П'яте Правило Чарівника, або Дух Вогню
Шрифт:
Річард уперся рукою в коліно і нахилився до діда.
— Потонув у шести дюймах води, Зедд. Ніссель сказала, що його вбили злі духи.
— Злі духи? — Брови Зедда зметнулися ще вище.
— Люди Тіни вірять, що злі духи час від часу приходять і забирають чиєсь життя, — пояснила Келен. — Жителі села залишають підношення перед глиняними фігурками, що стоять у парі будинків он там. — Вона підборіддям вказала на північ. — Судячи з усього, вони вірять, що підношення у вигляді рисових пиріжків втихомирювали цих злих духів. Ніби
Зовні періщив дощ. Краплі води влітали у вікно і місцями просочувалися крізь солом'яну стріху. Грім гуркотів майже безперервно, змінивши замовклі барабани.
— А, розумію, — протягнула Енн. Вона підняла погляд з посмішкою, яку Келен визнала вельми цікавою. — Отже, ти вважаєш, що Плем'я Тіни влаштувало вам жалюгідне весілля в порівнянні з прекрасною пишною церемонією, яка була би у вас в Ейдіндрілі? М-м-м?
Келен спантеличено насупилася.
— Звичайно, ні! Це саме чудове весілля, про яке ми тільки могли мріяти!
— Правда? — Енн змахнула рукою, позначаючи цим жестом село. — Люди, одягнені в невибагливі сукні та шкури? З волоссям, вимазаним глиною? З бігаючими всюди під час настільки урочистої церемонії голими волаючими усміхненими дітьми? Чоловіки з жахливо вимазаними глиною лицями, які розповідають у варварських танцях про тварин, полюванні і війну? Так ти собі уявляєш розкішну весільну церемонію?
— Ні… Я не те хотіла сказати! І не це важливо! — Обурилася Келен. — Те, що у них в серцях, робить цю церемонію настільки особливою! Те, що вони щиро поділяють нашу радість, робить це весілля настільки важливим для нас. І яке це має відношення до підношень рисових пиріжків уявним злим духам?!
Енн пальцем провела уздовж однієї з ліній Благодаті — тієї, що представляла кордон Підземного світу.
— Коли ти говориш: «Добрі духи, подбайте про душу моєї матері», ти дійсно розраховуєш, що духи негайно помчать виконувати прохання, тому що ти обрядила прохання в слова?
Келен відчула, як обличчя заливає краска: вона частенько просила добрих духів подбати про душу її мами. І почала розуміти, чому ця жінка так дратує Зедда.
— Молитви зовсім не є прямим проханням, оскільки нам відомо, що духи не діють настільки простими шляхами, — прийшов на допомогу Річард. — Молитви — всього лише вираження любові і надії на те, що її мати перебуває в спокої в Світі духів. — Він провів пальцем з іншого боку тієї ж лінії, що і Енн. — Те ж стосується і моїх молитов про мою матір, — пошепки додав він.
Енн посміхнулася, і на її повних щоках з'явилися ямочки.
— І вони такі ж, Річард. Тобі не здається, що Плем'я Тіни чудово знає, що таким чином підкупити ті могутні сили, в існування яких вони вірять і яких бояться, не можна?
— Важливий сам акт приношення, — сказав Річард. По його незворушності в відношенні до Енн Келен зрозуміла, що Річард навчився тягати каштани з вогню.
Келен підхопила його думки:
— Для
Енн здійняла палець, одночасно піднявши брову.
— Ось смисл. Саме по собі підношення — лише символ, демонстрація поваги, і схилянням перед цією силою вони сподіваються умилостивити її. А іноді, — Енн посварилась пальцем, — шанобливого звернення достатньо, щоб зупинити розгніваного ворога, вірно?
Келен з Річардом погодилися.
— Ворога найкраще вбити, і справа з кінцем, — буркнула від дверей Кара.
Енн, хіхікнувши, озирнулася на Кару.
— Ну, іноді, дорога, заслуговує на увагу і такий варіант!
— А як би ти «вбила» злих духів? — Поцікавився Зедд. Його дзвінкий тенорок перекрив шум дощу.
Кара не відповіла, а лише полоснула чарівника поглядом.
Річард не слухав. Здавалося, його зачарувала намальована на підлозі Благодать.
— Виходячи з усього цього, злі духи… І їм подібні можуть розлютитися на якийсь неповажний жест.
Келен вже відкрила рот, щоб поцікавитися у Річарда, з чого це раптом його так зацікавили злі духи Племені Тіни, як раптом Зедд легенько доторкнувся пальцем її ноги. Кинутий скоса погляд сказав їй: чарівник хоче, щоб вона сиділа тихо.
— Деякі думають, що так воно і є, Річард — спокійно погодився Зедд.
— Навіщо ти намалював цей символ, цю Благодать? — Запитав Річард.
— Ми з Енн скористалися нею, щоб обдумати деякі речі. Іноді Благодать може бути вельми корисною. Благодать — річ дуже проста і в той же час нескінченно складна. Вивчення Благодаті — заняття на все життя, але як дитина вчиться ходити, так і вивчення її починається з першого кроку. Оскільки ти природжений чарівник, то ми подумали, що вже давно прийшла пора познайомити тебе з нею.
Чарівний дар Річарда здебільшого був для нього загадкою. І тепер, коли дід знову тут, Річард хотів з його допомогою розкрити таємниці того, на що у нього малося право від народження, і нарешті почати вивчати нерозвідану територію свого дару. Келен дуже хотіла, щоб у них був час, але часу, на жаль, не було.
— Зедд, мені дійсно потрібно, щоб ти оглянув тіло Юні.
— Дощик скоро скінчиться, тоді підемо і глянемо, — заспокоїв його Зедд.
Річард провів пальцем по лінії, що позначала чарівний дар — магію.
— Якщо це перший крок і такий важливий, — прямо запитав Річард у Енн, — чому сестри Світла не спробували навчити мене цьому, коли відволокли у Палац Пророків у Старому світі і тримали там? Чому не навчили, коли була можливість?
Келен знала, як швидко Річард стає недовірливим і настороженим, якщо вважає, що його намагаються тримати в узді, незалежно від того, наскільки ласкаво це роблять і з яких би благих намірів ні виходять. Один раз підлеглі Енн сестри Світла вже надягли на нього ошийник.