Майже опівночі
Шрифт:
Машину ФБР запустили в дію. Фотографії всіх відомих лідерів та активістів різних негритянських бойових груп, а також учасників боротьби за громадянські права передавали по закритому телевізійному каналу з Нью-Йорка і на спеціальному екрані показували жінці з Канзас-Сіті. Коли вичерпаються нью-йоркські досьє, вони пустять у хід фотографії негрів, схожих за описом, з інших великих міст. Ніхто не сподівався на точне опізнання, але й чисту випадковість не можна було скинути з рахунку. Надто багато поставлено на карту, загроза цілком реальна, необхідність
Отже, в країні десь є ще чотири незнайдені атомні бомби.
Вінсент був упевнений, що така необачна спроба найняти квартиру в будинку, де ніколи не дозволяли селитися чорношкірим, може свідчити тільки про великий поспіх. Звідси висновок, що бомбу було доставлено в місто десь перед самою появою того негра в будинку. Чи дає це підстави відкинути причетність однієї з негритянських бойових організацій, які діють тепер у всіх великих містах? Навряд. Адже якщо та жінка не помилилася, то так чи так тут замішані негритянські групи. Але й у цьому напрямку відкривається надто широкий простір для різних припущень.
На жаль, усі ці припущення нічим не підтверджені. Так само, як і інші. Наприклад, те, що негр міг бути членом терористичної групи, куди входять і білі, й чорні. А чи справді він був американський негр, а не, скажімо, пуерторіканець? Ба навіть китаєць із північних районів тієї країни, де в багатьох шкіра майже зовсім чорна.
Та дещо вже можна прийняти як доведений факт. Напад на С-130 було здійснено так майстерно й так злагоджено в часі з наземними акціями, що не лишається жодного сумніву: тут діяла добре організована група.
Немає сумніву і в тому, що в автомобілі, який вибухнув і згорів, була атомна бомба. Вінсента пройняв дрож, коли він подумав, що внаслідок удару та вибуху машини могла розпочатись ланцюгова реакція. Триста тисяч тонн потужної вибухівки! Півміста розмело б умить!..
Коли Вінсент уперше почув про те, як згоріла машина з бомбою, він подумав, що тільки завдяки винятковому везінню бомба не вибухнула. А втім, він почував себе в техніці зовсім не підготовленим. Будова атомної бомби була для нього темною справою, і він звернувся за поясненням до Лью Кербі, залучивши в такий спосіб і його до діла. Сувора секретність відступила перед гострою необхідністю.
— Ці бомби так сконструйовані, — пояснив Кербі Вінсенто-ві, — що вибухнути випадково вони не можуть. Я маю на увазі ланцюгову реакцію. Щоб підготувати бомбу до вибуху, треба зняти кілька запобіжників. Причому в строго встановленій послі-довності. Не можна пропустити жодної з шести операцій, які мають бути виконані для запуску механізму. Тож, доки не проведено одну за одною всі ці операції, бомба безпечна. Без цього не може статися внутрішній вибух, і…
— Внутрішній вибух?
— Атож, внутрішній вибух. Плутоній міститься в бомбі у пористому стані. В бомбу також закладено золоті стрижні та берилій…
— Стривай, стривай, не так швидко, — замахав руками Вінсент. — Мені не потрібні уроки з виготовлення
— Берилій.
— …і берилій беруть якусь участь у кінцевому процесі перед виникненням ланцюгової реакції. Ти мені краще розтлумач, що то за внутрішній вибух і навіщо він?
— Я вже казав, що плутоній закладено в бомбу в пористому стані. Наскільки мені відомо, призначення золотих стрижнів — стримувати реакцію, запобігати її випадковому виникненню. В усякому разі, пуск ланцюгової реакції здійснюється спрямованим вибухом. Тобто вибух звичайної вибухівки скеровується всередину бомби, а не назовні. Оце і є внутрішній вибух. Під його дією плутоній ущільнюється, і починається ланцюгова реакція.
— А що то був за вибух в автомобілі?
— То спрацював ще один запобіжний пристрій. Іноді трапляється, що пусковий механізм з усіма його шістьма операціями не спрацьовує. Тоді бомба падає на землю, не вибухнувши. Тож слід подбати, щоб вона не потрапила до рук тих, на кого впала, — а то зможуть з'ясувати, як цю штуку зроблено. Та й плутоній не повинен потрапити в руки ворога. Через те, якщо пусковий механізм не спрацьовує, а бомба падає на землю, вибухає інший заряд. Це й сталося в Канзас-Сіті.
Вінсент якийсь час перетравлював щойно почуте. «Принаймні можна не хвилюватися, що це може скоїтись випадково», — подумав він.
6
Лью Кербі зняв з живота запобіжний ремінь і потягся. Потім, на превелику втіху Вінсента, який спостерігав за ним, почав один по одному витягувати пальці на руках, хрускаючи суглобами. Скинув черевики, полегшено закректав. Далі випростав ноги й з видимою втіхою поворушив у шкарпетках пальцями. Вінсент підморгнув йому і сказав, усміхнувшись:
— Бачу добрі ознаки. У твоїй черепній коробці щось дозріло.
— Еге ж.
— Тільки «еге ж» — і все? Кербі гмукнув.
— У нас, неандертальців, свої звички. До того ж я ще не прокинувся. — Він потягся до кнопки виклику стюардеси, дивлячись на Вінсента. — Каву?
— Слушна думка, — кивнув Вінсент.
— Авжеж, — мовив Кербі. — Кава допомагає, коли розплутуєш вузлики.
Він уже хотів був щось сказати, але завагався й прикусив язика. Потім таки повернувся до Вінсента й процідив, мовби знехотя, мовби сам сумнівався у своїх словах:
— Мені здається, — і він глибоко зітхнув, — я знаю, хто ті хлопці.
— Та невже? — з іронією відгукнувся Вінсент. — Твоя вичерпна заява просто-таки приголомшила мене.
Кербі востаннє затягся сигаретою й загасив її в порожній чашці.
— Знаю. — Він говорив зовні спокійно, але Вінсент помітив, що внутрішньо він весь напружився. — Я не жартую, Бобе. Просто хочу ще раз упевнитися, що все збігається.
— Отакої! Боїшся самому собі повірити?
— Можливо…
— Пам'ятаєте той банк у Джорджії?