Історія України-Руси. Том 4
Шрифт:
7) Про свій вибір вел. князем згадує Олександр в листї до хана з 27 липня — 3. Россіи І ч. 162.
8) De Jagellonum familia — у Піcторія Polonicae historiae corpus II c. 293-4; звідси оповіданнє Деція повторяють Стрийковский і Бєльский. Серіозно бере його Любавский — 1. c., але без всякої потреби.
9) Земський привилей Олександра виданий в перше у Дзялиньского — Zbi'or praw c. 58, з копії Литовської Метрики, з дипльоматаря кор: Бони (про сю копію у Якубовского Земскіе привилеи в. кн. Литовскаго, Ж. М. Н. П. 1903, IV c. 249 і далї), потім — з ориґінала в Codex dipl. Poloniae Жищевского, і ще раз — з копії Нарушевича у Броєль-Плятера Zbi'or pamietnik'ow do dziej'ow polskich I c. 16.
10) Попри
11) Цїкаву звістку подає Ваповский (c. 15), що в Польщі декотрі були за вибором Олександра на короля, для задержання унїї з Литвою. Але иньші джерела мовчать про се.
12) Див. Лит. Метрику, Записи V л. 135 (посольство крайчого Миколая Миколаєвича). Через пізнїйше посольство Поповского й Тенчиньского, сенатори польські пригадували литовським панам, що два рази посилали послів в справі відновлення актів унїї, і хоч „ваша милость на тыє посольства о поправлене тихъ поступов досыть слушне и почестне отказали, а ведже ничого у концу не стало ся”. — Лит. Метр. зап. V л. 173.
13) Про се буде мова низше в гл. IV.
14) „Якожъ ваша милость нам прирекли через перъвыи посли: кого бы перъвей потреба впередила”.
15) „Ваша милость зъявили, ...аби звезанья и запыси были бы захованы слушне, (котрі) для доброго стоянья обоих панствъ черезъ первыи паны нашы и королевъ и княжат вчынены суть и вмоцнены; а єстьли бы в тых записахъ и тежъ зъвязаньях змешкано и пущено, а любо вмнейшано єсть, тежъ слушнымъ обычаємъ и братъскою приязьнью по обема сторонамъ направити не отмавляютъ”.
16) „В которых досыть широко и розумне выписано, которымъ обычаемъ собе посполитыи панъства мели бы се вспомагати; отъ которых записовъ отойти неслушно, а лепей черезъзо все и всемъ мают быти захованы; бо єстлы бы што хотели ваша милость отновити а любо прыдаючы а любо вомнейшаючы, нешто пременяючы межи собою без обоє стороны прызволенья, и въставенье нешто чынячы, — то не могло бы быти без ламанья и зквалтованья старых запасов”.
17) Лит. Метрика, Записи V л. 140 і 150-2. Деякі звістки про сї переговори, хоч досить короткі й не зовсїм повні, подав д. Любавский в своїй остатнїй працї (Сеймъ с. 138). З огляду, що документи сї лишають ся невидані, а також і з огляду на самий інтерес сих переговорів (сеж перший раз маємо ми якісь автентичні подробицї з переговорів про унїю), подав я деякі виписки з сих актів (з згаданих копій).
18) Інструкція литовському послови Стан. Петрашкевичу — Лит. Метрика Зап. V л. 161, з копії тек Нарушевича друкована в Codex ер. saec. XV т. III ч. 421 (в теках має дату 1500 р.).
19) Тут, як бачимо, рішуче натяганнє, бо за часів Казимира ті трактати власне стратили всяку силу.
20) „А єстли в чомъ вступено єстъ, то бы нехай было поправено, бо безъ правленья и без держанья посполитоє порозуменьє и панъствъ наших оборона никако не може(т) быти зведена. На штожъ корол єго милост сo всими радами и со всими поддаными готовъ єстъ, єстли в чомъ противность и выступъ стал ся, тоє поправити”. Лит. Метр. Записи V л. 171-3. Звістки про се посольство з сих актів подав і Любавский op. c. c. 139-140.
