Пригоди Електроника
Шрифт:
— Знає, я вже прочитав йому формули. — Сергій дістав з кишені аркушик, що його вручив йому Свєтловидов, махнув ним у повітрі. — Мені здається, він уміє розмовляти по-дельфінячому…
— Дуже тямущий у тебе собака. — Дон усміхнувся. — Бач, Серього, мій Бочка по-своєму здібна істота, але він не розуміє формул, як твій Рессі. Взагалі для нього людська мова звучить надто повільно. Він свистить значно швидше і, як кажуть, без зайвих “слів”. Намагаюсь навчитися свистіти, як він. — І Дон ляснув пальцем по свистку, який висів на ного шиї.
— Я читав, що дельфіни свистять, —
— От я й свистів Бочці, однак буде неправда, якщо ти скажеш, що чув щось. Це не для наших вух — ультразвук. Чує тільки бочка. Може, ще й Рессі… Але тепер мені слід з ним порозумітися. Незабаром побачимось!
І Дон побіг до моря, де його чекав, неспокійно вистрибуючи з хвиль, Бочка, який однаково добре бачив у воді і в повітрі. Підпливши, Дон ліг на спину й взявся рукою за дружньо запропонований плавник.
Він повернувся дуже скоро, присів на камінь.
— Тепер діло за Рессі.
— Що ти йому сказав? — нетерпляче запитав Сироїжкін.
— Усе гаразд. Ми домовилися.
— Так швидко? Про що?.. Будь ласка, розкажи!
— Я просвистів йому… — повагом почав Дон. — Ти, Сергію, цього не збагнеш: треба знати мого Бочку, щоб відгадати всі відтінки його інтонації. Свист дельфіна важко укладається в людські слова, й ти, вислухавши мене, чого доброго, можеш подумати, що Бочка — свій хлопець, майже твій однокласник, тільки в дельфінячій шкурі. Це не так… Я ризикну перекласти наш свист звичними словами, але ти пам’ятай, що я недосвідчений перекладач. Ось розмова.
“Бочко, твій брат у небезпеці”, — просвистів я енергійно, щоб він уловив усю важливість прохання.
Він, не гаючись, свиснув заклик своєму братові й відразу ж атакував мене сигналами: “Я нічого не чую. Брат не озивається. Хто в небезпеці? Що з ним?” “Він тебе не почує, — відповів я серйозно, — він дуже далеко, можливо, за тисячі миль. Але йому треба терміново допомогти”.
“Я завжди готовий мчати назустріч небезпеці, коли приходить біда й треба виручати брата. (Білобочка запальний, як кожний дельфін, і, крім того, досить сміливий.) Хто він — афалина, гринда чи мій одноплемінник білобочка? — пристрасно відгукнувся Бочка. — Відповідай! Тільки свисти швидше. Не гай часу”.
“Це кит, просвистів я так швидко, як тільки міг. Синій кит, найбільший і найсильніший за всіх китів. Люди називають його Нектон. Певно, ти чув про нього…” “A-га-а, Кит… Я бачив колись цього величезного Нектона. Він завжди самотній…” “Так, він кит, твій брат по крові. Йому треба допомогти, Бочко…” “Ти знову марнуєш дорогоцінні секунди. Людина, як завжди, дуже неповоротка й багатослівна. Я знаю, хто такий кит, знаю і Нектона. Що з Нектоном?” “Його хочуть загарпунити. Пливе підводний корабель “Тунець”, шукає Нектона. й коли знайде, то запустить йому в голову гарпун”.
“Гарпун? Я бачив якось гарпун — це страшно. Але гарпун для здоровенного кита — все одно що для мене камінчик”.
“Ти маєш рацію, Нектон навіть не відчує удару гарпуна. Та коли той застряне в його обліпленій черепашками шкірі, Нектон перестане бути Нектоном. Він відразу втратить волю й покірно попливе до берега. Там його помістять у басейн, і Нектон почне задихатися”.
“Я
“Зачекай, Білобочко. Ти, як завжди, відважний і нетерплячий. Подумай трохи, як ти попередиш Нектона: це — кит, він не стане слухати дельфіна, просто тебе не помітить”.
“Я слухаю тебе уважно, Доне”.
“З тобою попливе морський собака Рессі. Он він бігає понад берегом разом з моїм дворнягою”.
“Оцей покритий шерстю, незграбний, повільний малюк? Та він відразу ж піде на дно, і я рятуватиму його”.
“Не турбуйся. Рессі плаває не гірше, ніж ти. Він знав мову китів”.
“Тоді негайно в дорогу”.
“Не квапся, Білобочко. Щойно ти назвав Рессі повільним малюком, а зараз ладен пливти з ним на край світу. Познайомся, будь ласка, з Рессі, пограйся, подивись, на що він здатний, звикни хоча б до нього. Важкий шлях можуть подолати тільки товариші — ти знаєш”.
“Де він, цей кудлатий Рессі? Може, він підкине мені носом м’яч? Чи пуститься зі мною наввипередки? Чи спіймає мені рибу?”
— От приблизно вся наша розмова, — закінчив серйозно Дон. — Вона була, звичайно, не така багатослівна, трива ла хвилину чи дві. Але я спеціально розповів з подробицями, щоб ти, хазяїн Рессі, знав, з ким йому доведеться шукати Нектона, — І морський доглядач допитливо подивився на хазяїна Рессі.
Восьмикласник поскріб пальцями потилицю. Оце завдання! А він усього-на-всього прочитав Рессі формули.
— До мене, Рессі, — тихо покликав Сироїжкін, і пес одним стрибком опинився біля його ніг.
Ставши на коліна, обнявши долонями голову друга, Сергій заходився пояснювати, хто такий Білобочка. Він говорив, говорив, але в душі своїй не сподівався на силу повільних людських слів. Зрештою дістав з кишені аркушик і ще раз прочитав уголос важливі формули завдання.
— Це все, — хрипло сказав Сироїжкін, підводячись на затерплі ноги. — Іди познайомся з Білобочкою. Вперед, Рессі!
Рессі на очах враженого Сироїжкіна раптом почав товщати, немов ізсередини його накачують повітрям; голова й плечі злилися в суцільну кулю; хвіст завібрував, розпустився віялом, перетворившись на кермо чи рушій. Незграбно перевалюючись на кривих лапах, Рессі, схожий на іграшкового кита, підійшов до води й вправно поплив, розтинаючи носом хвилю, лишаючи за собою пінявий слід, маленькою чорною торпедою ринувся навперейми дельфінові. Сироїжкін полегшено зітхнув. Дон виліз на камінь, примружився, прикидаючи швидкість плавця.
Вони зустрілися посередині затоки — Білобочка й Рессі — й деякий час пливли поряд. Потім дельфін продемонстрував свої звичні граціозні стрибки, й Рессі, наче камінчик, який відскакує рикошетом, підстрибнув над водою, щоправда не так спритно й уміло, як суперник. Дельфін, зануривши голову у хвилі, показавши сріблястий серп спини, поплив у відкрите море. Рессі рушив услід за ним. Плавці зникли у хвилях.
— Молодець, Рессі! — вигукнув Дон.
— От так Бочка! — підхопив Сергій.
Дресирувальники урочисто потиснули один одному руки. А Малюк ганяв по піску й гавкав, чомусь не наважуючись влізти в теплу воду, хоч ще недавно піднявся із дна морського.