Народные русские сказки А. Н. Афанасьева в трех томах. Том 3

Афанасьев Александр Николаевич

Сів Охрім з своєю жінкою Солохою на великопісні запуски [382] запускати. Солоха чи що з’"iла, чи не з’"iла, а Охрім усе по"iв, і печене, і варене, да ще он цілу макитру [383] гречаних вареників вм’яв [384] , і не здужа, сердега, вже встати з покуття да й кає жінці: «Солоха, Солоха! Ке [385] лишень сюда подушки». —

«На що тобі? Хіба на примосці місця мало?» — «Ох, лишечко ж мені!» — гвалтує Охрім. «Да що там таке з тобою?» — «Ох, голубочко ж моя Солоха! Скажи ж мені: чи усі миряне сьогодні "iли вареники?» — «А як же, усі!» — «Про-о-пали ж теперічки усі миряне!»

382

Великопостное заговенье.

383

Большая глиняная ендова, сосуд.

384

Умял, съел.

385

Дай.

№461 [386]

Зібралися з нашого села хлопці, може "iх там було із семеро або й більш. Да пішли в губернію на ярманок. Ходять собі по ярманку да й думають, щоб то губернське купити, да таке, щоб усім було в диковину. Аж зирк, москаль несе фузію [387] ! «А що, браця, — кає коваль [388] , —

чи не купимо фузію у москаля?» — «А що ж, — гукнули [389] хлопці, — коли куповать, то й купимо!» Ото й купили фузію, купили маку — се то бач, пороху купили і шроту [390] , да й пішли додому. Ідучи дорогою, один хлопець кає: «А що, браця, трельнимо [391] з фузі"i!» — «Коли трельнимо, то й трельнимо!» — «А хто буде триляти?» — питає один. «Да хто ж, — гукнули усі, — як не коваль, се вже звісно!» Ото коваль узяв фузію, усипав в не"i жменю [392] маку да і хотів уже триляти. «Тривай [393] , тривай! — гукнули хлопці. — А ще ми не сипали маку». — «Ну, сипте і ви» — кає коваль. Хлопці повну фузію насипали маком да й кажуть: «От теперечки триляй, а ми з боків станемо да будемо дивитись [394] , як вона пальне» [395] . — «А куди триляти?» — питається коваль. «Да туди, на татарву», — гукнули хлопці. Коваль трельнув — і фузію упустив і сам упав, а після як очунявся [396] да поглядів, що вся у нього морда в пасоці [397] , а хлопці — де який без очій, а де який зовсім мертвий лежить, аж жах [398] його пройняв. А далі і кає: «Оце бісова фузія! Скільки тут людей побила! Чого ж вона наробила [399] у татарви?»

386

AT 1228. В AT учтены варианты в балтском, балканском, германском и русском материале. Русских вариантов — 5, украинских — 3, белорусских — 2

387

Ружье.

388

Кузнец.

389

Закричали, воскликнули.

390

Дроби.

391

Стрельнем.

392

Горсть.

393

Погоди.

394

Смотреть.

395

Выпалит.

396

Очнулся.

397

В крови.

398

Ужас, страх.

399

Наделала.

№462 [400]

«Прохоре! — кає Омелько. — А на шо оце у тебе висе рушниця [401] , хіба ти умієщ триляти?» — «От таке! — каже Прохір, — атож і не умію? Ластівку кулею [402] так і зчешу». — «Еге, а зіб’єш кулею у мене з голови шапку?» — «Зіб’ю». — «Ні, не зіб’єш!» — «Ні, зіб’ю». — «А шо?..» — «Кварту горілки». — «Добре!» Ото і пішли Прохір і Омелько у поле; сів Прохір на пні, а Омелько відміряв [403] п’ятнадцять ступенів да й ціле прямісенько в Прохорову кучму [404] , а Прохір тільки зна натягує шапку, шоб не збив "i"i Омелько. Трельнув Омелько. Прохір як сніп покотився. «А шо, — кає Омелько сам собі, — не збив, пропала кварта горілки!» А далі як підійшов да побачив, шо Прохір зовсім умер, зняв з його кучму — аж куля наскрізь голову пробила. «Еге, — сказав сам собі, — оце я понизив!»

400

Отчасти AT 1228.

401

Ружье.

402

Пулею.

403

Отмерил.

