Планета Х
Шрифт:
В санаторії щозміни,
Як заїзд, так нові міни,
І як тільки: «ахтунг, ахтунг»
Вам об’являть приймачі,
То ідуть на полювання
Тут же міношукачі.
І розгулюють по місту
Із мечами до колін,
Поки всіх не розмінують
В санаторії тих «мін».
17.11.2012 р.
ЧОРНА ДІРКА
Ну ж і душа у шефа, ніби – бодня!
Скільки не дай, то все в ту душу йде,
Ніби
А він і ще тягне й тягне.
21.5.1983 р.
БОЖА БЛАГОДАТЬ
Вона дивилась пильно в очі,
Ну щиро – Божа благодать,
І так було щодня, щоночі,
Коли вона лягала спать.
23.5.1983 р.
ОТ ТАК СИЛА!
Ой, дівчата, ви дівчата,
Що ж це воно робиться!
На яку б із вас не глянув –
То таку і хочеться.
Ви погляньте на ті губки,
Та на тую мордочку,
От й попробуйте пройти
Проз таку ви горличку.
22.2.2013 р.
ПОКИ Я СТРІЧАЛАСЬ З ГРИЦЕМ
Поки я стрічалась з Грицем,
То з одним ходила «шприцем»,
А як стріла коваля –
То вся вулиця моя.
23.2.2013 р.
ОТ ТАК КВІТОЧКИ У ТЕБЕ!
От так квіточки у тебе, от так квіточки,
Хто ж добратись не хотів би до них літечком?
От би, Боже, мені дав ти тії… квіточки,
Я б від них би не відходив ціле літечко.
Бо як гляну на ту попу, на ті квіточки,
Бачу я, що там роботи… на все літечко.
Як би я хотів до всіх їх – притулитися,
І на кожній хоч на тиждень – одружитися!
Як за таку кнопочку
Та не випить «стопочку»?
23.2.2013 р.
НА ДАЧІ
Щоб я воду не носив,
Дощ мені садок полив,
Ну, а я водою тою
Ще й полив квасолю й сою.
1.7.2011 р.
ОНИСИМУ
Думав Гриць, що Онисим,
То найкращий в нього син.
То ж купив йому машину,
Щоб не гнув на хитрих спину.
І хотів, ще так сказати,
Ще й житло йому придбати.
І, звичайно, б дав квартиру –
Якби той не був дурилом.
А тепер прости, браток,
Наберись ума чуток.
Не доводь батьків до сказу,
Бо тобі дай все й відразу.
От вони які хороші,
От тепер ти їм і вір,
Їм би тільки – гроші
А тобі не дасть й кефір.
Та щоб та сучка розчахнулася,
Що від стареньких відвернулася.
І для якого батько й мати
Лише тоді – як є що взяти.
Бо не бачить більш нікого
Крім, хіба – себе самого.
А що є ще батько й мати,
То на те йому – начхати,
Дай такому поцу владу,
То він стане справжнім катом.
2.3.2013 р.
ВІЧНОГО НЕМА НІЧОГО
– Вірність то усього – мрії,
Хай би там хоч що було, –
Сказав Грицько своїй Марії
Й пішов із іншою в кіно.
20.05.2013 р.
Я ДУМАВ ТИ СПРАВЖНІЙ
Хто ти такий, браток, вже знаю,
Тому й не стану вияснять,
Бо ти родивсь не капітаном,
Якому можна довірять.
Для тебе честь, що сон кобили,
Тобі аби хильнуть стакан,
Бо честь людська тобі до спини,
Хоч з виду ніби й капітан.
І ти людей любить не будеш,
Бо цьому нень тебе не вчив,
Й для всіх ти будеш, як отрута,
Скільки б у світі ти не жив.
Тому й не станеш їм ти другом,
Навіть, аби тебе хто вбив.
А я чомусь дурило думав,
Що справжній ти, за що й – любив.
Та я тобі не дорікаю,
Але затям слова мої:
Друзів в дорозі не кидають
Навіть, якщо горять гаї!
2.3.2013 р.
І ХОЧ ЯК МОЯ ПРОСИЛА
Цілу нічку провалявся,
Та до квітки не добрався,
І хоч як моя просила,
А до себе не пустила.
22.2.2013 р.
ЩОБ РІД НАШ ПЛОДИВСЯ
Ми створені для того, щоб кохатись,
А Шарик вічно щоб крутивсь –
Отож пора б й за хлопця братись,
Щоб рід постійно наш плодивсь.
7.5.1983 р.
КОЛИ ЦВІТУТЬ САДКИ
Коли я йду через городи,
Дивлючь, як світяться мости,
Що з’єднують світила і народи,
Що разом йдуть до світлої мети.
Коли цвітуть садки вишневі, яблуневі,
І тьохкає кирпатий соловей,
Так це тому, що в сонячному дневі
Горять вогні закоханих очей.
Коли йду лісом з тяжкими думками,
Що гнуть, немов колоди до землі,
О, як тоді зустрітись хочу з вами,
Щоб ви сказали ніжне щось мені.
Коли дивлюсь в твої я очі-квіти,