Остап Вишня. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944–1950
Шрифт:
Браницькі — польські магнати, графи. Мали величезні земельні маєтності й підприємства в Польщі, на Україні та в Білорусії.
Запорожці. Нарис складається з трьох частин. Перша частина під заголовком «Запорізька сталь» уперше надрукована в газ. «Радянська Україна». — 1947. — 22 черв. Друга частина під заголовком «Запорожці» вперше надрукована в газ. «Радянська Україна». — 1947. — 24 черв. Третя частина під заголовком «Люди! З великої літери!» вперше надрукована
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 327–340.
Рольганг — пристрій (роликовий транспортер), який використовують у прокатних станах для транспортування прокату.
Слябінг — потужний прокатний стан для тиснення важких (до 10 тонн і більше) сталевих зливків на сляби, тобто на плоскі прямокутні заготовки, призначені для виготовлення листової сталі.
«Скіп» — підйомний саморозвантажувальний короб (кліть) для сипких вантажів.
Кокс — тверда, міцна пориста маса, яку одержують з кам'яного вугілля через нагрівання у печах до високих температур без доступу повітря. Застосовують переважно як паливо й відновник у металургійній промисловості.
Сірко Іван (між 1605 і 1610 — 1680) — кошовий отаман Запорозької Січі. Брав участь у народно-визвольній війні 1648–1654 рр. Прославився походами проти татар і турків.
Паланка — адміністративно-територіальна одиниця (округ) у Новій Січі. На чолі паланки стояв призначуваний Кошем Запорозької Січі полковник, який виконував військово-адміністративні та судові функції.
Курінний отаман — виборна особа в Запорозькій Січі (16–18 ст.), яка очолювала курінь і відала його господарськими справами. Курінного отамана обирали на курінному сході на один рік.
Курінь — військово-адміністративна одиниця Запорозької Січі, що складалася з кількасот козаків.
Чайка — річкове плоскодонне однощоглове дерев'яне судно зі стерном, вантажопідйомністю до 200 тонн. У 16–18 ст. запорозькі козаки використовували як військове судно.
Осавул — виборна службова особа в адміністративно-військовому апараті на Україні в 17–18 ст.
Льотка — отвір у доменній печі, через який випускають метал або шлак.
Мартен — полуменева піч, де чавун і сталевий брухт переплавляють на сталь. Назва походить від прізвища французького металурга П. Мартена.
Ой там Василь сіно косить… — слова з української народної пісні «Понад лугом зелененьким…»
Воробйов Володимир Петрович (1876–1937) — український радянський анатом, академік АН УРСР з 1934 р.
Литвиненко-Вольгемут Марія
Лугом іду, коня веду… — українська народна пісня.
Гужова Віра Микитівна (1898–1974) — українська радянська співачка і педагог, народна артистка УРСР з 1941 р.
Гмиря Борис Романович (1903–1969) — український радянський співак, народний артист СРСР з 1951 р. Лауреат Державної премії СРСР (1952).
Шумський Юрій Васильович (справжнє прізвище — Шомін; 1887–1954) — український радянський актор, режисер, народний артист СРСР з 1944 р. Лауреат Державної премії СРСР (1950, 1951).
Театр імені Франка. — Йдеться про Київський український драматичний театр імені Франка. Заснований 1920 р. у Вінниці на базі Нового Львівського театру та групи митців «Молодого театру».
Театр імені Шевченка. — Йдеться про Київський академічний театр опери та балету Української РСР імені Т. Г. Шевченка. Створений 1926 р. на базі Київської російської опери.
«Карії очі, очі дівочі, // Де ви навчились зводить людей…» — Слова з української народної пісні «Чорнії брови, карії очі». (Текст К. Думитрашка, музика Д. Бонковського).
«Через тії очі // Бандуристом став». — Не зовсім точно наведеш слова з української народної пісні «Взяв би я бандуру». (Текст М. Петренка, музика невідомого автора).
Фейлетоністи. Вперше надруковано в журн. «Перець». (Видання для західних областей УРСР). — 1947. — № 9. — С. 4.
Подається за першодруком.
Птахівництво. Вперше надруковано в газ. «Тваринництво України». — 1947. — 7 черв.
Подається за першодруком.
Симентальський леггартрок, беркширський плімутхін. — Таких порід курей не існує. Автор висміює невігласа на посаді голови колгоспу, який плутає породи великої рогатої худоби (симентал) і свиней (беркшир) з породами курей (леггорн і плімутрок).
Діди наші та баби наші. Вперше надруковано в книжці «Зенітка». — К.: Радянський письменник, 1947. — С. 52–57.
Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1. — С. 315–317.
Мантачити — гострити, направляти косу мантачкою — тобто дерев'яним плоским бруском, вкритим шаром смоли з піском.
«Підрізати п'ятку» — під час косіння наздоганяти переднього.
…ще одну ручку пройде… — Тобто пройде смугу покосу на один захват коси.