Іспанський варіант

Семенов Юлиан Семенович

Штірліц прочитав: «Фінансист». Адреса. Телефон бюро і домашній.

«Справжній фінансист друкував би свої візитки на простому папері, — промайнуло в Штірліца, — прикро, якщо цей сандаловий Арреда шахрай: він же мій головний свідок, він — моє алібі».

Попрощались вони,

як і заведено в іспанців: довго ляскали один одного по плечу й по спині; якби хто подивився збоку, подумав би — брати.

… Штірліц будив п'яного Хагена в присутності помічника посла. Він довго термосив його за плече, і, як тільки той розплющив очі, Штірліц закричав:

— Де Пальма, паршивцю?! Ви ж обіцяли відправити його на гауптвахту! Де він?!

— Він там, — очманіло відповів Хаген, — я наказав конвою…

— Його там нема! І конвою нема! А відповідати за вас кому! Мені? Га?!

«Я вийшов, — думав він, все ще гримаючи на Хагена, — я вийшов чистим. Тепер мені треба брати його під свій захист і приймати удар на себе. Це треба зробити на майбутнє. Це добре, коли я прийму удар на себе, — цей шмаркач нічого не зрозуміє, зате зрозуміє Гейдріх. Він любить такі штучки — корпоративне братство та інша нісенітниця… Янові тепер не загрожує небезпека — це головне. І я все зробив чисто. Тепер треба поспати, щоб не зірватися на дрібниці, бо я дуже стомився, страшенно стомився…»

«Центр. Операцію проведено. Доріан на місці.

Вольф».

«Центр. Викликали в Берлін, щоб дав

пояснення. Хагена розжалували в рядові.

Юстас».

«Міс Мері Пейдж, готель «Амбасадор», Лісабон, Португалія.

Дорога Мері! Як завжди, мені щастить на пригоди. Мабуть, це не так уже й погано. Я ніколи не думав, що жовтяниця така безболісна і — водночас — така небезпечна. З властивою мені підозріливістю я щоранку мацаю печінку і жду кінця. Мене могло б урятувати віскі, але мені категорично заборонено пити. Я сумую. Без. Тебе. Моя. Дорога. (Цей мій новий стиль — мені подобається рубати фрази, це модно і в дусі часу). Я майже не заїкаюсь. Дуже хочу відпустити вуса. Ти мені снилась обстриженою наголо. Мій від'їзд із столиці нашого іспанського друга пройшов напрочуд гладенько, без будь-яких неприємностей, і я ще раз упевнився, що я — найстрашніший панікер і боягуз серед усіх, хто існував на цій прекрасній і тлінній землі.

Твій Барух Спіноза на ім'я Ян Пальма.

P. S. Французькі медичні сестри носять дуже короткі халатики, і це мене бентежить, хоча, як ти знаєш, моя пристрасть — північна худорлявість і зовсім не французька спілість. Арріба Іспанія. Твій каудільйо Франко. Париж, госпіталь «Сосьєте франсіскан», Пальма.

Грошей у мене немає ні пенса — це просто, щоб ти знала. Твій Крез»

Мадрід — Бургос — Москва