Шрифт:
Гелкоптер Карпенко "пдскочив" на п"ятдесят метрв - попереду, за пвтора клометра танкова колона. Праворуч-лворуч вд кабни гелкоптера-штурмовика з-пд крил палахкотить полум"я - по однй ракет з кожного блока пшло на цль. Задача - не влучити, тльки привернути увагу противника. Здаться, цього майору вдалося досягти - до його машини потяглися товст джгути трасуючих куль. З кожною секундою х ставало все бльше. Але "кобра" надйно захищена бронею це Карпенка не тривожило. Його гелкоптер прна донизу, а збоку робить "грку" штурмовик Кириленка. Залп з чотирьох ракет гелкоптер молодшого лейтенанта йде
Тепер вся увага росян прикована до пари штурмових гелкоптерв пора завдати головного удару. Коротка команда по радо в бй вступа решта гвинтокрилв. Пара каптана вана Кобилецького - вн заступник командира ескадриль - б" по бронетранспортерам з зентники кулеметними установками. Там, де рухалася колона, палахкотить руде полум"я - бронетранспортери отримують кожен свою порцю ракет спалахують чорно-димними смолоскипами. Димний простр крають на шматки траси великокалберних куль гелкоптерних турельних кулеметв, б"ють щедро по танкам, заганяють екпаж пд броню.
А в атаку виходить основна ударна група. Чотири штурмовика несуть кожен по чотири важк ракетн блоки, по смдесят шсть ракет калбром смдесят млметрв на машину. Боголовка кожно ракети мстить кумулятивний заряд, здатний пробити двст п"ятдесят млметрв танково брон. "Кобри" вже нахилили хиж носи , вибравши соб цль, вдарили по танкам ракетами. Щоб розосередити увагу танкств, гелкоптери працюють парами, одна пара б" - нша виходить в атаку...
Задача виконана. Карпенко команду: "Збр", машини двох ударних груп, ледве кущ колесами не чпляючи, прямують до сосняку, пд прикриттям якого роздлилися на групи. Це мсце збору.
Зависнувши на висот двох-трьох метрв, х вже чекала пара командира ескадриль...
...На свому новому командному пункт полковник Штриголь розмстився, як завжди, рунтовно, по-хазяйськи. В блндажах встановлен столи, поруч обладнано вузол зв"язку, телефонн дроти протягнут до командних пунктв батальйонв. Керувати бригадою полковник волв з комфортом. Однак потрбно саперв радянських вдячним словом згадати: стнки транше оплетен хворостом, по дну прокладен мстки - а раптом дощ?
Полковник дяв впевнено, пронструктував командирв першого другого батальйонв, третй аеромобльний пхотний батальйон дяв окремо, його командир ще до висадки знав свою задачу: прикрити бригаду вд удару з пвноч, вд Леннграду, дяв самостйно.
Ввечер начальник штабу бригади майор Залзюк добове зведення принс, його командиру пдписати потрбно потм в штаб арм радограму вдправити належить. Поклав полковник листок на стл. Зведення коротке зовсм, сторнка з командирсько книжки. Весь день бригади в ньому розписаний. "Об одинадцятй годин дванадцять хвилин перший АПБ прийняв бй..."
Росяни не загаялися виявити десант, вже об одинадцятй годин кинули проти десантникв мотострлецький полк НКВС, який дислокувався на схд вд Луги в район Городн. Ц витяз в зелених кашкетах чистили тили Дючо арм вд дезертирв та повстанцв, що по селам довколишнм комунств разом з прихвоснями комунстичними та чекстами на берзках вшати або в колодязях рках-озерах топили.
Росянам було вдомо, що батальйон укранських десантникв зайняв один з вузлв фортифкованого району. Для того,
Полк мав автотранспортну роту кожен батальйон - автотранспортний взвод. Тому називався мотострлецьким. Мотострлецький полк НКВС вдзначала висока мобльнсть потужне озброння: танки Т-34 гаубиц М-30. Вони вдмнно вмли робити облави на повстанцв, проводити масов розстрли заручникв, давити селянськ бунти пороти шомполами вагтних селянок. Тим не менш, значного спротиву мсцевого населення командування чекстського полку не очкувало. Сподвалися в Кремл, що псля вйни Громадянсько втихомирили-таки люд, а воно он, як вийшло...
Повтряна розвдка вчасно виявила пдхд противника, штурмов гелкоптери розгромили танкову роту, а артилеря розметала на трски колону. Отримав десант передишку коротку перед головний бом.
бй той не забарився.
Досить скоро звстка про десант дйшла до штабу 3-о Прибалтйського фронту. Дзналися про розгром штабу 6- арм, про втрачене керування бойовими дями стрлецьких дивзй та танкових бригад. Однак ненадовго: знайшовся вольовий командир, взяв керування дями з"днань в сво руки, пдкорив вол свой командирв дивзй та бригад, проти десанту стрлецьк полки танков батальйони кинув.
Кинути кинув, але панування в повтр було за укранською авацю. Винищувач закрили небо для росйсько авац, тому можна десантникам не боятися удару з повтря. Пкруюч бомбардувальники штурмовики над дорогами висять, громлять на марш колони радянсько пхоти танки росян; над залзницями, шосейними дорогами путвцями баражують винищувач-бомбардувальники, нищать автоколони окрем легковики та вантажвки, навть за окремими пдводами кнними взками ганяються. Тому на значнй вддал аваця артилеря десанту б" ворога, до рукопашно сутички справу не доводячи.
А коли сонце свй зент пройшло бй в самому розпал був, доповв командир одного з розвдувальних дозорв, як шляхи-дороги в тилу бригади контролювали: вийшов на розвдникв радянський стрлецький полк з оркестром та розгорнутим знаменом в повному склад в полон здався. Командир полку радянський майор Кононов просить командира десантникв хвилину йому придлити.
Майора негайно до командира бригади доправили. Майор ван Микитович Кононов, до того начальник оперативного вддлу 2-го кавалерйського корпуса, в командування 436 стрлецьким полком 155 стрлецько дивз вступив з счня сорок третього року формував полк заново псля того, як 155 стрлецька дивзя понесла важк втрати на Харквщин в вересневих боях сорок другого року.
Полк дивзя залишалися в тилу, займаючись бойовою пдготовкою. Майор Кононов, за вереснев бо нагороджений орденом Червоного Прапора, на той час прийняв ршення перейти на бк укранських вйськ з метою боротьби проти комунств. полк свй формував з тих, хто подляв його погляди.
Двадцять п"ятого червня сорок четвертого року полк пдняли по бойовй тривоз кинули проти укранського десанту...
Полковник Штриголь не став довго роздумувати: ось тоб, майоре, два батальйонних вузли опору, займай х своми батальйонами воюй з комунстами! А ми тоб допоможемо, чим Бог пошле...