Біблія /Библия
Шрифт:
1 Що ж скажемо? чи зостанемось у грісї, щоб благодать помножилась? Нехай не буде (так).
2 Ми, що померли гріхом, як ще жити мем в йому?
3 Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились?
4 Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили.
5 Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо,
6 знаючи, що давнього нашого чоловіка
7 Хто бо вмер, той визволивсь од гріха.
8 Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й жити мем з Ним,
9 знаючи, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує.
10 Бо що вмер, за гріх вмер Він раз; а що живе, Богові живе.
11 Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христї Ісусї, Господї нашім.
12 Нехай же не царює гріх у смертному вашому тїлї, так щоб коритись йому в похотях його;
13 анї оддавайте членів ваших гріху, (яко) знаряддє неправдї, а оддавайте себе Богові, яко з мертвих оживших, і члени ваші, (яко) знаряддє правди, Богові.
14 Гріх бо над вами нехай не панує; не під законом бо ви, а під благодаттю.
15 Що ж? чи будемо грішити, що ми не під законом, а під благодаттю? Нехай не буде.
16 Хиба не знаєте, що кому оддаєте себе в слуги на послух, того ви й слуги, кого слухаєте: чи то гріха на смерть, чи слухання на праведність?
17 Дяка ж Богові, що ви були слугами гріха, та послухали від серця тої науки, якій і піддались.
18 Визволивши ся ж од гріха, зробились ви слугами правди.
19 Почоловічи глаголю ради немочи тїла вашого: як ви оддавали члени ваші в слуги нечистотї і беззаконню на беззаконнє, так тепер оддайте члени ваші в слуги правдї на сьвятість.
20 Коли бо ви були слугами гріха, вільні (нагі) були від праведностї.
21 Який же тодї мали ви овощ з того, чого тепер соромитесь? конець бо того - смерть.
22 Тепер же визволившись од гріха і ставшись слугами Богу, маєте овощ ваш на осьвяченнє, конець же - життє вічнє.
23 Плата бо за гріх смерть, даруваннє ж Боже - життє вічнє в Христї Ісусї, Господї нашім.
До римлян 7
1 Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?
2 Бо мужня жона з живим мужем звязана законом; як же вмре муж її, тодї вона відзволена від мужа.
3 Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коли ж умре муж її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.
4 Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тїлом Христовим, щоб бути вам Иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.
5 Як були бо ми в тїлї, страсти гріховні, що були через закон, орудували
6 Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.
7 Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.
8 Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.
9 Я ж колись жив окроме закону; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.
10 І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.
11 Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.
12 Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
13 Хиба ж добро принесло менї смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.
14 Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх.
15 Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
16 Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.
17 Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї.
18 Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).
19 Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.
20 Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже не я те роблю, а гріх, що домує в менї.
21 Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.
22 Бо я кохаюсь у законї Божому по нутряному чоловікові,
23 бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і підневолює мене законові гріха, що в членах моїх.
24 Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тїла смерти сієї?
25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тїлом же закону гріховному.
До римлян 8
1 Тим же то тепер нема нїякого осуду тим, що в Христї Ісусї не по тїлу ходять, а по духу.
2 Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти.
3 Позаяк закон, ослаблений тїлом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,
4 щоб оправданнє закону сповнилось в нас, которі не по тїлу ходимо, а по духу.
5 Которі бо по тїлу, ті думають про тїлесне, которі ж по духу, - про духовне.
6 Думаннє бо тїлесне - смерть, а думаннє духовне - життє і впокій.
7 Тим що думаннє тїлесне - ворогуваннє проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може.
8 Хто бо по тїлу, ті Богу вгодити не можуть.