i c66bbbbf7dda0d4b
Шрифт:
На запрошення його світлості пана Дьяко-
Валентин Марченко, кінорежисер
ва, за сприяння якого, як відомо, було
вищої категорії, заслужений діяч
створено понад тридцять п’ять моделей
мистецтв України
аеро планів, свою надзвичайну доповідь зро-
бив мало відомий у світському товаристві
інженер Федір Фердинандович Андерс. Він
закликав поважне товариство
ки в асигнаціях на будівництво повіт ря ного
судна, котре, за його словами, «прославить
наше рідне місто», і натякнув, що «надзви-
чайний летючий корабель», котрий нині роз-
робляється авіаторами-ама
торами в май-
стернях механічного гуртка Київського
політехнічного інституту на секції повіт-
8
9
ряного плавання, може надати імперії знач-
Це було диво — наскільки збігаються смаки!
ні переваги у будь-яких бойових діях…»
У всьому.
Навіть у виборі аромату. Його улюбленого.
А ця музика!
Київ. Газета «Відомості», травень, 1911 рік
Нетривіальна.
«Кримінальна хроніка»
Не який-небудь заспіваний бульварний романс,
«Розбійницький напад на майстерню Київ-
а — надзвичайна, яку він ретельно видобував зі ста-
ського товариства повітряного плавання
ровинного нотного сувою, немов розгадував ма-
нускрипт.
Уночі невідомі розгромили майстерню авіа-
А цей глибинний зміст давньої пасторалі, котру
торів, розташовану в самому центрі міста —
треба співати мовою оригіналу — з дивними слова-
на розі Хрещатика та Прорізної. За перши-
ми, які здатен збагнути лише справжній поціновувач!
ми повідомленнями поліції, напад, швидше
Нетривіальний зміст…
за все, було вчинено нігілістами або ра-
Те, що він любить, те, на що очікував усе життя.
дикально налаштованими представниками
І нарешті знайшов.
неканонічних сект і буде трактований як
Дивним було й те, що ніяких передумов до такого
хуліганство.
блаженства не було.
У майстерні розтрощені меблі й моделі
І не могло бути!
аеропланів, розбитий посуд та інше майно.
Адже він ніколи не сподівався, що когось може
Оскільки погром було вчинено вночі,
привабити його рябе від дитинства обличчя, широкі
жертв і постраждалих немає. Поліція ве-
вуста з ненависною перетинкою посередині і тонка
де розслідування…»
червона,
* * *
цера морського флоту.
…Віктор Передері грав на роялі.
Беручи черговий акорд, Віктор ще раз жадібно
Віктор грав на роялі і думав про те, що це була б
вдихнув повітря.
непогана фраза для початку роману.
Аромат жасмину ледь чутно відгонив гнилизною рі-
Любовного.
ки: Нева текла прямо під вікнами його апартаментів.
Адже любовний роман був для нього новинкою, чи-
Але зараз його не дратувала ця виснажлива воло-
мось забороненим для його прагматичного розуму,
гість, що зазвичай провокувала алергію і нежить.
чимось соромітним та недоступним.
Легкий рух за спиною і другий стілець, який стояв
Жадібними ніздрями (і всіма, звісно, фібрами ду-
з лівого боку від нього, перед роялем, чітко говори-
ші) він відчував терпкий аромат парфумів «Жасмин».
ли йому про те, що це не сон.
10
11
Що віднині він не сам-один, що гра в чотири руки
монно вказував на суцільний безлад, який Муся
не предмет його хворобливої уяви, а дійсність. Варто
полюбляла звечора залишати у своїй кімнаті.
лише озирнутися, щоб груди наповнились гарячим,
Була б матуся живою, певно, не допустила б цього!
нестерпним вогнем у передчутті ночі…
На килимі — капці, панчохи з підв’язками, спідни-
Мріючи про наступні кілька годин, котрі — о див-
ця, трохи далі від неї — нижня, корсаж, сорочка. Ні-
ні колізії долі! — можливо, триватимуть до ранку, би хтось речами прокладав шлях до ліжка.
Віктор не квапився озирнутися. Аби не злякати
Довкола ліжка було не краще: купами і стосами ва-
свого щастя, аби воно не випурхнуло в прочинене
лялися книжки і брошурки з круглими жовтими сліда-
вікно.
ми на сторінках від кухлика з чаєм.
Він чув, як ллється в келихи шампанське, як дзе-
Саме ж ліжко, мов осіннім листям, було притруше-
ленчать бокали і шипить, осідаючи, піна.
но різного штибу газетами і журнальчиками — «Віс-
І — грав, грав…
ник поліції», «Поліцейські відомості», «Відомості с.-пе-
Аж доки відчув легенький, невагомий дотик до
тербургського градоначальства і с.-петербургської
шиї, від якого аж до п’ят пронизало приємне тепло.