Комедії
Шрифт:
П’єро(штовхаючи Дон Жуана, що цілує руку Шарлотті). Помалу, помалу, пане!.. А відступіться-но трохи набік, коли ласка ваша… Та й дуже ж ви, нівроку вам, розпалилися! Глядіть, щоб часом не добули остуди.
Дон Жуан(щосили відпихаючи П’єро). Це що за нахаба?
П’єро(стаючи між Дон Жуаном
Дон Жуан(знову відпихаючи П’єро). Ах! Чого це він здіймає, галас?
П’єро. А, стонадцять чортів! Хіба ж можна так штовхати порядних людей?!
Шарлотта(хапаючи П’єро за руку). Не руш його, П’єро! Хай робить що хоче…
П’єро. Як то — не руш? Як то — хай робить що хоче? Та я не дозволю!..
Дон Жуан. Ого!
П’єро. Ах ти ж, гаспиде проклятий!.. Виходить, коли ви великий пан, то вам уже й можна зводити наших дівчат, та ще й перед самісіньким нашим носом?! Е, ні! Забирайтеся звідси та мастіть медом своїх…
Дон Жуан. Що таке?
П’єро. А таке…
Дон Жуан дає йому ляпаса!
Під три чорти! Не смієте мене бити!
Ще ляпас.
Ой!.. Бодай він запався!..
Ще ляпас.
А, нечиста сила!..
Ще ляпас.
Сто чортів! Бодай він крізь землю пішов!.. Не годиться так бити людей… Не так треба дякувати за те, що вас витягли з води й не дали вам потонути.
Шарлотта. П’єро, та не сердься-бо!
П’єро. Сердитимусь, та й квит! А ти поганка, гультяйка, коли дозволяєш, щоб халявки коло тебе смалили!
Шарлотта. Ох, П’єро, це зовсім не те, що ти гадаєш! Цей пан хоче зі мною одружитися, і тобі нема чого лютувати, аж із шкури вилазити.
П’єро. Овва! Чому б то й ні! Адже ж ти заручена зі мною!
Шарлотта. Ну то що? Коли ти мене любиш, П’єро, ти повинен радіти, що я стану вельможна пані.
П’єро. Дідька лисого! То вже вибачай! Як на мене; то краще б ти була пропала, ніж віддалася за іншого.
Шарлотта. Годі, годі, П’єро, не журись! Коли я буду вельможна пані, то й тобі дещо перепаде: носитимеш нам масло та сир на продаж.
П’єро. А до біса! Нізащо не носитиму, хоч би ти й платила мені удвоє, дорожче. Виходить, він тобі наспівує, а ти вже й вуха розпустила, ти вже й рада-радісінька?! Стонадцять чортів йому в пельку! Та коли б я був знав усе це раніше, не витягав би я його з води анізащо, а торохнув би його веслом по головешці що було сили!
Дон Жуан(наближаючись до П’єро,
П’єро(ховаючись за Шарлотту). Під три чорти! Я не боюся нікого…
Дон Жуан(ідучи в той бік, де П’єро). Постривайте ж!..
П’єро(перебігаючи на другий бік). Ат, начхати мені на все!
Дон Жуан(доганяючи П’єро). А ось ми побачимо!
П’єро(знову ховаючись за Шарлотту). Бачили ми ще й не таких!
Дон Жуан. Ану-ну!
Сганарель. Ой пане, та не чіпайте ви цього бідолахи! Совісно його бити! (До П’єро, стаючи між ним. та Дон Жуаном). Слухай-но, чоловіче добрий, іди собі звідси і не кажи йому нічого.
П’єро(проходячи нове Сганареля і гордо дивлячись на Дон Жуана). А я таки йому скажу…
Дон Жуан(підіймаючи, руку, щоб дати ляпаса П'єро). Ах, так! Ну то я ж вам покажу…
П’єро нахиляє голову, і Сганарель дістає ляпаса.
Сганарель(дивлячись на П’єро). А щоб на тебе чума напала паскуднику!
Дон Жуан(до Сганареля). Маєш! Ось ти й заробив за свою милосердність.
П’єро. Ех!.. Піду ж я та розкажу її тітці про всі оці штуки!
Дон Жуан(до Шарлотти). Нарешті зазнаю я надлюдського раювання!.. О безмежне щастя! Немає такої речі на світі, на яку б я погодився його проміняти!.. Скільки насолоди чекає на мене, коли ви станете моєю дружиною і коли…
Сганарель(помітивши Матюріну). Отуди к бісу!..
Матюріна(до Дон Жуана). Ей, пане, що це ви тут робите з Шарлоттою? Чи не присягаєтеся ви і їй у коханні?
Дон Жуан(нишком до Матюріни). Ні. Навпаки, то вона набивається, щоб я взяв її собі за жінку, а я їй відповів, що заручився з вами.
Шарлотта(до Дон Жуана). Чого це треба від вас Матюріні?
Дон Жуан(нишком до Шарлотти). Вона ревнує, що я розмовляю. з вами; їй хотілося б, щоб я з нею одружився, але я їй сказав, що жадаю тільки вас.