404

Кучма — особенный род крестьянской шапки.

№463 [405]

Купив собі мужик нові шкапові чоботи, жінці накупив каблучків [406] , а дочці сережки. Прийшов празник, ото усі і понадівали сво"i обновки. Мужик сів на покуття, виставив ногу і човга [407] , щоб то бачили його чоботи, і кає жінці: «А чому се у нас хата не метена?» Жінка виставила поперед себе руки, розтопирила пальці, щоб то бачили "i"i каблучки, да й каже: «Чи я ж не казала!» А дочка замотала головою, так що сережки зателипались [408] , да кає: «Ото лихо, скількі "i"i разів на день мести?».

405

AT —. СУС — 2084*. Украинских вариантов — 2, белорусских — 1.

406

Колец, перстней.

407

Колышет, качает.

408

Телипаться — болтаться.

№464 [409]

Накинув Грицько коня арканом да й тягне на гору, а кінь тягне під гору; аркан хоть і дуже кріпкий був, да порвавсь, а кінь сторч [410] головою покотивсь. Баче Грицько, що кінь перевертнем чеше, да й каже: «Оце бісова скотина, яка сильна! Бач, новий аркан як перегорів!» А Никита і пита у Грицька: «Яка ж скотина, чи та, що перевернулась, чи та, що сто"iть?»

409

AT —. СУС — 2052*. Язык украинский. Варианты не отмечены.

410

Торчмя.

№465 [411]

Продав мужик товар да пішов дьогтю купити, да увійшов в таку, бач, лавку, де фиги-миги продають і всякі ласощі [412] . Ввійшов, поставив мазницю біля чобота да і дивиться. Купець його і пита: «Чого се тобі надобно?» — «Я дивлюсь, — кає мужик, — що тутечки продається?» Купець і розсердився на мужика да й закричав: «Дураки, дураки, дураки!» — «Оце да й розход на них великий, — кає мужик, — оце ти тільки один і зоставсь!»

411

AT —. СУС — 1618*. Отмечен украинский вариант.

412

Лакомства.

№466 [413]

«Дивись,

тату [414] , від чого се: інший колосок, як поглянеш, так до землі і припада, а інший як стовбур [415] сто"iть?» — «Гай, гай! — кає батько, — бачу, що ти ще нерозумний, і того не втелепав, з дуба виріс, а ума, бачу, не виніс! Ото котрий повний, то так до землі і припада, а котрий пустий, то так до гори і дереться». — «От тепер же то я, тату, й догадавсь — від чого се наш писар Іван Гургуня так до гори ніс дере!»

413

AT —. СУС — 2053*. Язык украинский. Варианты не отмечены.

414

Отец.

415

Обрубок каменный или деревянный.

№467 [416]

«Хто там до тебе при"iздив учора, — питає пан у свого мужика, — шо ти до мене прибігав за самоваром?» — «Да якійсь пан». — «Да який же, як його прозвище?» — «Оце й забув. Такось як на птаха скидається; є птах такий». — «Сорочинський?» — кає пан. «Ні». — «Гороб’євський?» — «І то ні!» — «Синицький?» — «Да ні. О, шоб його! От на умі вертиться, да не згадаю... [417] Вербицький, Вербицький, пане! Насилу згадав». — «Ти же казав, що його прозвище на птаха скидається?» — «Ге! Да шо, хіба птах на вербі і не сидить?»

416

AT —. СУС — 1687** (= АА* 2081). Язык украинский. Отмечен белорусский вариант (Шейн. Материалы, № 157, с. 320).

417

Не вспомню.

№468 [418]

Приходе мужик до пана, ввійшов у горницю да й став, а у пана був попугай, котрий тільки і умів казати: «Дурак мужик!» Мужик сто"iть у порога, а попугай усе кає: «Дурак мужик!» А мужик усе йому кланяється, а далі і каже: «Звините, ваше благородіє! Я думав, що ви птиця».

