Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг
Шрифт:
— Коли щось важко зрозуміти, воно завжди здається більш довгим, ніж є насправді.
— Ні. — Бердіна осудливо відвернулася. — Не те. — Вона повернулася до останнього пророцтва і перевернула сторінку. — Ось тут тільки одна заповнена сторінка, а за нею кілька порожніх. Не можу сказати, що я так само добре пам'ятаю інші книги, але з деяких причин саме цю я читала найбільш уважно. Можу сказати, що я абсолютно впевнена — пророцтво було набагато довше. Я не змогла б з упевненістю сказати, якої довжини були інші пророцтва, але напевно знаю, що це, останнє, займало
Це було те підтвердження, якого чекала Верна.
— Поки що я не бачу сенсу в усьому цьому, — продовжувала Бердіна, — хоча я й правда пам'ятаю цю частину. Там мова йде про самий початок розгалуження, яке має відношення до заплутаного питання повернення до витоків магії, потім про розкол орди, перекручення справи Творця — ця частина, щонайменше, дуже нагадує Імперський Орден — але нічого іншого я згадати не можу. Все, що має бути після згадки про «вождя, який втратив довіру» немов стерто.
І я не вигадала це, Верна, зовсім ні. Я не можу сказати, чому я так впевнена в тому, що подальша частина тексту відсутня, але це так. Але ще більше мене турбує не те, чому ця частина тексту пропала з книги, а те, чому зміст зниклого тексту стерся з моєї пам'яті?
Верна нахилилася ближче і підняла брову. — Тепер, люба моя, це питання турбує і мене.
Бердіна виглядала враженою.
— Ти хочеш сказати, що зрозуміла, про що я кажу? Ти мені віриш? — Верна кивнула.
— Боюся, що так. Я не хотіла впливати на твою думку. Мені потрібно було, щоб ти підтвердила мої підозри.
— Значить, от що цікавило Енн, і вона хотіла, щоб ми перевірили…
— Саме це. — Верна перебрала кілька книг, розкиданих по столу і, нарешті, знайшла ту, яку шукала. — Подивися сюди. Ця книга викликає у мене, мабуть, найбільше занепокоєння. Незмінні Витоки — надзвичайно рідкісне пророцтво, яке було написано у формі закінченої історії. Перш ніж піти з Палацу Пророків на пошуки Річарда, я вивчала її. Я знала цю історію практично напам'ять. — Верна перегорнула сторінки. — Тепер сторінки книги повністю чисті і я не можу пригадати з неї жодного слова, крім того, що її зміст мав якесь відношення до Річарда. Але я поняття не маю, яке саме.
Бердіна вдивлялася в очі Верни так, як це могла робити тільки Морд-Сіт. — Таким чином, це означає, що у нас якісь неприємності і найскоріше вони загрожують лорду Ралу.
Верна глибоко зітхнула, так, що затремтіло полум'я декількох свічок неподалік від неї.
— Я б збрехала, якщо почала б заперечувати це, Бердіна. Хоча текст, якого бракує, ми і не можемо згадати, він все ж відноситься до часу після народження Річарда. У мене немає припущень щодо природи цієї проблеми, але, зізнаюся, мене це дуже турбує.
Поведінка Бердіни змінилася. Зазвичай вона була самою добродушною з усіх Морд-Сіт, з якими Верні доводилося мати справу. Бердіна сприймала навколишній світ
— Чому це сталося? — Вимогливо запитала Бердіна. — Що це означає?
Верна закрила книгу, повну чистих сторінок. — Я не знаю, Бердіна. Правда, не знаю. Енн і Натан спантеличені так само, як і ми. А Натан — дуже сильний пророк.
— Що означає глава про людей, які втратили віру в свого вождя?
Для людини, що не володіє даром, Бердіна дуже точно зуміла виділити ключову частину цього непрямого пророцтва.
— Ну… — Верна обережно підбирала слова, — це може означати дуже багато. Важко сказати відразу…
— Можливо, і важко. Для мене. Але не для тебе.
Верна відкашлялася.
— Розумієш, я ж не знавець пророцтв. Але думаю, це має якесь відношення до Річарда.
— Це я знаю. Чому в ньому говориться про людей, які втратили віру в нього?
— Бердіна, пророцтво рідко буває таким прямолінійним, яким здається. — Верні дуже хотілося, щоб ця жінка перестала так на неї дивитися. — Його трактування часто різняться і не мають нічого спільного з істинною суттю пророцтва.
— Аббатиса, здається, це пророцтво говорить, що сумнів в умах призведе до «втрати віри в вождя». Так як воно говорить що вождь протистоїть орді, — а ордою може бути лише Імперський Орден — це означає, що говориться про лорда Рала. З цього випливає, що лорд Рал і є той лідер, до якого люди втратять довіру. Це слідує за записами про поділ орди, що зараз і робить Орден. Виходить, загроза неминуча.
Верна відчула жалість до того, хто коли-небудь допускав страшну помилку, недооцінюючи Бердіну.
— З особистого досвіду я знаю, що пророцтва мають властивість змінюватися, стикаючись з Річардом.
— Для мене це далі звучить як свого роду загроза.
Верна склала руки на животі.
— Бердіна, ти — дуже розумна жінка, і я сподіваюся, зможеш зрозуміти, що я зробила б смертельну помилку, пояснюючи, або навіть обговорюючи з тобою пророцтва. Вони вище розуміння необдарованих людей, і не має значення, наскільки розумний цей чоловік. Пророцтва — це видіння володіючих особливим даром і призначене для тих, хто володіє подібними здібностями. Навіть чарівники з трохи іншими здібностями не можуть мати з ними справу.
Навіть ми, Сестри, обдаровані чарівниці, повинні були навчатися багато років, перш ніж нам було дозволено навіть побачити пророцтва, а не тільки працювати з ними. Для ненавченого дуже небезпечно намагатися зрозуміти справжнє значення пророцтва. Ви можете зрозуміти слова, але не можете зрозуміти значення цих слів.
— Це нерозумно. Слова є слова. У них є значення. Саме так ми розуміємо світ навколо нас. Чому пророцтва використовують слова, які означають одне, щоб дати зрозуміти зовсім інше?