Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї
Шрифт:
– Наша Маруся до вечора краля, а як стемніло, хлопци всю красу покрали.
– То того хазяїна кінь, що чужим вівсом потилицю чухає.
– Одягай, Мотрунко, запаску, пуйдеш гусей пасти, хай хоч гусак на тебе подивиться, як така стидлива.
– Корова у нас молочниця – цілий день на вигоні вибрикує.
– Ще комар ни вкусив, а вже відро сліз назбирала.
– Виглядала кума, а він псиська прислав, щоб на куму погавкав за вчорашні пироги.
– Візьму-но я лозину, піду сама дочку сватати.
– Гаврильцю, чого в тебе писок став, як рильце? Мо’, гороху чужого
– У неї коса така, що й мурахи цілують.
– Покличу місяця, щоб у відро заглєнув, ци я води принесла.
– Так пити хочеться, що й добрий кусок сала з’їла б.
– Розсокоталися, ніби Феську язикату побачили.
– Як півень ни встереже, то курка і два яйця зразу знесе.
– Так глєнула, що на другім силі горщики заторохтіли.
– Така криклива, що й ворота дрижать.
– Така гнівлева, що й двері бояться рипнути.
– Посватався на чуже сило, а типер у свему на дівок заглядаєця.
– Якби хто приніс пирога, то вона, може, й розчесалася б.
– Сім верст до небес, та на восьмім додом дорогу все їдно згадаєш.
– Чого то, кумо, ваш кум на вас вашим голосом вчора кричєв?
– Ліпше прийдіть взавтра, бо сьогоднє ще не всі пироги доїли.
– Жінка як тичка, зате чоловік у неї як бричка.
– Сідайте, Параско, бо, певно, вже у вас язик стомився.
– Та Явдоха така пройдоха, що й у болоті не замочиться.
– Така пролаза, що й крізь мишачу нірку пролізе.
– То ж так: хто за долею плаче, той сонця й літом ни побачить.
– Як дівка ни на ту ногу встане, то парубок на неї ни так гляне.
– Щось ви-те, куме, ни з того берега прийшли.
– Як був квас, то й не було вас, а тепер квасило, то де вас носило?
– Як наварив, Омельку, так і їж.
– Принесіте, куме, риби, то й хліб до неї буде.
– Кажеш, ти добрий? А ти-но руку пчолі настав.
– Ліпше самому по дорозі йти, ніж удвох із гицелем.
– Ранок – ото тобі й панок, як ни вспієш наробитись, будеш ввечері журитись.
– Зимою день, як літом у комара ніс.
– Робить, як комар, а їсть, як віл.
– У нас стики того сіна, що коза за день з’їла.
– Та так робить, що й мокре ліпше горить.
– Йшов свататися, та об гарбуза спіткнувся.
– Наївшися, напившися – гвавтоньки женитися. А як я зголодію, де ж я жінку подію?
– Ганька за Грицем сохне, а Гриць і не охне.
– Скіко м’яко ни стели, а самому твердо спати.
– Скоріше ожениться солом’яний парубок, як вийде замуж ота кам’яна дівка.
– Поле бачить, а ліс чує, де й Гаврило заночує.
– Поволочився за багатою, а у вбогої та любої – уже дитей трійко.
– Приніс відро чужого розуму, а хто пити буде?
– Такеї буйні вітри у нього в голові, що сусідські ворота обломилися.
– Дурного Гаврила й Параска побила.
– Скільки б воду решетом ни носив – ни порозумнішаєш.
– Порадив, як озеро ложкою вичерпати.
– Надіявся циган на пироги, то й борщу ни схотів.
– Лисиця і в сні курей бачить.
– Вівсяна каша себе хвалить, а люди – гречану.
– Сідайте, бо в ногах правди нима, у нас лавка чисто заметена.
– Чоловік
– Ой, дорогеї гості, куди ж вас посадити, хіба горох перебирати.
– Добрий кіт, тико мишам часом підморгує.
– Ще кіт ни нявкнув, а вже миші танцюють.
– Конику-соколику, ни брикайся, бо циган хвоста вкраде.
– Пишається, як засватана на дисяте сило.
– Мій Федько курить бакун [2] , а бакун його їсть.
– Старий чоловік глибоко ни вигоре, а борозна все їдно його жде.
– Кури, кури, їжте хоч дулі [3] , як пшона нима.
– У глибокім колодязі найдальшу зірку видно.
– Повзеш як рак, то й рачайся.
– На свому полі і стерня ни так ноги коле.
– Ни той кіт, що мишей багацько наловив, а той, що кицю лапкою погладив.
– Як світ зранку тако сіріє, то й весілля звечора ни буде.
2
Самосад, підвид тютюну.
3
Ще й так називають великі груші (діал.).
– На службу спізнишся, то батюшка ще простить, а спізнишся на поле – то ноги поколе.
– Як спішила до стола – ни вдягнула й постола.
– Чорний кінь пусля обіду буланим ни стане.
– Чула, що грім, а казала, що дзвін.
– На городі дичка, як та молодичка – сама файна, а яблучко кисле.
– Ни дивися сизим оком – голубом ни станеш.
– Допався, як Харитин до паранини [4] .
– Скілько б ни бив кобелу, а кінь ліпше горати ни буде.
4
Свіже, паране (парне) молоко.
– Той хлопець, як теплий вітер, – приголубить і втече.
– Сонце собі ни забереш, а подивитися мона.
Приповідки з Біблії, які любила згадувати бабуся
Бабуся Палажка, як я вже казав, була, попри її знання народної, більше язичницької міфології, дуже релігійною людиною, ревною парафіянкою, знала Біблію, біблійні оповіді, на які часом посилалася і цитувала. Та, як згадувала сама, колись, ще в юності, її дядько («дєдько» казала) Марко прочитав їй Соломонові приповідки, й вони їй вельми сподобалися, а що мала добру пам’ять, то й запам’яталися назавжди. Потім, казала, читав їй батюшка Стаховський з Любомля, з яким була знайома, а познайомилися в місті, де на якесь свято побувала й зайшла до храму (казали, що церква міська вельми хороша) і щось у священика спитала, а той здивувався, що вона знає Святе Письмо. Хоч як дивно, той священик потім приїжджав до бабусі на хутір. І вони разом, згадувала бабуся, про Святе Письмо бесідували.