Шрифт:
Повтряний десант д в тилу противника - це аксома. А значить, постачання всього необхдного для життя та бою для повтряно-штурмових частин обмежене, коли взагал можливе. Противник не дурень, вн вже визначив маршрут прольоту транспортних машин, постачати десант не дасть. розраховувати десантник може тльки на той запас боприпасв, продовольства, медикаментв, який несе на соб. А набо, гранати, мни до легких мнометв страшенно важк, багато на соб не понесеш. Укранським вйськовикам це ще до початку вйни зрозумло було. Та й Синайський конфлкт дав багато нформац для роздумв.
Гелкоптери Скорського в тй локальнй вйн не тльки вйська перекидали, вони постачали блокован гарнзони всм необхдним, евакуювали поранених цивльне населення. Та не одн тльки гелкоптери там
Серед всього ншого автомобльна технка теж переврялася на предмет вдповдност потребам вйни. Саме псля т вйни за незалежнсть зралю автомобльна промисловсть Укрансько Держави зробила потужний ривок у оснащенн Збройних Сил Украни необхдною вйськам сучасною автомобльною технкою. Виявилося, що евакуювати поранених з полю бою необхдно швидко не обйтися тут без автомоблв. Украна постачала зраль озбронням технкою, в тому числ, автомобльною. Здебльшого це були вропейськ модел вантажвок та легковикв. Але й американських автомоблв було чимало.
Зокрема, для пдвозу боприпасв евакуац поранених використовувався вйськовий варант фордвського легковика. Але снуюч легковики не могли пройти по зритй вирвами окопами мсцевост.
вйськове вдомство замовило транспортер переднього краю - ТПК - який би вдповдав потрбним вимогам. Був оголошений конкурс, який виграло акцонерне товариство "Луцький механчний завод". (На той час в Луцьку вже всм рокв випускали машину, зроблену за участю внничанина Олега Остапенка, вона користувалася шаленим попитом у мисливцв, рибалок, геологв, як в Укран, так за межами: в Фнлянд, в Норвег, в Канад. Машина була незвичною на вигляд - ванноподбний корпус на шести товстих ребристих колесах. Конструктор - Олег Остапенко - навть нженером-механком не був, всього лише зубним лкарем в сльськй глибинц болотистого Полсся. необхднсть в будь-який час в будь-якому мсц пацнтв вдвдувати змусила його до свох друзв-конструкторв звернутися. В результат спльних зусиль на свт з"явилася така незвичайна машинка, яку спочатку таким соб дивацьким автомобльчиком вважали, хоч це всюдихд був найсправжнснький. В Канад його "ванну на колесах", а в Укран машинку так величали - "баля на колесах", прозвали "джигером ". Звдти назва дивовижно машинки повернулася в Украну. до сорокового року ЛуМЗ випустив бльше двадцяти тисяч "джигерв - "балй на колесах". В цьому також немала заслуга була у санаторно-туристичного комплексу "Шацьк озера". Луцьк всюдиходи давали можливсть вдпочиваючим аматорам дстатися найнедоступнших нетрв Волинських лсв.)
В сорок першому Луаз отримав державне замовлення - мрю заповтну будь-якого пдпримця в Укранськй Держав!
– на виробництво ста тисяч транспортерв переднього краю для вйськового вдомства. Два автозаводи Луцького об"днання на свох чотирьох конверах випускали три модел: всюдиходи для аеромобльних вйськ "Луаз ТПК ", командирськ та штабн автомобл "Луаз ТПК-2 ", нос важкого пхотного озброння та легк тягач для артилерйських систем мнометв "Луаз ТПК-4 ".
ТПК для аеромобльних вйськ мав просту, навть примтивну конструкцю. Трубчата рама, корпус з пластмаси або алюмнвого листа з внутршнм заповненням пнистою пластмасою - винаходом нмецьких хмкв. Управлння ТПК здйснювалося двома важелями, як у трактора. Коробка передач, система охолодження були вдсутн. Дизельний горизонтально-опозитний двигун повтряного охолодження Кивського мотоциклетного заводу - двоцилндровий варант його ставився на К-750 , укранську версю BMW R71 - через клиноремнну передачу обертав по три колеса на кожному борту. Поворот здйснювався гальмуванням колс одного борту. Водй розмщувався по центру, при необхдност вн мг керувати машиною лежачи. Торсонна пдвска колс дозволяла безплатформне десантування машини з лтакв.
