Тінь попередника
Шрифт:
— Майже все з того, що ти розповіла, сестро, мені відомо, — сказав Теслен. — Я, з дозволу Святих Матерів, хотів би дізнатися, по-перше, хто така Тама Шайнар, по-друге, ким можуть бути ті «невідомі», котрі наказали їй викрасти Овіту, Вей і Вольска, а по-третє, чому ці «невідомі» так зацікавлені планетою, відомою під назвою Фаренго?
— На всі твої запитання, Обраний, ми надамо відповіді в межах тих знань, якими ми володіємо, — сказала одна з Матерів. — Сестра Гітела кілька днів тому підготувала для нашої Ради інформацію про походження і життя телепатки, яку ти називаєш Тамою Шайнар і яка нам відома як сестра-відступниця
— Я сумую разом із Вами, Святі Матері й Преподобні сестри, коли думаю про моральний занепад цього створіння.
— Про теперішніх хазяїв відступниці нам нічого не відомо, — додала до сказаного жрицею-Матір'ю Сестра Гітела. — Нам відомо, що вони могутні, що вони однаково ворожі імператору і його політичним опонентам. Їхні аґенти глибоко проникли до керуючої верхівки Служби Запобігання і за допомогою її керівників дісталися до головного накопичувача інформації Кідронійської колонії. Вони справді цікавляться Фаренго. Ця планета зберігає таємниці перших галактичних рас, які жили в попередніх циклах розвитку життя. Таємниці, котрі дарують владу над простором і часом. Саме тому ми вважаємо, що господарі відступниці — це не ящери Ґ'орми. Для ґ'ормітів відкриття таємниць Фаренго небажане. Там є таємниці, до яких причетна їхня раса.
— Можливо, ґ'орміти руками Шерми знищили небезпечну для них інформацію, зібрану експедицією Анволі на Фаренго?
— У тій інформації нічого небезпечного для них не було.
— Звідки вам про це відомо?
— Саме ми, Знаючі, зламали супремус «Уриїлу», коли перед загибеллю його лагодили на орбіті Кідронії. Всі дані, скопійовані з пам'яті супремусу, від того часу зберігаються в наших архівах. Експедиція Анволі навіть близько не підійшла до сховищ таємниць на Фаренго. Їх зовсім не просто знайти і відкрити.
— Отже, «Уриїл» не був знищений ґ'ормітами?
— Причина загибелі «Уриїлу», судячи з усього, назавжди залишиться невідомою. До сказаного ми також можемо додати: те, що господарі відступниці викрали на Кідронії саме Вей, Вольска і Овіту, може означати, що вони готують свою експедицію на Фаренго. Там їм стануть у пригоді професійні навики ксенобіолога, археолога і Знаючої. Є також інформація про те, що на Альфі Альфі зник спеціаліст з геології і палеонтології.
— Вони готують експедицію, це очевидно. Я дякую вам, Святі Матері, за відвертість.
— Тоді й ми просимо тебе, Обраний, бути відвертим із нами.
— Усі мої знання — ваші знання, Святі Матері. Я, як і обіцяв, допоможу вам позбутися тератронних зарядів, якими люди імператора замінували материнську планету. Шантаж припиниться.
— Це радісна звістка, Обраний. Але зараз
— Я вас слухаю.
— Ми хочемо, щоб ти пригадав день 14 пентарія 394 року.
— Мені важко його забути. Того дня загинув Шостий флот.
— У всіх історичних працях і підручниках говориться про те, що ти врятувався у той день від загибелі тільки тому, що адмірал Шелтон відіслав тебе на крейсер «Пантократор», де несподівано помер командир.
— Це правда.
— Але ж це не вся правда.
— Ні, не вся.
— Ми би хотіли почути всю правду.
— Це буде довга розповідь, Святі Матері.
— Позаду вічність, Обраний, і попереду також вічність. Ми не стомимося слухати тебе.
Борт гіперкрейсера І класу А20 «Пантократора»,
орбіта планети 9КВ077:6,
система зірки Деканс в районі Білих зірок.
14 пентарія 394 року Ери Відновлення
— Я все ж наполягаю, капітан-командоре, щоб із «Цефея» персональним кодом командуючого додатково повідомили перелік ваших повноважень, — капітан другого ранґу Мінц намагався не дивитись Тесленові в очі.
— Зробіть відповідний запит.
— Зрозумійте мене правильно. Я не…
— Я повторюю: зробіть запит по формі «сімдесят чотири».
— Так.
Капітан другого ранґу трьома пальцями доторкнувся до поверхні еталонного екрана головного пульта. Супремус розгорнув тривимірну проекцію корабельного комунікатора, прийняв запит — і через шість секунд променевий кодований сигнал пішов у напрямі флагмана. Ще через двадцять секунд на екрані з'явилася розкодована відповідь:
Підтверджую: капітан-командору Еарлану Теслену моїм наказом № 74-5-609с надані всі без винятку повноваження, передбачені посадою командира крейсера І класу «Пантократор», індекс А20. Комфлоту-шість ґросадмірал Ігі Сенер Шелтон, Борт LС2 «Цефей», 06.34. 14.05.394
Мінц перемкнув комунікатор у режим «акустичне оповіщення екіпажу» і безбарвним голосом сказав:
— Увага! Командний відсік, пост номер один. Шість тридцять чотири. З цієї хвилини капітан-командор Еарлан Теслен прийняв командування крейсером. Повноваження командира здав тимчасово їх виконуючий капітан другого ранґу Озі Мінц. Пости бойової частини, оператори двигунної зміни «два», підтвердіть повідомлення.
Бойова частина і двигунна зміна підтвердили.
Мінц передав новому командору управлінські ключі і захищений носій з кодами доступу. З першого пароля Теслен ввів до супремусу наказ про зміну параметрів розпізнавання особи командира. Позитронний мозок запам'ятав його голос, запах, відбитки пальців і малюнок сітківки.
— А тепер, перший пілоте, поясніть, будь ласка, що у вас тут відбувається, — Теслен намагався надати голосу суворості. Він не був кадровим офіцером і здогадувався, що зараз думають на постах командного відсіку про його призначення.
— Зараження в лабораторному блоці, сіре. Загинули командир корабля і чотири офіцери-дослідники. У відповідності до інструкції, я прийняв командування і наказав від'єднати лабораторний модуль від крейсера.
— Характер ураження? Вірус?