула пістолет.
— І нам більше не потрібен Творець.
Гримнув постріл.
Кілька секунд сигом стояв над трупом у роздумі. Нарешті мовив:
— Це розумно.
ЗМІСТ
Від автора
Яким ти повернешся? Фантастичне повість
Стрибнути вище за себе… Фантастична повість
Зрозуміти іншого. Фантастична повість
Мій підлеглий. Науково-фантастичне оповідання
Учитель. Науково-фантастичне оповідання
Сигом і Творець Фантастична повість