Дев'яте Правило Чарівника, або Вогняний Ланцюг
Шрифт:
Верна відчувала себе так, немов ступала по лузі, суцільно заставленому ведмежими капканами. — Це не зовсім те, що я хотіла сказати. Слова використовуються, щоб змусити щось зрозуміти, щось приховати, тлумачити навколишній світ, але ще їх можна використовувати, щоб пояснити речі, які є всього лише припущеннями. Якщо я, наприклад, передбачу тобі темні часи, які увійдуть в твоє життя, це може означати, що ти перенесеш втрату, яка тебе засмутить або це може означати, що ти будеш поранена. Хоча слова будуть вірними, їх точне значення залишиться неясним.
Через кілька таких неправильних тлумачень починалися війни. Люди вмирали в результаті того, що непідготовлена людина почула прості слова пророцтва. Саме тому пророцтва зберігалися в закритих Сховищах в підвалі Палацу Пророків.
— Але ці книги не заховані у сховищах. — Верна схилилася до Морд-Сіт, насупивши брови.
— Можливо, варто було б зробити це.
— Ти стверджуєш, що я помиляюся, повіривши цьому пророцтву? — Верна знову зітхнула.
— У даному випадку неможливо розібратися що правильно, а що неправильно. Крім того, ми не можемо аналізувати це пророцтво, тому що воно неповне. У нас є лише його початок і безліч чистих сторінок.
— І?
— І, можливо, ти права і тут йдеться про Річарда, про те, що люди засумніваються в ньому, втратять віру в нього. Однак, можливо, що в недостаючому тексті говориться, що всі проблеми якимось чином вирішаться на наступний же день, і люди повірять в нього більше, ніж будь-коли раніше. Мало того, пророцтво може прийняти форму вилки, воно може означати щось «або-або», і тоді кожен варіант одного пророцтва може набути протилежного змісту.
— Я не бачу тут протилежних значень. І як те, що описано в відсутній частині тексту може змінити думку людей?
Верна знизала плечима, пильно вдивляючись у напівтемряву величезного приміщення і намагаючись підібрати приклад.
— Гаразд. Скажімо, вони можуть думати, що його план битви абсолютно божевільний. Можливо, військові можуть визнати цей план невірним. Ось це і може призвести до втрати довіри до нього. А якщо, наприклад, всупереч порадам своїх офіцерів, Річард наполягатиме на своєму, і солдати виконають його план всупереч думці своїх командирів, і, незважаючи ні на що, плани Річарда приведуть до перемоги, — в цьому випадку віра в Річарда, як їх вождя, буде відновлена довіра і, ймовірно, до його суджень ставлення буде більш поважним, ніж коли-небудь до цього.
— Але якщо діяти, не розуміючи істинного значення пророцтва, можна випадково знищити всі інші варіанти. У цьому випадку виникає ілюзія, що пророцтво було виконано, однак фактично, істинною виявиться інша гілка пророцтва.
Бердіна не зводила з Верни очей, задумливо потягуючи себе за косу, затиснуту в кулаці. — Гадаю, в цьому є сенс.
— Бачиш, Бердіна, чому пророцтва небезпечні. Вони можуть заплутати навіть тих, хто навчений роботі з ними. Але без повного пророцтва я не смію навіть намагатися зрозуміти його справжнє значення, повний текст —
— Одна з причин? — Бердін знову уважно подивилася, все ще стискаючи в кулаці косу. — А які інші?
— Не мати повного тексту пророцтва вже досить погано, але те, що текст пророцтва нез'ясовно зникає — а це саме по собі безпрецедентно — викликає крайнє занепокоєння.
— Мені здалося, ти казала, що коли мова йде про пророцтва, ми не повинні робити поспішних висновків.
Верна прочистила горло з почуттям, що один з тих капканів тільки що зімкнувся на її нозі.
— Гаразд, це правда. Але очевидно, — щось відбувається.
Бердіна склала руки, обдумуючи почуте.
— І як ти думаєш, що це може бути?
Верна труснула головою.
— Я й уявити не можу. Наскільки я знаю, такого ще ніколи не траплялося. І поняття не маю, чому це відбувається тепер.
— Але ти вважаєш, що ця проблема стосується лорда Рала?
Верна скоса глянула на Бердіну. — Той факт, що більша частина книги пов'язана з ним, дозволяє зробити висновок, що цього не уникнути. Річард народжений для труднощів. Він в центрі всього цього.
Бердіна була непохитна.
— Саме тому йому потрібні ми.
— Я ніколи й не стверджувала, що це не так.
Бердін розслабилася і відкинула косу назад.
— Ні, не стверджувала.
— Енн шукає його. Давай сподіватися, що вона може знайти його і то поскоріше. Він потрібен нам, щоб повести нас в ту, останню битву. — Поки Верна говорила, Бердіна неуважно витягнула з шафи книгу і почала її гортати.
— Лорд Рал повинен бути магією проти магії, а не сталлю проти сталі.
— Так говорять в Д'харі. А в пророцтві сказано, що він повинен вести нас в останню битву.
— Можливо… — пробурмотіла Бердіна, не підводячи очей, і продовжуючи перегортати книгу.
— Враховуючи, що частина сил Джегана рухається в обхід гір, нам залишається тільки сподіватися, що Енн знайде його вчасно і привезе до нас.
Бердіна спантеличено втупилася в книгу. — Що значить «те, що поховано під кістками»?
— Що?
Бердіна насупилася, намагаючись розібрати написане в книзі.
— Ця книга привернула мою увагу тому, що на її обкладинці написано Fuer grissa ost drauka. Це — древнєд'харіанська мова. І це означає…
— Несучий смерть.
Бердіна підняла очі.
— Правильно. Звідки ти знаєш?
— Існує відоме пророцтво, яке Сестри у Палаці Пророків часто обговорювали. Це обговорення тривало кілька сторіч. У перший же день, коли я привела Річарда у Палац, він оголосив себе Несучим смерть, і таким чином назвавши себе, запустив пророцтво. І цим викликав великий переполох серед Сестер, повинна сказати. Одного разу в сховищі Уоррен показав Річарду пророцтво і Річард сам вирішив його загадку. Хоча для Річарда воно загадкою не було. Він зрозумів його, бо сам був частиною цього пророцтва.