Сьоме Правило Чарівника, або Стовпи Творіння
Шрифт:
— Скільки всього нащадків народилося без дару?
— Мені вдалося дізнатися, що вони надзвичайно рідкісні. У кожного лорда Рала є трохи більше одного нащадка з даром. Наче його насіння містить всього лише одного справжнього спадкоємця. — Алтея підняла вгору палець і нахилилася вперед. — Але можливо, їх набагато більше. Просто у деяких є слабка іскра дару, і їх виявляють і знищують раніше, ніж такі, як я, дізнаються про їх існування. Як я вже сказала, мені здається, в цьому є щось більш значиме, ніж я знаю чи можу зрозуміти. Але з таких, як ти, позбавлених навіть невидимих частинок дару,
— Стовпи Творіння, — саркастично сказала Дженнсен.
Алтея посміхнулася:
— Це звучить краще.
— Але для обдарованих ми — діри в світі.
Посмішка Алтеї згасла.
— Саме так. Виявися тут зараз Еді, вона б бачила все, крім тебе. У відношенні тебе вона б залишилася сліпою. Для Еді, яка може бачити лише за допомогою дару, ти була б істинною дірою в світі.
— Щось мені не подобається сприймати себе таким чином.
Алтея знову посміхнулася:
— Хіба ти не розумієш, дитино? Це тільки доводить, що існують якісь обмеження. Для того, хто сліпий, все навколо являє собою дірку в світі.
Дженнсен обдумала почуте:
— Значить, це просто питання нашого сприйняття. Деякі люди просто позбавлені здатності сприймати мене.
Алтея відповіла коротким кивком:
— Вірно. Але оскільки обдаровані часто використовують свій дар несвідомо… так само, як ти користуєшся зором… то, коли ми зустрічаємо таких, як ти, це викликає занепокоєння.
— Занепокоєння? Чому?
— Неприємно, коли наші відчуття діють неузгоджено.
— Але ж ви бачите мене… Так чому я тривожу ваші почуття?
— Ну, уяви собі, що ти чуєш голос і не бачиш, звідки він виходить.
Дженнсен не треба було особливо напружуватися, щоб уявити таке. Вона розуміла, наскільки це може турбувати.
— Або уяви, — продовжувала чаклунка, — що ти мене бачиш, а коли простягаєш руку, вона зустрічає порожнечу. Як ніби мене тут немає… Хіба це не стривожило б тебе?
— Вважаю, стривожило б, — погодилася Дженнсен. — Чи є ще якась відмінність у нас? Крім того, що ми — дірки?
— Я не знаю. Зустріти таких, як ти, — неймовірна рідкість. Цілком можливо, що існують і інші. Якось до мене дійшла чутка, що один такий жив з цілителями, яких називають Рауг'Мосс, але достовірно я знала тільки про тебе.
Коли Дженнсен була зовсім дівчинкою, вони з матір'ю відвідали цілителів, Рауг'Мосс.
— Ви знаєте його ім'я?
— Шепотілися, що його звуть Дрефан, але я не знаю, чи правда це. Якщо так, то дуже сумнівно, що він ще живий. Лорд Рал — він і є лорд Рал. У нього свій закон. Даркен Рал, мабуть, як і всі його попередники, породив багато нащадків. Приховувати, що ти знаєш походження такої дитини, небезпечно. Мало хто піде на такий ризик, тому більша частина вас була негайно вбита. Та й інших, врешті-решт, знайдуть.
Розмірковуючи вголос, Дженнсен промовила:
— Може, ми такі, щоб захиститися? Є адже тварини, у яких особливі риси, що допомагають новонародженим вижити. Наприклад, оленята народжуються плямистими, щоб можна було сховатися і стати невидимим для хижака. Вони теж робляться свого роду дірами в світі.
Алтея посміхнулася:
— Цей приклад може служити хорошим поясненням. Як і будь-який інший. Однак, знаючи магію, я вважаю, що все набагато
— І, мабуть, те, що деякі обдаровані можуть бачити мене, є частиною цієї рівноваги. Ваша сестра говорила, що ви можете бачити діри в світі.
— Ні, насправді це не зовсім так. Я просто вивчилася деяким прийомам за допомогою дару. Приблизно так само, як вивчилася Еді.
Дженнсен насупилася, відчуваючи себе зовсім збитої з пантелику, і Алтея поспішила з поясненням:
— Ти можеш побачити птаха в безмісячну ніч?
— Ні. Без місяця це неможливо.
— Та ні, можливо. Там, де пролітає птах, на деякий час зникають зірки. Так само можна спостерігати і за дірами в світі.
— Тобто просто інший спосіб бачити. — Дженнсен посміхнулася дотепному поясненню алтеї. — Ну і якими ви бачите подібних мені?
— Наведене порівняння — найлегший спосіб пояснити. Однак обидва способи бачити мають свої обмеження. Ти зможеш розгледіти вночі птахів тільки у випадку, якщо вони летять на тлі зірок, якщо немає хмар і так далі. З такими, як ти, те ж саме. Я просто вивчила прийом, що допомагає бачити подібних тобі, але це дуже обмежений спосіб.
— А ви не дізналися у Палаці Пророків про свою здатність до пророцтв? Можливо, ЦЕ зможе допомогти?
Алтея похитала головою:
— Ні, пророцтва тобі не допоможуть.
— Але чому?
Алтея нахилилася вперед, немов перевіряла, чи уважно слухає її Дженнсен.
— Звідки походить пророцтво?
— Від віщуна?
— От саме. Але ворожба — це одна з форм магії. А обдаровані не можуть бачити тебе за допомогою свого дару, ти пам'ятаєш? Для них ти — дірка в світі. Тому і для віщунів ти — теж діра в світі. У пророцтвах тебе немає. — Чаклунка знову відкинулася на спинку стільця. — У мене зовсім незначний пророчий дар, я — зовсім не велика віщунка. Я провела десятиліття у сестер Світла, вивчаючи мистецтво пророкування, і можу сказати тобі — як з точки зору власного досвіду, так і з прочитаного, — що пророцтва по відношенню до тебе сліпі, як Еді. Для пророцтв такі, як ти, ніколи не існували, не існують і ніколи не існуватимуть.
Дженнсен сіла на п'яти:
— От уже справді, діра в світі!
— У Палаці Пророків я зустрілася з пророком по імені Натан. — Алтея знову помовчала. — І дещо дізналася про свій дар. В основному, наскільки він обмежений. Зрештою, речі, які я дізналася там, стали для мене прокляттям.
— Що ви хочете цим сказати?
— Палац Пророків був створений багато тисячоліть тому. Він не схожий ні на одне відоме мені місце. Унікальні чари оточують палац. Ті, хто потрапляє під їх дію, по-іншому старіють.