Без права на реабилитацию. Часть 2

Коллектив авторов

крайових, обласних, окружних, надрайонних і районних екзекутив

ОУН. Командний склад від командирів сотень і вище підбирався і

призначався крайовими екзекутивами з числа активних оунівців.

При головному командуванні УПА діяли школи підготовки

командних кадрів – офіцерських і підофіцерських.

УПА будувалася за військовим зразком, тобто: рій (відділення),

чота (взвод (3 рої)), сотня (рота із 3 чот), курінь (батальйон з 3-4

сотень і “роя”

польової жандармерії). 2-3 курені складали загін

(бригаду), а в інших випадках 4-5 куренів складали групу – вище

військове формування УПА (Арх. спр. №372, т. 5, арк. 141-144).

Поповнення УПА йшло за рахунок добровольців з числа сільської

і міської молоді, а також мобілізації чоловічого населення. Мобілізовані

складали приблизно 60% загальної чисельності УПА.

Разом з тим, УПА широко використовувала для свого поповнення

створену німцями українську поліцію, військовополонених, що втекли

з таборів, а також осіб, які переховувалися від відправлення на при-

мусову працю до Німеччини. Пізніше в підрозділи УПА забиралися

особи, які ухилилися від призову в Червону Армію. Основною

соціальною базою УПА було селянство.

У “Святочному наказі Головного Командира Української Повстан-

ської Армії” Тараса Чупринки від 14 жовтня 1947 року (віддрукований

друкарським способом) зазначалося:

“На протибільшовицькому фронті УПА не допустила (1943 –

перша половина 1944 рр.) до заливу українських теренів большовицькою

партизанкою. Ніхто інший як саме УПА в цілому ряді переможних

боїв розбила орди сталінських гунів...” “...Караюча рука бійця УПА

досягла навіть найчильніших представників окупантів, як командувач

“1-м Українським фронтом” Ватутіна... Відділи УПА неодноразово

здобували ворожі районні центри, вривалися в обласні центри...”

(Арх. спр. №372, т. 13).

В архівах містяться тільки матеріали, трофейні документи ОУН-

УПА та німецьких спецслужб, які свідчать лише про дрібні сутички

214

між підрозділами УПА і німцями в 1943 році. Ніяких значних

наступальних чи оборонних операцій, масштабних боїв у документах

не зафіксовано. Тактика боротьби підрозділів УПА з німецькими

окупантами в зазначений період зводилася до нападів на пости, дрібні

військові підрозділи, оборони своїх баз, засідок на дорогах. В про-

пагандистському оунівському документі “Два етапи УПА” повідомлялося

про “кілька сот відбутих боїв і сутичок з німцями...”(Арх. спр. №476,

т.60, арк. 49).

Разом з тим, значна кількість трофейних і оперативних матеріалів,

що

знаходяться в архівах, свідчить про випадки співробітництва

керівництва ОУН-УПА з німецькою окупаційною владою і спец-

службами.

У матеріалах поліції безпеки і СД в Галичині, які були виявлені

в колишньому приміщенні СД м. Львова після вигнання німецьких

окупантів, є ряд цілком таємних документів цієї поліції щодо їх

переговорів навесні 1944 року про спільну діяльність з ОУН-УПА на

території західних областей України в боротьбі проти Червоної Армії

і Радянської влади. За цими документами:

«... немецкие охранно-полицейские власти обязуются освободить

всех политических украинских пленных и арестованных, чтобы физи-

чески сохранить их для решительной борьбы против большевиков…

…ОУН – бандеровская группа представляет в распоряжение

немецкой договаривающейся стороны собранный своей разведкой

агентурный материал против поляков, коммунистов и большевизма и

предоставляет немецкой договаривающейся стороне возможность

использовать этот материал и проводить карательные операции

соответствующим немецким интересам способом…

…ОУН – бандеровская группа получает свободу действий в

своей организационной деятельности.

Обеспечение свободной деятельности касается: пропагандистской,

организаторской и военно-подготовительной работы с категорическим

ограничением затрагивания немецких интересов… Подготовительная

и военно-организационная работа распространяется исключительно

на будущую борьбу против большевизма или на боевые задания,

поставленные и указанные организацией со стороны немцев…, с

немецкой стороны будет предоставлена бандеровской группе возможность

вводить свои войсковые единицы против советских банд и против

советских военных мероприятий». (Арх. спр. №372, т.36, арк.1-10).

215

У зв’язку із зазначеною домовленістю командир поліції безпеки

генерал-майор Бреннер 06.04.1944 р. видав наказ “Обращение со

служащими националистической повстанческой армии (УПА)”, в якому

повідомив, що:

«…начатые некогда переговоры с руководителями украинской

повстанческой армии в районе Деражне успешно проводятся сейчас

также в районе Вербы.

Пришли к согласию:

Солдаты УПА не будут нападать на немецкие подразделения.

УПА засылает лазутчиков, преимущественно девушек, в районы, занятые

врагом, и сообщает результаты 1 ц (разведотделу) боевой группы.