Безпека життєдіяльності

Біда П. І.

Приміщення для ДЕС. Його слід розташовувати біля зовнішньої стіни будівлі, відокремлюючи від інших незгораючою герметичною стіною (перегородкою) з межею вогнестійкості 1 год. Входи в приміщення ДЕС із сховища повинні бути обладнані тамбуром з двома герметичними дверима, які відкриваються в бік сховища.

Площа приміщення для ДЕС складає:

30 м ²– при місткості сховища до 900 осіб;

30+0,04(n-900) м ²– при місткості сховища понад 900 осіб.

Санітарні вузли. Їх слід проектувати

окремо для чоловіків і жінок. Кількість санітарних приладів приймається із розрахунку: 1 унітаз на 75 жінок і 1 унітаз плюс пісуар на 150 чоловіків. Санітарні вузли відокремлюються від основного приміщення сховища тамбурами-умивальниками із розрахунку 1 раковина на 200 осіб.

Загальну площу чоловічого і жіночого санітарних вузлів можна визначити із співвідношення:

, м ²,

де: N _жі N _чол– відповідно кількість жінок і чоловіків у сховищі.

Приміщення для зберігання продовольства.

При чисельності людей у сховищі до 150 осіб приміщення для зберігання продовольства слід приймати площею 5 м ². На кожні 150 осіб понад 150 площа приміщення збільшується на 3 м ². Кількість приміщень для зберігання продовольства слід приймати із розрахунку: одне приміщення на 600 осіб. Не допускається розташовувати указані приміщення поряд із санітарними вузлами і медичними кімнатами.

Загальну площу приміщень для зберігання продовольства можна визначити із співвідношення:

, м ².

Дренажні станції перекачки.

Їх слід розташовувати за лінією герметизації сховищ. На вході в станцію повинен бути передбачений тамбур із двома герметичними дверима, які відкриваються в середину приміщення станції.

Тамбури-шлюзи.

Тамбури-шлюзи забезпечують захист людей у сховищі від ураження ударною хвилею в момент, коли зовнішні двері в сховище відкриті. У сховищах місткістю 300 осіб і більше слід передбачати улаштування при одному із входів тамбур-шлюз. Для сховищ місткістю від 300 до 600 осіб включно передбачається однокамерний, а в сховищах більшої місткості -- двокамерний тамбур-шлюз.

Для сховищ місткістю понад 600 осіб замість двокамерного тамбура-шлюза допускається улаштування при двох входах однокамерних тамбурів-шлюзів.

Площу кожної камери тамбура-шлюза при ширині дверного прорізу 0,8 м слід приймати 8 м ², а при ширині 1,2м - 10 м ².

У зовнішній і внутрішній стінах тамбура-шлюза слід передбачати захисно-герметичні двері, які відповідають класу захисту сховища і які повинні відчинятися назовні, по ходу евакуації людей.

Тамбури.Вони влаштовуються при тих входах, де не передбачені тамбури-шлюзи, з метою відокремлення приміщення, в якому знаходяться люди, від зовнішнього середовища. Ширина і довжина тамбура повинні мінімум на 0,6 м перевищувати ширину дверей.

Захищені входи й аварійні виходи. Входи в сховище можуть передбачатися як із приміщень будівлі, в якій розташоване сховище, так і з вулиці. Кількість входів у сховище повинна бути не менше

двох і розташовуватися з протилежних сторін сховища. Кількість входів залежить також від пропускної спроможності дверей. У розрахунках приймається, що при нормативному часі заповнення сховища 8 хв. стандартні двері шириною 0,8 м пропускають 200 осіб, а двері шириною 1,2 м – 300 осіб. До входів у сховище, як правило, ведуть сходовий спуск або похила площадка (пандус). Ширина сходових маршів і коридорів повинна бути в 1,5 рази більше ширини дверного прорізу. Для того, щоб вийти (евакуюватися) із заваленого сховища, передбачається аварійний вихід.

У сховищах місткістю 600 осіб і більше один із входів слід обладнувати як аварійний вихід в вигляді тунелю внутрішнім розміром 1,2 х 2,0 м. При цьому вихід із сховища в тунель необхідно здійснювати через тамбур, обладнаний захисно-герметичними і герметичними дверима розміром 0,8 х 1,8 м.

У сховищах місткістю до 600 осіб допускається передбачати аварійний вихід у вигляді вертикальної шахти із захисним оголовком. При цьому аварійний вихід повинен з’єднуватися зі сховищем тунелем. Внутрішні розміри тунелю і шахти повинні бути 0,9х1,3 м. Вихід зі сховища в тунель повинен бути обладнаний захисно-герметичними і герметичними ставнями, які встановлюються відповідно на зовнішній і внутрішній стороні стіни.

Аварійні шахтні виходи слід обладнувати захисними оголовками висотою 1,2 м, які мають знаходитися від будинку на відстані

м.

При багатоповерхових будівлях аварійний вихід повинен бути на відстані не менше висоти будівлі.

§3. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища

Згідно з п.7.3 ДБН систему вентиляції сховища проектуємо на два режими: чистої вентиляції (режим I) і фільтровентиляції (режим II). При режимі чистої вентиляції подача у сховище очищеного від пилу зовнішнього повітря повинна забезпечувати потрібний обмін повітря і видалення з приміщень надлишків тепла й вологи. При фільтровентиляції зовнішнє повітря, що подається у сховище, має очищатися від газоподібних отруйних речовин, аерозолів і пилу.

Згідно з п.7.5* ДБН питома кількість зовнішнього повітря, що подається в сховище, має бути:

у режимі чистої вентиляції - 10 м ³/люд-год. (для 2 кліматичної зони);

у режимі фільтровентиляції – 2 м ³/люд-год для тих, що переховуються, 5 м ³/люд-год для працівників пункту управління і 10 м ³/люд-год для працюючих у фільтровентиляційній камері з електроручними вентиляторами.

Питання для самоперевірки

Які фільтровентиляційні комплекти передбачені для забезпечення роботи системи вентиляції в зазначених режимах у сховищах.?

Система вентиляції повинна забезпечити такі характеристики?

За допомогою яких фільтрів-поглиначів проходить очищення повітря від отруйних речовин і бактеріальних засобів?

За якою формулою та за допомогою якого типу фільтрів можна визначити кількість вентиляторів для забезпечення подачі повітря в режимі фільтровентиляції?

В якому режимі необхідно подати повітря в сховище? Що таке сховище?