Українська мала проза XX століття: Антологія. Упорядник Віра Агеєва
Шрифт:
Стор. 1065: …очі мала такі видющі й гострі, що сховатись од неї не могло [ніщо світі] => ніщо
Стор. 1085: Мина [хоч] => хоче діда прохромить рогами.
Стор. 1085: Забув, якого року, навесні, напередодні [Пахси] => Пасхи, повідь случилась…
Стор. 1125: Де це — я не знав, я ніколи [де] => не цікавився ні до цього, ні потім.
Стор. 1159: Чехова я міг цитувати [с] => з заплющеними очима.
Стор. 1219: Коряк повертається до сторожки, вимітає звідти прілі гриби, що проросли по кутках
Стор. 1340: Пашковський, антираціоналіст [и] => й антипрогресист…
Стор. 1345: …там, долонею змівши з [ланочки] => лавочки зелене кришиво для качок, бабця радісно божилась…
Стор. 1350: …залітали до дзвіниці і пошерхом крил [озвучували: давно] => озвучували давно німу мідь…
Стор. 1361: То лиш язик у нього тепер масний, а сни давно вже [скромні] => скоромні.
Стор. 1457: …Мераб Мамардашвілі [назвиває] => називає це «впадати в думку»…