Автомобльна
Вантажний К-12 був прийнятий на озброння вйськово-транспортно авац в сороковому роц.
Вже в першй половин тридцятих рокв стало зрозумло, що пдтримувати з Республкою Грумант сталий зв"язок можна тльки повтрям. Але транспортна аваця Укрансько Держави не мала лтака, який був здатен подолати вдстань в три тисяч шстсот клометрв в один кнець. Проблема була в двигунах. снуюч поршнев авамотори мали малу потужнсть недостатню економчнсть. Крм того, висота польоту для поршневого двигуна не задовольняла вимогам експлуатац майбутнього транспортного лтака в умовах Крайньо Пвноч.
Був оголошений тендер на розробку виготовлення транспортних лтакв велико вантажопдйомност. Конструкторське бюро Костянтина Калнна виграло його в 1934 роц в Кив почалися роботи по новому транспортному лтаку, що пзнше дстав назву К-8. Одночасно в Запоржж почалися роботи по новому газотурбнному двигуну А-20, потужнстю понад 4000 кнських сил. Так двигуни дозволяли лтати на великих висотах, де щльнсть повтря менша, отже, швидксть польоту вища, а звдси затрати пального менш, тобто, зростала дальнсть польоту.
Перш дослдн машини здйнялися в повтря вже через два роки. Одночасно готували заводи для серйного виробництва двигунв лтакв. В червн 1939 року серйн транспортники К-8 з двома двигунами А-20Д по п"ять тисяч сто всмдесят кнських сил кожен, почали виходити з цехв Льввського авацйного заводу. До виробництва був пдключений також Смферопольський авацйний завод, що входив до авабудвно компан горя вановича Скорського. Машина була бажаною в авацйних транспортних компанях до сорок другого року, коли випуск лтака був припинений, випустили понад дв сотн лтакв. Багатьом новий транспортний лтак подобався, вн мав успх на мжнароднй арен до початку вйни Укрансько Держави з Радянським Союзом майже вс екземпляри К-8 знаходилися в авацйних компанях за рубежем. Однак, незважаючи на успх, К-8 був перехдною моделлю до пасажирського К-10 транспортного К-12.
Майже одночасно з К-8 почали розробку машини з чотирма двигунами. К-12, створений на подив свочасно, на високому технчному рвн побудований в достатнй клькост, простий у освонн невибагливий у експлуатац, принс визнання не тльки конструкторському бюро Калнна Кивському авазаводу, а разом з винищувачами Олександра Сврського пасажирськими гдролтаками горя Скорського всьому укранському авабудуванню. невдовз лтак К-12 став основним транспортним лтаком планети.
Лтак розроблявся у двох варантах: пасажирський транспортний. Випускати його почали аж на трьох заводах вдразу: у Кив, Львов Смферопол. Але пасажирська модифкаця не витримала конкуренц з ншими машинами вс три заводи з сорок першого року переключилися на випуск тльки транспортно модифкац. Особливстю К-12 було те, що його легко можна було перетворити у вйськову машину.
Починаючи з грудня тридцять дев"ятого року почався серйний випуск К-12. Машина була вкрай необхдна як цивльним авакомпаням, так вйськовй авац. Щомсяця з цехв виходили по сорок п"ять, а то п"ятдесят машин. До початку вйни заводськ цехи покинули близько тисяч транспортникв Калнна.
Кожен К-12 мг перевозити один десантний бронетранспортер БТРД - подальший розвиток кулеметно танкетки типу британсько "Карден Ллойд" - два-три ТПК, залежно вд модел транспортера...
Десантування батальйону закнчилося, над горбкуватою рвниною ще опускався парашутний рй, а внизу вже кипла робота. Ще стукалися незграбно валилися з нг десантники, ще когось волокло по земл, поки не вдавалося пдтягнути нижн стропи, парашутисти перекочувалися по трав м"ячиками, рвалися з рук хлопали купола. Але повсюди вже лунали командирськ свистки, сигнальн прапорц в руках командирв майорли парашутисти, кваплячись, збирали парашути розпаковували контейнери з спорядженням. Швидким кроком марширували дрбн пдроздли, поспшаючи до мсця збору, готов до маршу бою.