"Сатурна" майже не видно
Шрифт:
— Ясно, ясно… — квапливо проказав Кухар. — Я ж тільки так, як спостереження.
— Стеж за ким треба. Більше нема нічого?
— Нема.
— Мало. Ну гаразд, іди…
Вранці Кравцов, посилаючись на дані, одержані від Кухаря, доповів Клейнеру про п'янство офіцерів у казино. Клейнер одразу ж почав дзвонити у військовому коменданту, а Кравцов пішов на базар, щоб передати Бабакіну донесення про офіціанток. Кравцов просив Маркова негайно перевірити, хто зв'язаний з цими дівчатами.
Відповідь надійшла наступного дня: Марков призначав йому зустріч
Те, про що дізнався Кравцов під час побачення з Марковим, поставило його ще в складніше становище. Виявляється, у місті почав активно діяти загін Будницького, Розроблено широкий план диверсій, які стануть відповіддю на погрозу гестапівців створити спокійний, як цвинтар, тил. Готувалося висадження в повітря вузлового залізничного депо, великої підземної бази пального, розташованої на околиці міста, і, нарешті, офіцерського казино. Кухар, виявляється, вистежив одного з бійців Будницького, який встановив зв'язок з офіціантками Клавою та Санею.
— Як же тепер бути? — спитав Кравцов.
— Ясно одно, — сказав Марков, — чоловік Будницького, який ходив до дівчат, не має досвіду і працював грубо, але Кухаря треба знищити.
Домовились, що на чергову зустріч з Кухарем у руїнах будинку замість Кравцова прийде хто-небудь з групи Будницького і на тому існування зрадника скінчиться. Сам же Кравцов у цей час має бути на очах у начальства.
Важко було придумати щось конкретне на той випадок, коли на бійців Будницького наткнеться агентура Ціммера, або, що гірше, Таубе. Марков обіцяв спеціально поговорити з людьми Будницького, щоб вони працювали акуратніше, проте одне це не усувало небезпеки викриття. Єдине, що міг зробити Кравцов, це вчасно дізнаватися про підозри, які виникають у Ціммера або Таубе, щоб мати можливість попередити.
— З Ціммером мені зробити це неважко, — сказав Кравцов. — А от з Таубе — справа складніша. Розумна і хитра тварюка.
— Розумніший і хитріший за вас? — усміхнувся Марков.
— А чорт його знає! Принаймні кожна розмова з ним для мене — важка робота, слово честі.
— Вся наша робота нелегка, Кравцов. — Марков дивився кудись мимо свого співрозмовника. — Отже, Таубе про свої давні зв'язки з гестапо говорить відкрито?
— Навіть вихваляється.
— Це добре. — Марков помітив на обличчі Кравцова здивування. — Очевидно, в його службі фашизму елемент випадковості відсутній, а це в свою чергу означає, що він криє в собі типові пороки фашизму. Бачите, Кравцов, хитрим, навіть дуже хитрим він може бути, а розумним в об'єктивному визначенні цієї людської якості він бути не може. Не може, і все. Фашизм і об'єктивний розум — ворогуючі сили. Справді розумна людина не може щиро служити фашизмові. Та коли людина віддано працює на найбруднішому і підступному фронті фашизму — гестапо, вона повинна бути заражена всіма пороками фашизму. Отже, чистий, об'єктивний розум тут виключається. Так от: за що працює цей ваш Таубе? Промацайте-но його, Кравцов, де у нього головне гниле дупло. І як тільки ви це з'ясуєте, у вашій характеристиці Таубе — «розумний і хитрий» —
Минув ще тиждень. З Кухарем було покінчено. Його піхто не шукав. Опалювачем у ресторані казино почав працювати підпільник, і підготовка диверсії значно спростилась. За цей час Кравцов зробив кілька спроб поговорити з Таубе не в службовій обстановці, але марно. Таубе рішуче уникав неофіціальних зустрічей…
Під час чергового побачення Бабакін раптом спитав Кравцова:
— Кого у вас в гестапо звуть Артуром?
— Із тих, кого я там знаю, — Таубе, — відповів Кравцов. — Ти його бачив?
Бабакін з притаманною розвідникові точністю змалював зовнішність Таубе.
Чому ти запитуєш про нього?
Він мене вербував у гестапо.
— Ти погодився?
— Манірюсь, — розсміявся Бабакін. — Кажу йому, що боюсь і що нічого, крім торговельного діла, не знаю. А він тисне. Каже, що йому саме й треба влізти в торговельний гніт. В цілому стандартна, як виявилося, оправа. Він цікавиться золотом. І коли я збагнув його стратегію, я сказав йому прямо: допоможу і без того, щоб бути агентом. Хай тільки дасть на цьому заробити і мені.
Кравцов слухав усе це, затамувавши подих, і Бабакін помітив його хвилювання.
— Що це з тобою?
— Ти навіть не уявляєш, як це важливо! — Кравцов згадав свою розмову з Марковим. — Ну й що, ви вже якось почали свій бізнес?
Бабакін знову розсміявся.
— Ти квапишся, як і він. Я його всю весну водитиму за носа, а потім підсуну йому яку-небудь дурницю.
Кравцов розповів Бабакіну, хто такий Таубе і як з його появою в гестапо ускладнилося становище.
— От цікаво… — задумливо сказав Бабакін. — А мені він розумним не видався. Звичайнісінька гестапівська тварюка.
— Але ти розумієш, як важливо його знешкодити. Адже він кожного дня може наскочити на людей Будницького. Вони малодосвідчені і працюють грубувато.
— Гаразд. Дай подумати…
Через дна дні вони знову зустрілись і виробили план знешкодження Таубе. Як тільки гестапівець знову звернеться з проханням роздобути золото, Бабакін скаже йому, що людина, яка має золоті монети царської чеканки, є. Потім Бабакін познайомить Таубе з цією людиною. Це буде Будницький. Він запросить гестапівця до себе додому. А там, у будиночку підпільника, буде ще двоє бійців. Коли ж Таубе йти туди не погодиться, Будницький ліквідує його за допомогою холодної зброї…
План був нескладний, якщо не зважати, що Таубе — досвідчений і бувалий гестапівець.
Таубе познайомився з Будницьким біля рундука Бабакіна. Сталося це близько шостої години вечора, на місто вже спустились ранні зимові сутінки. Проінструктований Бабакіним Будницький досить вдало грав роль хамуватого ділка чорного ринку. Таубе не збирався наосліп лізти в аферу. Він побажав зустрітися з Будницьким через день, пояснюючи, що зараз він без грошей.
— Я вам не дівка — через день бігати на побачення, — сказав Будницький і вдав, що хоче йти.