21) „Которогожъ запису и копию пану нашому милостившому ваша милость єсте дали, єго милость пан нашъ намилостившый тую копию намъ вказалъ, ино в той
22) „И далей их милость прелати и панове старшии казали ми то вашей милости поведити, казав в імени ради троцький воєвода Петро Янович, — єстли бы были которыи записи перъвей того и потом за предковъ нашыхъ вделаны будуть нераднымъ а неслушным обычаєм, чсти внижаючы а чсти нарушаючы одноє стороны, якожъ веле одваляны были на велю соймовъ и не одеръжаны отъ предковъ нашых, — тыхъ и мы записов держати их не хочемъ, а верымы в то их милости паном и брати нашой милой, иж их милость не мней будуть важити нашу почестност нижли ровно братским обычаемъ такъ яко и сами свою”.
23) „Не вемы для чого”, як казали литовські пани через своїх послів.
24) Лит. Метрика Записи V д. 174-5.
25) Сим проєктом чи не був видрукований в Codex saec. XV т. III, ч. 422? У всякім разї він інтересний для характеристики литовських змагань. По короткій і досить побіжній згадцї про потвердженнє давнїйших унїонних трактатів тут уставляєть ся між обома державами союз, з тим застереженнєм, що як би котра сторона через перешкоди не могла дати помочи другій, то се ще унїї не нищить. В разї безпотомної смерти вел. князя литовські пани мають вибрати собі нового — з польської династії, і навпаки. Таким чином унїя обмежала ся тільки союзом, так як ми бачили в фраґментї з 1446 р. Проєкт унїї, видрукований в Codex ер. saec. XV т. III ч. 423, що містить в собі потвердженнє Городельського акту, був предложений польським послам Поповскому й Тенчиньскому при переговорах з ними, отже він мабуть старший від проекту надрукованого тамже під ч. 422. Одначе й сей остатнїй, безперечно, належить також до сеї стадії переговорів, бо імена сьвідків не можуть вказувати анї на час давнїйший від 1496, анї пізнїйший від 1497/8 рр. — див. уряди воєводи троцького й намістника полоцького — Wolff Senatorowie і dignitarze w. ks. Litewskiego.
26) Лит. Метрика V л. 176, пор. Codex ер. saec. XV т. III. c. 491-2 (Записки V л. 323).
27) Інструкції литовським послам 1499 р. — Лит. Метрика Записи V л. 322-4, в старім польськім перекладї друковані в Codex. ер. saec. XV т. III ч. 441-4.
28) Як виглядав предложений литовськими послами проєкт, не знаємо, але порівнюючи акт 1499 р. з проєктом 1496 р. (Codex ч. 423), можна думати, що вони предложили той проєкт 1496 р., і Поляки прийняли його з деякими змінами — властиво з одною: про вибір вел. князя. Грамота польських панів ib. ч. 449 натякає на якісь спеціальні переговори про текст давнїйших актів, що мали бути вставлені в акт 1499р. Зміст тих переговорів лишаєть ся неясним: чи йшла мова про ориґінальний текст Городельського акту, якого не могли відшукати Поляки, чи вони наставали, аби й тексти деяких иньших актів вложити туди.
29) Не знаю на якій підставі Любавский (Сеймъ с. 142) каже, що унїю прийнято за згодою своїх земель в. князївства — нї з чого сього не видко, а імена панів в актї навіть противили ся-б такій гадцї.
30) Codex ер. saec. XV т. III ч. 448-9, акт унїї — Dzialy'nski Zbi'or c. 72.
31) Див. його лист до брата Фридриха кардинала, з кінця червня (тека Нарушевича 24 ч. 64).
32) Про унїонні мотиви при виборі Олександра — у Мєховского вид. 2 c. 248, Ваповский c. 45. Але у Мєховского унїонний мотив розвинено тільки в другім виданню, а в конфіскованім першім інїціатори кандидатури Олександра ведуть ся еґоістичними мотивами, і автор досить неприхильно ставить ся до неї — див. виїмки з першого вид. в Scr. rеr. polon. II c. 273.