Нехай буде воля Твоя
Шрифт:
Те саме й стосовно молитви (протягом тижня – молитва домашня; в неділю та свята – літургія), і посту (щотижневе та щоквартальне очищувальне говіння Христа ради), і Слова (заняття Біблійної школи в неділю, а не поїздка на город). Це – аскеза! (До речі, й що стосується буквальної церковної десятини – і це також елемент аскези. Згадаймо Малахії, 3 розділ, 10 вірш: “Принесіть же ви всю десятину до дому скарбниці, щоб страва була в Моїм храмі, і тим Мене випробуйте, промовляє Господь Саваоф: чи небесних отворів вам не відчиню, та не виллю вам благословення (у тому числі й благословення здоров’я нашого!) аж
Аскетичний режим – це, власне, мобілізаційна та дисциплінарно-організуюча пружина нашого вдосконалення. Зовнішньо це виглядає так: прокинувся – привітався з Богом; встав – помився холодною водою; почистив зуби – пішов на обливання; перед сніданком та опісля – знов коротка молитва; по дорозі на роботу – прочитав Канон напам’ять, Ісусова молитва; перед роботою та після неї – коротко помолився; перед обідом та по ньому – також; прийшов з роботи – зелений чай і на річку занурюватися (перед цим кілька віршів із Біблії прочитавши); по дорозі туди й назад – Ісусова молитва; перед вечерею та вслід – молитва; перед відходом до сну – до ікони: подякував Богові за день, попросив спокою душі й тілу на ніч, перехрестив ліжко... П’ятниця – готуємо їжу на неділю; субота – очищувальне говіння Христа ради, у цей же день – вечірня у храмі (як гарно молиться!). Неділя – Богові день: зранку на літургію; після обіднього відпочинку – на заняття Біблійної школи... Це все – елементи аскези. Це все – церковна дисципліна. Це – зовнішня мобілізація внутрішніх сил.
Те ж саме й щодо внутрішньої аскези, внутрішньої уважності, внутрішньої дисципліни: хочеться сказати зайве – стримайся; хочеться зробити суєтний рух – зупинись; хочеться з’їсти лишній шматок – отямся! Страх? – на самовичитку! Гнів? – під холодну воду! Суєта мирська, пристрасть, пожадання тілесні? – за чотки і на молитву!..
Ми – воїнство Христове. Сила всякої армії – в її ідеології та дисципліні. Ідеологія наша – смирення й любов; дисципліна ж – уважність та аскеза, як засіб на шляху вдосконалення. Ось запорука нашої перемоги! Ось основа здобуття благодаті! Ось шлях до свободи! Ось усвідомлена необхідність!..
Для когось ясний і суворий шлях смирення та аскези може видатися занадто суворим. Що ж, вибір завжди за нами. Але, як на мене, краще покаяння та самозречення, аніж пігулки та ризиковані лікарські процедури; суворий піст та холодна вода, аніж скальпель хірурга... ВИБІР – ЗА НАМИ!
8. Як ніколи не хворіти?
Лікарі свідчать: “Усі хвороби від нервів”. Цілком справедливо. Несмиренність та внутрішня гризота, тобто усе те, через що ми віддаємо духовну енергію життя, – ось істинна причина усіх наших хвороб. Сказано-бо: “Це ремствуючи, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванливе...” (Послання святого апостола Юди). Усунути цю причину, смиритись, відмовитись від утробно-споживацької психології на користь психології духовності (перевага духовних інтересів над матеріальними), змінити свідомість свою, мислення своє з негативного на позитивне (невипромінювання зла) – і хвороби відійдуть у небуття!
СМИРЕННЯ
Висновок (одним рядком):
Чому ми хворіємо? – Через гріховність та недосконалість свою.
Що таке гріх? – Порушення духовних законів.
У чому конкретно проявляється це порушення?
Гріх та недосконалість виступають на трьох рівнях:
на духовному рівні – як гордість (несмиренність) та нелюбовність наша;
на душевному (розум, воля, емоції) – як негативність мислення (випромінювання зла, внутрішній та зовнішній песимізм) та психологія споживацтва;
на тілесному – як нестриманість, надмірність і сластолюбство.
Як стати здоровим? – Здобути цілющу внутрішню силу, духовну енергію благодаті. Це – певні та праведні ліки:
Усунути духовну причину хвороби.
Мобілізувати внутрішні сили організму на боротьбу із нею.
Як усунути причину хвороби?
Покаянням, самозреченням, смиренням та любов’ю:
для духа людського – розкритися перед Небом у самозреченні і любові;
для душі – відмовитися від утробно-споживацької психології та не випромінювати зло;
для тіла – стримуватися у слові, в рухах та в їжі.
Як мобілізувати внутрішні сили?
Аскезою, або ж постом та молитвою:
для духа – це власне молитва;
для душі – слово істини;
для тіла – піст (у тому числі суворий, на самій воді), тісне спілкування з природою (холодна вода, повітря, земля), фізична активність.
Як ніколи не хворіти? – Не порушувати вселенських духовних законів та зійти до неба небес досконалості.
Розділ 3 . ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ БУТИ ЗДОРОВИМ
Найважливішим для людини є її здоров’я. Втім, по-справжньому це розумієш лише тоді, коли втрачаєш його...
ІСТИННА ПРИЧИНА УСІХ НАШИХ БІД І ХВОРОБ ПОЛЯГАЄ В ПОРУШЕННІ НАМИ ДУХОВНИХ ЗАКОНІВ (мовою Церкви – це гріх та недосконалість). Проявляється ж воно на трьох рівнях – духовному, душевному та тілесному.
На духовному рівні – як гордість (несмиренність) та нелюбовність наші.
На душевному – як негативність мислення (випромінювання зла, песимізм) та психологія споживацтва.
На тілесному – як нестриманість, надмірність та сластолюбство.
Тому у дійсності все дуже просто, як і Бог наш Простий. ХОЧЕШ БУТИ ЗДОРОВИМ – БУДЬ НИМ! ЗДОБУДЬ ВНУТРІШНЮ ЦІЛЮЩУ СИЛУ, ДУХОВНУ ЕНЕРГІЮ БЛАГОДАТІ:
Визнай власну свою недосконалість.
Покайся перед Богом (для тих, хто іще не знайшов Його, хоча б так: “Господи, якщо Ти є! Прости мене, грішного...), і обов’язково сам прости всім своїм кривдникам.