Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950
Шрифт:
Запорозька Січ — суспільно-політична та військово-адміністративна організація українського козацтва, що склалася в першій половині 16 ст. за Дніпровими порогами. Найвищим органом влади була — військова козацька рада, яка обирала кошового отамана й іншу козацьку старшину. Діяв козацький військовий суд. Карл Маркс називав Січ «козацькою республікою» (Див.: Архив К. Маркса и Ф. Энгельса. — Т. 8. — С. 154). Запорозьке козацтво відігравало видатну роль у боротьбі народних мас України проти феодально-кріпосницького гніту. В січні 1648 р. запорожці на чолі з Богданом Хмельницьким поклали початок визвольній
Російський царизм розглядав Запорозьку Січ як один із осередків антифеодального й національно-визвольного руху українського народу. У червні 1775 р. російська армія зруйнувала Січ. Останнього кошового Петра Калнишевського було ув'язнено в Соловецькому монастирі, де він і помер.
…А на Січі хитрий німець картопельку садить. — Не зовсім точно наведено рядки з твору Т. Г. Шевченка «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…» Йдеться про заселення Півдня України німцями-колоністами наприкінці 18 та на початку 19 ст.
Групенфюрер — військове звання у фашистській воєнізованій організації СС.
…Взяв би я бандуру, // Взяв би та й загнав… // Бо сам я іздуру // Емігрантом став… — Перекручений текст української народної пісні «Взяв би я бандуру».
Самостійна і ні від кого не залежна історія. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». (Змінна сторінка для західних областей УРСР). — 1945. — 2 берез.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 266–267.
Фрідріх Великий. — Див. приміт. до твору «Самостійний смітник».
Фрідріх Вільгельм III (1770–1840) — прусський король у 1797–1840 рр.
Вільгельм I Гогенцолерн (1797–1888) — король Пруссії з 1861 та імператор Німеччини з 1871 р.
Вільгельм II Гогенцолерн (1859–1941) — імператор Німеччини і король Пруссії в 1888–1918 рр. Скинутий Листопадовою революцією 1918 р.
Хлюст. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». (Змінна сторінка для західних областей України). — 1945. — 6 берез.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 262–265.
…після Франкфурта-на-Одері… — Йдеться про наступ радянських військ навесні 1945 р., коли було форсовано Одер, взято м. Франкфурт-на-Одері, звідки відкривався шлях на Берлін.
«Прем'єр-міністр». Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». (Змінна сторінка для західних областей УРСР). — 1945. — 9 берез.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 268–270.
Бандера Степан. — Див. приміт. до твору «Пекло тріщить».
Про шизофренію. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». (Змінна сторінка для західних областей УРСР). — 1945. — 20 берез.
Подається за першодруком.
Казбек та Ельбрус — вершини гірської системи Великого Кавказу.
Міссісіпі — ріка в Північній Америці, в США.
Гімалаї —
Кобиляки. — Ідеться, напевно, про Кобеляки, місто на Полтавщині.
«Під вагоном територія, // А в вагоні директорія…» — Глузлива примовка про Директорію, буржуазно-націоналістичний уряд на Україні в 1918–1920 рр., який змушений був постійно «подорожувати», утікаючи то від Червоної Армії, то від денікінської Добровольчої армії.
Курячий сміх. Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». (Змінна сторінка для західних областей УРСР). — 1945. — 30 берез.
Подається за першодруком.
…На Станіславщині… — Нині Івано-Франківська область.
«Самостійний дистрикт». Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». (Змінна сторінка для західних областей України). — 1945. — 17 квіт.
Подається за першодруком.
Дистрикт — у деяких буржуазних державах назва нижчої адміністративної одиниці судового або виборчого округу.
Біскайське море. — Йдеться про Біскайську затоку Атлантичного океану, яка омиває береги Франції та Іспанії.
Порт-Артур — місто в Китаї (Люйшунь), порт на Жовтому морі. За російсько-китайською концепцією 1898 р. Люйшунь було передано в оренду Росії (фортеця Порт-Артур). За Портсмутським договором 1905 р. перейшов до Японії. З 1955 р. — в складі КНР.
УЦК (Український центральний комітет) — оунівська установа: діяла під наглядом гітлерівців у Польщі й на Україні в роки другої світової війни.
УОК (Український окружний комітет) — назва оунівської установи, що працювала під егідою УЦК.
Гетьман, наказний гетьман. — На Україні в 16 — першій половині 17 ст. воєначальник козацького війська на Запоріжжі, глава реєстрових козаків. У ході визвольної війни українського народу 1648–1654 рр. гетьман Богдан Хмельницький з початку 1648 р. став правителем України. Після приєднання України до Росії 1654 р. гетьмана обирала генеральна військова рада з наступним затвердженням царським урядом. З 1663 р. існували гетьмани Правобережної України (до 1704) і Лівобережної (до 1722 і в 1750–1764 рр.). З 1708 р. — призначалися царським урядом. Особа, яка тимчасово обіймала посаду гетьмана, називалася наказним гетьманом.
Генеральний суддя — вища службова особа гетьманської адміністрації на Україні з часів народно-визвольної війни 1648–1654 рр. і до кінця 18 ст. Займав одне з вищих місць у старшинській ієрархії. Очолював генеральний суд.
Генеральний писар — вища службова особа гетьманської адміністрації на Україні з часів народно-визвольної війни 1648–1654 рр. і до кінця 18 ст. Керував генеральною військовою канцелярією, вів дипломатичне листування, приймав послів, разом з гетьманом готував питання для вирішення на старшинській раді. Відав таємним листуванням, іноді брав участь у засіданнях генерального суду, виконував обов'язки наказного гетьмана тощо.