Планета Х

Кудрицький Валентин Олександрович

Що крадеш не лише думи,

А й чужу симпатію.

9.9.2013 р.

ЛЮБОВ І ВУЛКАН

Що любов і що секс – невелика різниця,

Хоч, насправді, то – різні є речі,

Бо для сексу підійде люба молодиця

У якої є попа і плечі.

Розвантаживсь і з Богом – ура! –

Поки десь не зустрінуться інші,

Тут – була б у них квітка жива,

Про яку б ми могли писать вірші.

Бо,

якщо збунтувалася кров,

Ніби магма у жерлі вулкана,

Хто б тоді дарував нам любов,

Якщо десь далеченько кохана?

І хоч як хай гуркочуть громи,

І лютує розлючене небо,

Молодих не лякають орли,

Якщо поруч нема тих що треба.

11.9.2013 р.

СВОЄМУ ПРИЯТЕЛЮ–МИХАЙЛУ

Чи там тебе не зґвалтували –

Що й голос свій не подаєш?

Чи руки цицьками зв’язали,

Що вже й мобільний не береш?

4.9.2013 р.

ПРО ЛЮБОВ

Хай би хто і як доводив

Щось погане про любов,

Але марні всі старання

Як в душі вирує кров.

Що таке любов? – не знаю,

Хай це скажуть молоді,

Хоч і сам як фею стріну –

Щось мов діється тоді.

І не знаю, що зі мною?

Чом німіє мій язик?

Бо як жінка яка гляне,

Друг мій тут же, ніби – штик.

9.9.2013 р.

ЩО КРАЩЕ?

В жінок йдуть гроші на красу,

А в хлопців більшість – на їду.

Отож, як хочеш гарну мати,

Готовся, брат, голодувати.

І хоч де жінка – там і рай,

Але одне не забувай:

Що там, де жінка, ніби – пава,

Про їх не завжди гарна слава,

Бо з ними (але це між нами),

Будеш ходить – завжди з рогами.

І тут же, йдучи бережком,

Зустрів свого сусіда Сьому:

Що краще їсти? – торт гуртом,

Чи з рукава дермо самому?

– В тебе, напевно, не всі дома,

До мене посміхнувся Сьома,

– Ну де ти бачив, щоб гівно

Їли гуртом? – скажи, Вано.

І тут же глянув він на Тому,

Що йшла задрипана додому:

Ну, звісно, краще торт гуртом,

А ніж якесь дермо самому.

24.8.2013 р.

Я СТОЮ БІЛЯ РІЧКИ

Я стою біля річки –

Біля самого броду,

І дивлюсь на дівчину

Що несе насолоду.

Ой, ти Боже мій Боже,

Що ти робиш зі мною?

Глянь, які в неї очі,

Ніби квіти весною.

Щоб робили ми – Люди,

Й чи були б ми щасливі?

Щоб не ці вертихвістки,

Що

занадто вродливі.

0.9.2013 р.

МИ ЛЮБИМО НЕ ТИХ, ЩО ТРЕБА

Ми любимо не тих, що треба,

Бо тих, що треба – вже нема,

Бо їх давно вже розхватала

Наша красунечка – весна.

– Ой, ви баби, ой, ви баби,

Вже кричить Олекса,

Чи хоч котра, скажіть, може

З вас прожить без сексу?

9.9.2013 р .

В САНАТОРІЇ

От попав я в санаторій,

Очі в кожної горять,

Може б я й пішов з якоюсь,

Щоб я міг яку піднять.

Ой, ви кучері мої,

Ой, ви кучері,

І до чого ж ви мені

Надокучили?

5.9.2013 р.

ТВОЇ ПОХОДЕНЬКИ

Все що я узнав про тебе

І всі походеньки…

То, виходить, хлопців в тебе

Було, як опеньків.

14.9.2013 р.

ВІЧНИЙ СТРАХ

Автобіографія мого народу і моя –

В моїх віршах.

І все, що в них я написав,

Це – просто жах.

От, як тримали нас вожді

В своїх руках,

Та буть людьми нам заважав –

Наш вічний страх.

28.8.2013 р.

НОВІ ПОСІВАЛЬНИКИ

От до чого дожились

Наші добродії,

Бо на кого не поглянеш,

Скрізь – одні злодії.

Після Зварича явились

Нові посівальники,

Й називаються вони

Просто в нас – начальники.

Ці, як свині – все гребуть,

Що не дай – їм мало,

Хоч із кожного вже з них

Можна плавить сало.

22.8.2013 р.

ДО ЯКИХ ТУЛИТИСЯ?

– Ой, жінки-жінки-жінки,

Як не помилитися?

Бо уже не знаю й сам я –

До яких тулитися?

– А ти надто не спіши,

Й не спіши сутулиться,

Й почекай поки до тебе

Ті самі притуляться.

Бо не ми їх вибираєм,

А вони нас, братику,

То ж, дивись, не довіряй

Та отій кирпатенькій.

2.9.2013 р.

КОТИК І КИЦЯ

Держить Киця бутербротик,

І питає: – Де ти, Котик?

Бо оббігала всю дачу,

А тебе ніде не бачу.

Той на яблуні сидить