Планета Х
Шрифт:
Тільки мені не заважай!
19.8.2013 р.
У КОЖНОГО СВОЄ ГОРЕ...
Той виє, голосить.
А той завиває,
А той чого хоче
І сам він не знає.
А Гриць посміхнувся
Й аби забуть горе,
Пішов в магазин,
Щоб взять пляшку «Кагора».
А потім взяв спінінг,
Дружка свого Жору,
Й не треба йому
Ні начальство, ні море.
23.8.1970
ГУЛЯЙТЕ, ДІВЧАТА
Гуляйте, дівчата, направо й наліво,
А дурні ще знайдуться, їм аби – тіло.
10.10.1976 р.
ЦАРСЬКИЙ НАКАЗ
Один цар в своєму царстві,
Де моря весь рік штормлять,
Всіх дівчат, що в міні-юбках
Наказав він – гвалтувать.
Й після того-то наказу,
Як узнали це дівки,
То вони з усього світу,
Всі посунулись туди.
16.05.2013 р.
ЧИ ТОБІ СВОЄЇ НЕ ХВАТАЄ?
Чи тобі своєї не хватає?
Чи в своєї кучерів нема?
Що, як вовк на кожну поглядаєш,
У якої попа от така...
Але ось що я скажу відразу:
Краще на чужих не заглядай,
Бо як тільки в дім введеш ти ту заразу,
То тоді хоч сам із нього ти втікай.
31.05.2013 р.
ЩО БУДЕ
– Що ж буде, як із Києва
Хохли всі побіжать,
Хто ж буде «україночкам»
Всім попи підтирать?
Пора про це подумать,
Й прийміть це до уваги, –
Сказала Анна Герман,
Набравшися відваги.
01.06.2013 р.
СОНЦЕ, НІБИ СОНЯХ
Сонце, ніби сонях,
Зазирає в хату,
Щож скажу я мамі,
Щож скажу я тату?
11.05.2013 р.
НЕДОРОБЛЕНИЙ СВІТ
Обплювали цю землю, зачовгали
З усіх сторін,
А п’яниці і всякі вибл...дки,
Б’ють бандитам уклін.
Що ночами в нас робиться довгими?
Кожен мов – бедуїн,
Ну, а нас підгодовують догмами
Люди з різних країн.
Всі озера пляшками закидали,
А у ріки весь бруд злили,
І говорять: – Купайтеся, вибл...дки,
Це щоб довго жили…
Скільки ж тре’ було Господу,
Щоб створити цей світ,
Для отих недороблених
Що паплюжать цей цвіт.
31.10.1970 р.
ЗДОБА
Ти була колись, як здоба,
Що очей не відірвать,
Ну, а зараз ти,
Де ж таку змогла ти взять?
9.6.1976 р.
ЗАХОТІЛОСЬ ВОДИЦІ З КРИНИЦІ
Захотілось мені із криниці водиці,
Із криниці, що викопав дід Архімед,
Де завжди брали воду дівиці,
Коли хлопцям носили свій мед…
8.6.1976 р.
ТІЛЬКИ ХИТРИМ ВСЕ ВДАЄТЬСЯ
Тільки мудрим все вдається,
А хоробрість в кого є –
Той в житті що хоч доб’ється,
Якщо розум не проп’є.
12.6.1976 р.
ЩОБ МИРНО ЖИТЬ
Ви гляньте всі на «божих слуг»,
На тих, що творять в нас руїни,
З своїм до нас ідуть уставом,
Аби загарбать Україну.
Ви гляньте всі на тих панів
Що нас, як гуску, общіпали,
І держать нас за віслюків,
Самі ж гребуть все, що попало.
І що тут можна ще сказать,
Та будьте ж ви які завгодно! –
Та ж не грабуйте свій народ
І разом з ним і – наш заодно.
А хто з вас хоче мирно жить? –
Живіть! – Ніхто не заважає,
Бо як щурів вас будуть бить,
Ну, а за що? – з вас кожний знає.
І надто рано не радій,
І не вдавай дурного з себе,
Й будь-ласка, надто не наглій,
Якщо не хочеш ти на небо.
Ви ж українці як і ми,
І це завжди ви пам’ятайте,
Отож, і наших не дуріть,
І про своїх не забувайте.
14.3.2013 р.
ТИ ТАКА САМА, ЯК І МАТИ
Ти все життя старалася довести,
Що ти не ти, і я не я,
І в той же час стрибала в гречку
Так, як і матінка твоя.
13.4.1981 р.
ЯКЩО НЕ ДАТИ КОЗЛА
Уявіть, навіть коза
Утече і та з двора,
У той час, як в неї гра, –
І не дати їй козла.
11.3.2013 р.
ЯК СМІЮТЬСЯ ЗОРІ
Місяць за вербичку
В полі зачепився,
Й на дівоче личко
Пильно задивився.
Жито зеленіє
І трава густенька,
Хлопці, не жалійте
Ви дівчат гарненьких.
Хай лютує батько,
Хай не спить старенька,
Хлопці, не жалійте
Ви дівчат гарненьких.
Біля хати мати
Доньку дожидає,
А хлоп’я дівчину
Спати не пускає.
Як квітують зорі
І гаї злегенька,