Буденщина
Шрифт:
Але це у фермерській столовій така різноманітність страв та ще і з урахуванням твоїх гурманських уподобань. А у кабіні трактора теж "не хіло". Не хочеш гарячого - на тобі холодне. (В мініхолодильнику прохолоджуючих (саме прохолоджуючих, а не сприяючих новий напад спраги) напоїв на усякий смак і ... (для Володі це було незвично) навіть пиво. І уся відмінної якості, і усе вітчизняне.)
…
Роботи у селі, а особливо влітку завжди багато, але зараз ні яких авралів і щоденних нарад у "голови колгоспу", де з дня у день одну і ту ж думу думали: "А чім сьогодні у
Дивно, але счезла метушня із сільського життя: цілковито зникла. Нелегке як і раніше , але розмірене стало селянське життя і не квапливе, як теча величавої ріки несучої у собі витоки усіх благ людських.
Бувало ранком вони поснідають раненько удвох з хазяйкою. (Володимир встаючи дуже і дуже рано, подобалося це чи то не подобалося Стефанії, але і її у свою віру перехрестив. І тепер фермерка з ранку сідала за стіл разом з стажером набагато раніше решти своїх робітників.) І у "контору". (Так Стеша призвала свою диспетчерську, яка була під зав'язку заставлена комп'ютерами та іншою малознайомою поки ще Володі оргтехнікою. )
Натисне хазяйка клавішу комп'ютера і через мить вручить непосидячому своєму стажеру розпичатку денного завдання, де усе не тільки по годинах, але навіть по хвилинах розписано.
Але це так для контролю, бо теперішня сільспгосптехніка усе більше сама собі на умі і багато операцій, а особливо у полі, трактор виконує на "автопілоті".
То ж сиди, хлопче, пий чай чи то каву І даремно не смикайся, а лише зрідка поглядай на монітор надійного помічника - комп'ютера, який не тільки усі виконуючи роботи, але і усі вузли aгpeгaтів держить під суворим контролем.
Але ж робота, як відомо, "дурнів" любить і Володя завжди знаходив куди приложити прямо таки сверблячи у години неробства руки.
Так що вечорами, коли "невільні" робітники вже давно повечеряли і поїхали у свій відокремлений літній табір веселитися та біситися (отримавши від хазяйки традиційний набір продуктів для "вікенду"), Володя тільки-но повертався з ланів.
– Ну, де тебе так довго носило?! І що тобі сьогодні із моєї техніки зламати вдалося?!
– безтурботним сміхом зустрічала його Стефанія незмінне, як вартовий на посту, стоячи у воріт ангару.
– Та так дрібниці, - не бажав стажер Володя признаватися у своїй неуйомній і часто каравшоюся технікою, а іноді і хазяйською, допитливості.
– А чого ж ти вимазався з ніг до голови?
– не очікуючи відповіді питала господарка і частенько її голос на якусь мить тьмянів, а погляд туманився. (Ось таким же прибував з полів у перші роки їх фермерства і покійний чоловік.)
– Іди мийся та за стіл. Вечеря давно уже прохолола, - не в змозі відірвати очей від молодого стажера починала безпричинно сердитись хазяйка. (Може тому, що для цих вечірніх .трапез для двох, Стеша стала готувати сама особисто?!)
Володимир мовчки скорявся, але у баню не йшов. (Що то за банька, як що нікому тобі спину потерти .. ! ) А становив ся під душ і змивала вода до чиста усю грязь та частково, і то лише на певний час, гріховні його думки.
Вечеряли нарочито повільно і ховаючись
Цю гру - забаву для перевірки засвоювання знань стажер ом якось придумала Стефанія, але надав їй любовного відтінку, звичайно ж, Володимир. (Перший і єдиний поки що похід хлопця у спальню дами закінчився, як у прямому так і у переносному значенні плачевно. Виявилося, що у прикольнім знарядді була суміш нервово-паралітичного та сльозоточивого газу.)
Володі вгамувалися, але не надовго.
Час швидко гоїть рани. І став Володя - старший - Володя - мудрий шукати обхідний шлях.
Як не дивно (а у жінок усе не так як у людей, то б то як у чоловіків: де у нас "густо" - у них там "пусто", а де у нас навпаки "степ та ковила" у них "гори медяні"), але Стеша нововведень Володі у свою систему заліків не відхилила. І навіть усе "не милосердніші" правила "гри" не змогли заставити непокірливу хазяйку відізвати свою заявку на участь у змаганні розуму та кмітливості, які усе більше і більше набували явно виразний еротичний характер.
…
– Чому у мене у будинку і на фермі розетки для включення електроприладів мають два різних кольори?
– задала сувора екзаменатор своє перше запитання.
– Мабуть тому що електроенергія для побутових і промислових потреб має різну ціну, - самонадіяно використав Володя давнішній запас життєвих знань і "промахнувся" .
– Невірно, - засмутилася фермерка "щиро" переживаючи за підготовку стажера.
– Енергія вироблена на одній і тій же електростанції не може мати дві ціни. Просто останні роки стали практикувати для населення паралельні мережі електропередач. Бо деякі електроприлади, наприклад, мій "дідусь" електрозварювальний апарат, порушують стабільність напруження у мережі, а таким електроприладам як комп'ютер, телевізор, холодильник - це явно не на користь.
Володя похмурив чоло і почесав потилицю та облизавшись мов кіт поглянув на пухленькі губи Стеші, із яких та передбачливо перед" екзаменом" стерла помаду .
– А чому у мене дві водопровідні лінії. І не тільки у мене, але і в усіх хто має хоч би присадибну ділянку?
– задаваючи нове питання Стеша вирішила не ризикувати і планку вимогливості опустила нижче " не можна" і навіть як рятівний круг підкинула наводяще запитання.
– По одній магістралі до тебе підходить питна вода, а по іншій технічна, - на цей раз стажер не схибив і здогадався зразу ж і радісна усмішка осяяла його обличчя.
– І - і ?!
– не задовольнилась сувора екзаменатор такою "змістовною" відповіддю і явно намагалася "скостити" залікові бали.
– Технічна вода дешевше буде!
– слідуючи за своєю інтуіцією у мить доповнив свою відповідь старанний учень і попав, що називається у "десятку".
– Вірно. Непогано. Зовсім непогано, - змушена була визнати Стефанія явно вірну відповідь.
– Так непогано чи добре?
– тепер вже екзаменуємий вимогав уточнень.
– Ну, скажемо, тверда четвірка, - затремтіла і зашарілася ураз на своєму кінці канапи хазяйка.