№469 [419]

«Чого се ти дома сидиш, — казала жінка мужикові, — чому се ти не поведеш вола в Москву? Там, кажуть, хороші гроші дають за вол"iв». — «Оле! І то правда, спасибі, що нагадала». Ото і повів мужик вола в Москву продавать, і стріча [420] його у Москві москаль і кає: «Здоров, хахол!» — «Будте здорові, москалю!» — «Што, брат, продаешь козла?» — «Якого козла?» — «Што ведешь за рога». — «Да се віл!» — «Што ты, безмозглый хахол, дурачить, што ль, пришол?» — «Да біг з вами, се віл!» — «Да бог с тобою, хахол, это козел, тебя ешшо поколотят, как будешь говорить, што это вол». — «Одчалюйте [421] , одчалюйте, москалю! Я бачу, що у вас не усі дома». — «Погоди, отчалит хто-нибудь тебя!» Мужик повів вола далі, а москаль перевулками побіг да знову йому навстріч йде. «Здоров, хахол!» — кає москаль. А мужик і не втелепав [422] , що то той самий москаль, що перше здоровкався, да й кає: «Здорові були!» — «Не продаешь ли козла?» Мужик глядить на москаля да й дума: «Чи вони подуріли, сі москалі, що на вола кажуть козел!» — «Ну, што вылупил глазища? Тебя спрашивают, не продаешь ли козла?» — «Да який се козел, се віл». — «Где вол?» — «Да оце!» — «Вот тебе, проклятый хахол, штоб не дурачил людей!» — і дзвизнув [423] москаль мужика по потилиці [424] і пішов собі. «Оце лихо!» — дума мужик; уж сам собі, сердега, не віре. «Може, се манія [425] яка! Побачу, що буде далі, а то й брошу — цур йому!» Повів вола далі, а москаль — що то за хитрий був! — побіг да надів вже мундер да й знов іде навстріч мужикові, щоб то, бач, зовсім з пантелику збити [426] . «Эй ты, лоботряс! Што заплатил за козла?» Злякавсь [427] бідний мужик: «Оце лихо! — дума сам собі. — Я й казав, що се манія яка, а не віл!» — да уже зрадовавсь, що москаль озвався. «Цур йому, щоб я за собою манію водив!.. Я його продаю», — кає москалю. «А што просишь?» — «Да десять карбованців». — «Што-о! Ах ты, мужицкая твоя харя! Да где же ты слышал, штобы за козла платили по десяти цалковых?» — «Да не серчайте бо, господин служивый! Ви кажіть, що даєте». — «Цалковый». — «Накиньте хоть що-небудь!» Москаль баче, що мужик зовсім здурів, ну торговаться, і виторговав вола за два карбованця.

418

AT —. СУС — 2066*. Язык украинский. Варианты не отмечены.

419

Отчасти AT 1539 (Шут) — начало. См. прим. к тексту № 397.

420

Встречает.

421

Отчаливайте.

422

Не признал, не смекнул.

423

Ударил.

424

По затылку.

425

Призрак, привидение.

426

С разуму сбить.

427

Испугался.

Пішов мужик додому, ввійшов у хату, кинув на піл батіг і шапку, став да й дивиться на жінку. «Ну що, — питає його жінка, — продав вола?» — «Якого вола?» — «Да бурого, що в Москву повів». — «Ге, вола! Був віл, да зкозлятивсь [428] !»

№470 [429]

Не продав мужик вола в губерні"i і веде додому, закинув йому ланцюг [430] на роги; а москалі відрізали ланцюг да прив’язали свого брата москаля, а вола повели знов на ярманок у губернію. Ото прив’язаний москаль як смикне [431] за ланцюг, мужик і оглянувся і баче, що замісць [432] вола прив’язана служба [433] . «Що се таке?» — кає сам собі. А москаль кає йому: «Пусти меня, мужичок! За што ты меня привязал, ведь я тебе ничаво не сделал». Мужик спугався да і ланцюг упустив, а москаль тим часом взяв да утік [434] . Вернувся знову мужик в губернію і баче, що його вола москалі вже продають на ярманці, а знакомий чоловік з "iх же села торгує того вола; ото він підійшов до нього да й кає: «Эй, брате, не купуй сього вола! Се не віл, а манія: от тепер він зовсім як віл, а виведеш за губернію, то й стане служба!»

428

Окозлятился.

429

AT 1529 (Подмена вола или лошади, осла). Язык украинский. В AT учтены записи на европейских языках, сделанные в Европе и Америке, а также турецкие, филиппинские варианты. Русских вариантов — 2, украинских — 13, белорусских — 3.

430

Цепь, обороть.

431

Дернет, потянет.

432

Вместо.

433

Солдат.

434

Убежал.