Сушко Р., Левицький М. - Хроніка нищення української мови. - 2012

Сушко Роман

1799 (25 травня) - У Києві було заарештовано й запроторено до божевільні українського геніально композитора Артемія Веделя, який задля служіння мистецтву відмовився від військової кар'єри. Причина арешту так і не з'ясована. Російський дореволюційний Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона подає, що на хвилі бунтів, які прокотилися Україною, композитор подорожував охопленими бунтом губерніями. Влада інкримінувала йому «со-ставленее политической записки». За іншими даними, його звинувачували в підготовці до вбивства царя. Хоч його провини так і не було доведено, проте композитора звинуватили в тому, що їздив Україною без конкретної на це потреби, та запроторили до божевільні з вбивчою для кожної творчої людини царської

припискою про заборону давати композитору папір, перо й чорнило. Більше як півстоліття ще тривала заборона на виконання та друк творів цього українського композитора.

1800 - Наказ царя Павла І про заборону будівництва церков в Україні в дусі українського бароко, а лише в московському синодальному стилі.

Олександр I (1801 — 1825)

1804 - Новий Царський указ про мову викладання в школах в Україні.

1807 - Шовіністичний наступ влади на українську мову передається обивателю. Учитель Харківської гімназії Т. Селіванов хвалився: «Мы застали в училищах самого Харькова учителей, что так и резали по-украински с учениками; да мы, то-есть новоприбывшие из семинарии учителя, по распоряжению начальства сломили их и приучили говорить по-русски».

1811 - Друге спалення книгозбірні Києво-Могилянської академії'. У вогні пропала приблизно одна тисяча унікальних фоліантів. «А з ними - ті цінні відомості, які, можливо, пролили б більше світла на нашу історію», - пишуть уже згадувані автори Нарису історії Києво-Могилянської академії'.

1817 - Запровадження польської мови в усіх народних школах Західної України.

1817 - Офіці йне закриття Києво-Могилянської академії, першого Університету на українських землях від тарарської навали, відкритого 1632 року. Для порівняння: перший Університет у Росії було відкрито тільки 1755 року на базі привезених з України кадрів. 14-го серпня було оголошено підступний указ Синоду про «тимчасове» закриття ²⁴Академії.

1824 - Міністр освіти Російської імперії' Олександр Шишков видав розпорядження: «Воспитание народное по всей империи, несмотря на. разность вер и языков, должно быть чисто русское». «Цензурный режим в отношении малоросийской письменности» зобов'язував: «Подвергать запрету всякое мало-росийское слово как по существу вредное иопасное для государственного единства».

(ж. «Україна», ч.26, 27, 1993 p.)

Микола I (1825 — 1855)

1832 - Реорганізація освіти на Правобережній Україні на загаль-ноімперських засадах із переведенням на російську мову навчання.

1832 - У Києві, за наказом новопризначеного Київського губернатора Висиля Лавашова (він удостоївся великих ласк та високих почестей після розгрому декабристів), почалося активне нищення Київської старовини, що навіть привело до конфлікту губернатора з тодішнім київським Митрополитом Євгеном Болховітіновим. Зокрема, за наказом Лавашова без ніякої потреби «пішов» під сокири великий 200-річний липовий гай, що його насадив митрополит П. Могила (на місці нинішніх) Липок. Для Київських старожилів липовий гай асоціювався з іменем Петра Могили, яке імперія прирекла на викинення з історії.

1833 - Московські солдати за наказом з Петербурга одного дня в усіх мечетях Криму конфіскували всі письмові документи, книги, історичні манускрипти татарською, турецькою та арабською мовами, серед яких було багато матеріалів, які стосувалися Руси-України та її відносин з південними народами. На центральних площах міст запалали багаття.

1834 (15 липня) - Відкриття Київського університету з метою пришвидшення «русифікації юго-западного края ²⁵».

1839 -

Ліквідація Української греко-католицької церкви на окупованій Росією в результаті анексії' Польщі Правобережній Україні. Сотні християн і багато священників було вбито, а 593 з них заслано до Сибіру. Замість них присилалися московські «батюшки»

– чиновники в рясах, здебільшого більш ретельні в послуху від світських чиновників, наглядачі за втіленням політики царя.

1842 - Спалення за наказом міністра освіти Російської імперії' графа Сергія Уварова та за ініціативою харківського архієпископа Інокентія Борисова тексту докторської дисертації' Миколи Костомарова, оскільки вона не відповідала казенним догмам того часу.

1847 - Звіт-порада цареві керівника таємних служб імперії' Олексія Орлова, щоб якнайважче покарати Тараса Шевченка, бо він може стати батьком української незалежної держави.

1847 - Розгром Кирило-Мефодіївського товариства й наказ цензорам пильно стежити за українськими письменниками «не давая перевеса любви к родине над любовью к отечеству». За особистим повелінням царя Миколи І міністром внутрішніх справ була дана заборона на продаж «Кобзаря» Тараса Шевченка, «Повесть об украинском народе», «Украйна» й «Михайло Черимшенко» та «Украииские баллады» й «Ветка» Костомарова. У книзі В. Сарбея «Національне відродження України» наводиться розпорядження полтавського губернатора (М. Салецького) від 7 липня 1847 року дане поліції', про конфіскацію вище названих книжок у їх мандрівних продавців. Ці твори зараховувалися до «шкідливих ²⁶», бо «вони використовувалися при вихованні юнацтва й могли сіяти в підростаючому поколінні зіпсованість і готувати майбутні заворушення».

1847—1857 - Десятирічна солдатська каторга геніального поета, художника й мислителя Тараса Шевченка із «забороною малювати та писати». Це була поширена практика правителів російської імперії', що застосовувалося до талановитих, а відтак схильних до неприйнятного усіма тоталітарними режимами «вільнодумства» осіб .

1853 - Спотворено видання козацького літопису ²⁷2-ої половини XVII - початку XVIII століття, який був складений гадяцьким полковником Григорієм Грабянкою.

1853 - Сувора догана цензору від міністра народної освіти (чи йдеться про Платона Ширинського-Шихматова, котрий помер у травні 1853 року, чи вже про його наступника Авраама Норова, не вдалося з'ясувати) за те, що той дозволив надрукувати в газеті «Черниговские губернские ведомости» збірник українських історичних прислів'їв і приказок. Мотивування догани - оприлюднена народна спадщина може запалити ворожнечу між «малоросами» та «великоросами». Однак насправді не йдеться про ніяку ворожнечу, а про відродження пам'яті про українське минуле.

1859 - Міністерством віросповідань та наук Австро-Угорщини в Східній Галичині та Буковині, з подачі Губернатора Галичини польського аристократа Агенора Голуховського, здійснено спробу замінити українську кириличну азбуку латинською. Це питання зафіксоване в історії' як азбучна війна.

Олександр II (1855 —1881)

1860 - Спотворення цензурою «Кобзаря» Тараса Шевченка, який вийшов у друкарні Пантелеймона Куліша.

1862 - Закриття українських безоплатних недільних шкіл для навчання дорослих, організованих українською інтелігенцією. За «вредное влияние на умы простолюдинов», з подачі Васілія Долгорукова, шефа жандармів, керівника горезвісного ІІІ відділу та керівника особистої канцелярії' імператора, на сім років до Архангельська було вислано Павла Чубинського, уродженця Нової Олександрівки Бориспільського району на Київщині, етнографа й поета, автора слів патріотичної пісні «Ще не вмерла Україна» (нині це слова державного гімну України).