Нехай буде воля Твоя
Шрифт:
9. Кожну справу протягом дня необхідно починати і закінчувати короткою молитвою:
“Поблагослови, Господи, працю цю”.
А по закінченні:
“Дякую Тобі, Господи, Боже мій, за те, що Ти благословив мені здійснити працю цю. Хай буде Тобі за це слава, честь і поклоніння як Єдиному Богу: Отцю, Сину, Святому Духу нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь”.
10. По дорозі на роботу і з роботи, та й узагалі під час руху (ходи або їзди у транспорті) безперервно внутрішньо творимо молитву Ісусову: “ГОСПОДИ, ІСУСЕ ХРИСТЕ, СИНУ БОЖИЙ,
11. Увечері після роботи, або й зранку, чи протягом дня (кому як виходить) обов’язково знайдіть хоча б 10–15 хвилин для читання Святого Письма та духовної літератури.
Покладіть Біблію на видне, почесне в хаті місце (добре, якщо на вишитому рушничку, або на гарній серветці) – це може бути, наприклад, журнальний столик у вітальні. В книгу як закладку покладіть олівець (для поміток та підкреслень найважливіших місць Писання). І тільки-но видасться вільна хвилина – сядьте поруч у крісло та прочитайте декілька віршів...
Пам’ятаймо, що віра – від слухання Слова Божого, благодать же дається – по вірі. Тож привчаймо себе щоденно приносити Богові цю “жертву ливну”. Бо коли людина не їсть достатньо хліба фізичного – вона з часом слабшає, перетворюється на дистрофіка, а згодом помирає. Так же й щодо хліба духовного: якщо ми не харчуємося, не зміцнюємося ним щодня, то слабшаємо, стаємо духовними “дистрофіками”, а отже, легкою здобиччю різноманітних духів злоби піднебесних, які тільки й чекають цього. А там – і духовна смерть...
Читання Писання та духовних книг повинно увійти в наше життя як хліб, як повітря. Це має бути так, що якщо ми за увесь день не прочитали жодного псалма, жодного розділу або хоча б вірша із Святого Письма, то почуваємося некомфортно – так, ніби не почистили сьогодні зуби, або не зробили чогось звичного і необхідного; або ніби увесь день прожили, не ївши, і так от і ляжемо спати...
СЛОВО БОЖЕ – ОСНОВА ДУХОВНОГО ДІЯННЯ! “На початку було Слово…”
(Для того аби навчитися правильно, по-духу розуміти Святе Письмо, раджу прочитати такі мої книги: книгу проповідей “КЛЮЧ ДАВИДІВ”, а також книги з серії “Відповіді священнослужителя” – “ІЩЕ НІЧ...” і “СМАК БЛАГОДАТІ”).
12. Вечірню молитву рекомендую звершувати на самих тільки чотках (див. Додаток 2: “МОЛІННЯ ПО ЧОТКАХ /НА ВЕРВИЦІ/”). Кількість молитов Ісусових визначається індивідуально, в залежності від досвіду молільника. Дуже добре поєднати вечірню молитву з вечірньою прогулянкою і здійснювати її у парку, в саду, у тихому сквері. А ще краще – творити її дорогою на водойму та з водойми (вечірнє купання або занурення).
13. Перед відходом до сну, якщо увечері не обливалися та не занурювалися, обов’язково миємо ноги (до колін) холодною проточною водою! Але спочатку, перехрестивши воду, молимося:
“Господи, в Ім’я Ісуса, прошу Тебе: змий з мене водою цією, освяченою молитвою віри, увесь бруд сьогоднішнього дня – всі біди, проблеми,
Коли тільки іще привчаємося до миття ніг холодною водою, то перші тиждень-два їх треба розтирати (добре також одразу одягати теплі шкарпетки). Надалі ж, коли повністю відновиться кровообіг, ноги від холодної води будуть гарячими.
14. Перед сном підходимо до ікони (яка обов’язково мусить бути у спальні), і звертаємось до Господа з короткою молитвою:
“Дякуємо Тобі, Христе, Боже наш, що Ти був з нами протягом дня. Подай, Господи, спокій душі й тілу нашим протягом ночі. Амінь”.
І, перехрестившись та перехрестивши постіль, лягаємо спати.
Добре також покласти під подушку (якщо спите неспокійно – то під матрац) Святе Євангеліє, а ліжко час від часу окроплювати свяченою водою.
15. Коли засинаємо – промовляємо:
Молитва на сон грядущий:
В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу й тіло мої. Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй, і життя вічне даруй мені. Амінь.
16. Що стосується посту – середа, п’ятниця та інші визначені дні, – то тим, хто шукає високого подвигу (відповідно й набагато більшого містичного досвіду, сили, здоров’я, очищення та досконалості), рекомендую встановити собі щотижневе (1–1,5 доби) та щоквартальне (3–3,5 доби) очищувальне говіння Христа ради. (Говіння – церковнослов’янською побожність, святе очищення себе для Бога).
Щотижневе говіння – це суворий піст (без їжі, на самій воді) від вечері п’ятниці аж до сніданку після літургії у неділю. Тривалість його – від 24 до 42 годин у залежності від фізичних можливостей, наснаги та рівня досконалості. (Існують хвороби, при яких таке говіння не можна практикувати до повної їх ремісії, або ж треба робити це, проконсультувавшись із лікарем. Зокрема при виразковій хворобі шлунка, загостренні гастриту, туберкульозі, діабеті та деяких інших.)
Що стосується щоквартального говіння (3–3,5 доби на воді), то його добре пристосовувати до чотирьох великих постів церковного року. Тут важливим є момент не стільки входу в говіння, скільки виходу із нього. Рекомендую в день виходу з такого роду голодування на сніданок випити склянку розведеного наполовину водою морквяно-яблучного соку; через 15 хвилин з'їсти салат із сирих овочів, трохи приправлений соком лимона або апельсина; і ще через півгодини – якусь легку варену овочеву страву без хліба й олії. На обід – легкий суп на олії зі шматочком підсушеного хліба. Вечеря – як звичайно, тільки помірна.
Під час самого говіння важливим чинником є молитва, особливо – суботнє вечірнє чування у храмі. Про їжу стараймося не думати – відганяйте помисли молитвою Ісусовою. Страви на неділю готуємо у п’ятницю, субота ж – день очищення: прибираємо в хаті, надворі, опоряджуємося самі, готуємось до недільного святого дня Господнього.
Початковий період очищення організму від шлаків (загалом фаза грубого очищення триває приблизно півроку) починається десь на десятому-одинадцятому тижні, і йде зазвичай досить динамічно, тому цей час – час особливої уваги.