Нірвана, або Also Sprach Zarathustra
Шрифт:
Кулуари англійського парламенту. Входить Едгар, цинічний гвалтівник собак та кіз, а нині — член палати лордів.
Едгар.
У вухах ще звінить від ахінєї,
Яка я майже три години слухав.
Як на базарі сери розпизділись!
Сер Арчібальд поцупив за чуприну мілорда Річарда,
А
Ця хуйня зоветься демократієй!
Віднині ми разом всі вирішуєм питання,
Бо старий поц, скажений Літр, пьяниця,
Надумав замінити діктатуру на демократію.
А сам полишив владу
І роздав все майно ханигам різним.
Їх серами зробивши, тягар тяжкий
з своїх плечей на їхні положив.
Тепер сидить він в подраних кальсонах,
Збира пляшки порожні і гандони,
Киря шмурдяк, денатурат вонючій
І все, шо десь ворушиться — їбе.
Колись і я так жив: їбав бездумно я кіз і ховрахів
І, розважаясь, блядям у жопи йоршика встромляв.
Я просто неба жив, як соловейко,
І політуру пив, і самогон,
Тепер возвисився…
Вчорашні уркагани, ханиги, волоцюги, підараси
Сидять в палаті серів і балдєють:
Свобода, блядь!
Свобода, блядь!
Свобода!
Входить Едмунд, життєрадісний пожирач екскрементів, а нині — професор Кємбріджського універсітєту.
Едгар.
Здоров, співець народної освіти!
Які діла на ниві благородной?
Едмунд.
На ниві, вдобреній добрячим екскрементом
Проізрастає квіточка блакитна -
Улюблена забавка гомосеків.
І скотоложество застєнчіво цвіте.
Едгар.
Цікаво знать прийоми ізощрьонні,
Які іспользує студєнство прогресивне,
Шоб возродіть статтєве кватроченто?
Едмунд.
Цікаві опити проводять студіози:
Їбуть кнура, як ворога народу, у сраку
Цілим факультетом філософським.
Ще Гєгєль нам казав, шо дух ширяє
В златих чертогах мудрості безсмертной.
Тим часом, верткий хуй в свинячій жопі
Ширя своєй вонючою дорогой.
І, хто зна, чий же шлях веде до правди?
Едгар (побожно).
Великий Сак-Ямуній, благородний гігант
Камінний, долбойобовидний, про дао
Слово нам спиздів священне.
Я пам'ятаю вчителя-китайця, старого імпотента.
Він куана нам загадав:
Де правда? — запитав він.
І пиздив учнів дрином по золупам,
Шоб
І слиною харкався, як скажений.
Тоді один із нас сказав: в народі!
Учитель наказав йому лягати,
І широко відкрити пащу.
Потім, ставши у позу рітуальну,
Просто в рота сенсей посцяв янтарною мочею.
Священні бризги капнули на струни рудого семісейна.
(Ми робили із шкір котів ті блядські контрабаси,
А струни — з їхніх тельбухів).
Учитель удруге грізно нас запитує…
У серці! — хтось здуру пиздонув.
Тоді, хутчіш ніж кролик вздрочить,
Наш дідусь сивенький прийомами кунхву
Виймає серце у поца із грудей
І, показавши, шо правди там немає,
Засміявся щасливим сміхом доброї дитини
І пожбурив у форточку добичу.
Едмунд.
А шо таке кунхву?
Едгар.
Борьба садистів. Тож, втретє
Наш учитель викликає: Де правда,
Йобані кретини, імбецили, олігофрени
І мікроцефали, їбать у жопу вас каленим хуєм!
Тут наче шось мене вперед штовхнуло:
У жопі! — заволав я відчайдушно.
Дивлюсь — дідусь всміхнувся лагідненько:
Не можете, шакали, без підказки!
Не згледівся, як дідуганів фалос
Вже танцював мазурку старовинну
В моєму анусі…
Едмунд.
Коли це сталось?
Едгар.
Був я в китайському полоні. Альбіон туманний
Колись з Китайом воював завзято.
В полоні опинившись, став я дзени штудіювать старанно:
Сак-Ямуній! Мудило скам'яніле,
Поможи нам дать ладу Англії, туманній батьківщіні!
Обидва суспільних діяча побожно складають руки. В цю ж мить з диким реготом і виттям на сцену вбігає Йорік. Він зовсім голий. Його потворна постать відбиває страшну тінь на стелю. В одній руці у Йоріка Заратустра, другою рукою Йорік дрочить. Всім страшно.
Пункт прийому склотари. Біля пункту стоять ханиги з кошиками і пиздять. Входить Король Літр і Кєнт, згинаючись під мішками з тарою.
Літр.
Спасібо, любий Кєнте, друже добрий!
Не надірвав ти часом собі пупа?
Кєнт.
Нє. Дякую, припиздєний дідуню.
Все харашо.
Літр.
Дивись, мій сину любий:
Сто алкоголіков стоять єдиним фронтом.
В очах — звитяжні кольори червоні