Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця
Шрифт:
А поки, для нині живучих, нині існуючих, в нашому світі, розум і розсудливість дозволять нам вільно прожити наші життя, життя без вірувань Імперського Ордена, що руйнують нас. Незважаючи на заподіяну шкоду тими, хто тепер в тому новому віддаленому світі, я не буду вбивати їх. У мене немає необхідності вбивати їх. Моя відповідальність перед собою і тими, кого я люблю — зобов'язує мене усунути загрозу так, щоб ми могли жити. Я зробив це.
Наша помста буде виражатися в тому, що ми будемо жити життями, наповненими любов'ю, сміхом і радістю. Ми повернемо наші турботи і дорогоцінні життя до значущих питань існування, до тих, кого ми любимо і про
Я сподіваюся, що ви завжди будете поклонятися тому, з чим у вас більше ніколи не буде якого-небудь зв'язку, ніякої можливості встановити цей контакт, — ви будете вічно молити Творця про загробне життя в світі духів, але ви назавжди будете відрізані від усіх світів, крім вашого власного. У цьому відокремленому світі у вас буде тільки ваше життя, після смерті — ви будете мертві. Ваших духів більше не буде існувати. Ваші душі зникатимуть поряд з вашими життями.
У вашому розпорядженні тільки ваше життя, і якщо ви витратите його даремно, продовжуючи поклонятися вченню Ордена, бажаючи надуманих мрій про вічне спасіння, бажаючи позбавлення від реального існування, то ви будете пожинати лише порожнечу смерті після життя, коли воно виявиться прожите даремно. У вас буде шанс в житті — або перейнятися коштовністю життя, або перетворити його в ніщо.
Ви бажали нового світанку людства. Ви жадали миру, в якому знищення інших королівств, викликані викривленнями ваших умів — нібито єдина добра справа для людства. Я дарую вам ваше бажання. Тепер вам жити з цим. Ми будемо вільні від вас. Ваш світ буде вашим. Ви ніколи не зможете повернутися в цей світ, ніякого шляху назад існувати не буде. Як тільки ці врата закриються, для вас не буде існувати ніякого підземного світу, як якогось каналу назад, взагалі ніякого світу, окрім вашого власного. Не буде ніяких засобів, щоб з вашого світу потрапити в цей, так само, як і в будь-який інший паралельний світ.
Ті з нас, хто залишиться тут після цього, продовжать своє життя так само, як і раніше, в тих же королівствах, які існували завжди і повсюдно в цьому світі — у світі життя. Ваш світ не буде охоплений ніякими царствами. Він буде островом життя. Від усього, що було тут — вас відокремить вічність. Це означає, що ви будете відрізані і від підземного світу, світу мертвих.
Ваше існування у вашому світі буде мати кінцеву точку. У вашому розпорядженні — ваше життя, але коли ви помрете, — ваші душі припинять існування. У вас буде єдиний спосіб існування — у вашому світі життя. Якщо ви продовжите розтрачати його даремно, якщо опинитеся нездатними користуватися своїм розумом і правильним чином усвідомити реалії вашого світу, вашого єдиного, одноразового існування, то ви не отримаєте в нагороду за це безцінний сенс, цінність, значимість вашого єдиного життя.
Ви будете жити. У вас — ваш власний світ. Ви ніколи не зможете повернутися в цей. Ви ніколи не зможете знову учинити нам шкоди. Я даю вам те, чого ви домагалися: світ без драконів… І без усього, що співіснує з магією. Ви назавжди будете позбавлені прагнення до того, чого вам більше не судилося мати. Я сподіваюся, що кожен новий день буде кидати нам виклик, який ми повинні будемо долати, але вірування Ордена ніколи не з'являться серед них. Як сказала Ніккі — вони недоречні.
В чистий білий порожній простір ступила його сестра, Дженсен, і постала перед очима. З
— Річард, — вимовила Дженсен, — Ми хочемо піти в той новий світ.
По щоці Річарда скотилася сльоза. Він знав, що всі ті люди, які поряд з нею, чули все, і всі вони прийшли до повної згоди.
— Ви всі маєте право залишитися і вільно жити тут.
— Я знаю, — промовила вона за всіх. — Але ти навчив мене цінувати життя і поважати життя інших. У цьому світі — магія. Ми не хочемо, щоб наші життя поглинали магію цього світу, або впливали на ваше життя, — життя, яке повинно зберегти залежність від магії.
Ми — Стовпи Творіння. Нам потрібно побудувати, створити власний світ, — світ в якому немає магії. Цей світ — ваш. А той віддалений світ повинен стати нашим.
Річард погладив її по щоці.
— Як би сильно я не хотів, щоб ви залишилися, але я розумію вас.
Але це було не просто розуміння — він знав, що вони захочуть піти в той інший світ. Річард посміхався від того, наскільки дійсно красивою вона була, від того, наскільки дійсно вона була хорошою людиною.
— Думаю, ти знайдеш там безпечний будинок для себе і твоїх друзів.
— Ви думаєте, що ми будемо в безпеці, лорд Рал? — Спитав Том. — Я маю на увазі, враховуючи природу тих людей, яких ви вислали населити той віддалений світ?
Річард кивнув.
— Такі рухи, як Орден, який тільки псує і руйнує життя своїх прихильників, потребує ворога, щоб відвернути увагу від глибокого страждання, яке він створює. Ворог дає їм виправдання своїм стражданням. Такий ворог, яким були ми, є клеєм, який пов'язує їх розрізнені страждання разом. Без виправдання потужним зловісним ворогом, якого можна у всьому звинуватити, їх ідеї, навіть якщо вони неконтрольовано горітимуть протягом тисяч років, в кінцевому рахунку зруйнують самі себе. З того попелу зазвичай постає проста тиранія, що повертається назад до тліючого полум'я знову і знову на всьому протязі історії в нескінченних циклах звинувачення ворога.
Необдаровані від народження будуть надто незначним ворогом для Ордена, щоб остерігатися, або помічати, або звинувачувати його. Ваша чисельність просто буде дуже маленькою і нічого не вартою, щоб бути гідним виправданням для його поступу.
— Ми будемо в безпеці, — сказала Дженсен, відповідаючи на іскру занепокоєння, все ще палаючу в очах Річарда. — Без такого ворога, який був у них тут, якого було необхідно звинувачувати, боротися з ним і перемагати його, люди Ордена направлять свою ненависть усередину. Вони будуть полювати один на одного. Ми простежимо за тим, щоб не привертати занадто великої уваги до себе. У нас все буде добре.
Річард кивнув.
— Якщо ви встанете у них на шляху, потрапите в їх поле зору, то вони розтрощать вас, але я сподіваюся, що ви і ваші люди зможете знайти місце там в такій області, яка подібна Бандакару в цьому світі. Ви зможете жити там своїм власним життям. Мені б дуже хотілося, щоб все було інакше, але я знаю, що це має бути саме так. Я направив заклинання Вогняного Ланцюга в той віддалений новий світ, — сказав він їй. — Воно буде продовжувати впливати там на всіх людей, стираючи пам'ять про цей Світ, про те, через що ви пройшли. Я повинен залишити і його зараження шимами, щоб бути впевненим, що будь-яке чарівництво, привнесене в той далекий світ, буде знищено.