Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Ткаченко Анатолий Федорович

психіатра

і

психолога,

професора

Ки-

ївського

університету

Івана

Олексійовича

Сікорського

і

Марії

Стефанівни

Сікорсь-

420

кої,

уродженої Темрюк-Черкасової. Іван Олексійович

походив із родини потомствених православних свяще-

ників. З 1885 року він очолював кафедру психіатрії і

нервових хвороб Київського університету, був одним

із засновників дитячої психології і дитячої психопато-

логії, у 1912 році створив у Києві перший у світі Інсти-

тут дитячої психології.

Початкову освіту Ігор дістав у 1-й київській гімназії,

де навчався у 1900-1903 роках. Із гімназії він перевівся

до Морського кадетського корпусу в Петербурзі і закін-

чив його 1906 року за першим розрядом. Але військова

421

кар'єра не приваблювала юнака, він був захоплений тех-

нікою і мріяв стати конструктором літальних апаратів.

Тоді авіація робила свої перші кроки. У 1900-1903

роках американські конструктори і льотчики брати

Уілбер і Орвілл Райти збудували кілька планерів бі-

планової236 схеми, на яких виконали близько тисячі

польотів. У грудні 1903 року вони здійснили перший

у світі успішний політ на планері з двигуном внутріш-

нього згоряння, який тривав 59 секунд. На початок

1908 року брати довели тривалість польоту на літаку

своєї конструкції до півтори години з пасажирами на

борту. У 1909 році вони організували в США компанію

для виробництва літаків. Це був початок промислово-

го авіабудування.

Обдарований природою розумом і винахідливістю,

маючи колосальну цілеспрямованість, наполегливість та

працьовитість, Сікорський твердо вирішив стати авіа-

конструктором. У 1906 році він приїжджає до Києва і ви-

рішує вступити до Київського політехнічного інституту,

але інститут у зв'язку з революційними подіями в Росії

не працював. За порадою батька він їде у Францію для

навчання у паризькій технічній школі Дювіньо де Лано,

де знайомиться з технічними новинами в галузі авіації.

Збагачений враженнями та інформацією про до-

сягнення європейської авіації, Сікорський 1907 року

повертається на батьківщину і у 1908-1914 роках на-

вчається в Київському політехнічному інституті, од-

ночасно здійснюючи свої задуми створення власних

конструкцій вертольотів і літаків.

У липні 1909 року на подвір'ї батьківського дому на

вулиці

Ярославів Вал, 15 (будинок зберігся по сьогод-

422

ні) 20-річний Сікорський завершує будування першого

в Росії вертольота. Проте піднімальна сила співвісних

дволопатевих несучих гвинтів виявилася недостат-

ньою і навесні 1910 року він будує другий вертоліт з

двома співвісними трилопатевими гвинтами. Цей вер-

толіт піднімав власну масу (182 кг). Тоді ж Сікорський,

переконавшись, що час для вертольотів ще не настав,

починає працювати над більш перспективними на той

час літаками.

Свій перший літак БіС-1 він будує на Куренівсько-

му аеродромі (Київ) у майстернях, створених разом із

Ф.І. Билінкіним. Через недостатню потужність двигу-

на (15 к.с.) цей невеликий біплан не мав змоги підня-

тися в повітря. Вперше в повітря Сікорський підняв-

ся у червні 1910 року на своєму другому літаку БіС-2

із двигуном потужністю 25 к.с. Літак літав по прямій

на 600 м і піднімався на висоту 10 м, але розвертатися

в повітрі не міг. При спробі зробити поворот літак роз-

бився, але Сікорський залишився живий.

Послідовно вдосконалюючи конструкції, Сікорський

будує літаки С-3, С-4 і С-5. У літака С-5, збудованого у

1911 році, були вже гарні льотно-технічні та пілотаж-

ні характеристики. На цьому літакові він здав іспит на

звання пілота і встановив чотири всеросійських рекор-

ди: висоти (500 м), дальності (85 км), тривалості (52 хв.)

і швидкості (125 км/г) польоту. У 1911 році Сікорський

збудував літак С-6, на якому встановив перший сві-

товий рекорд швидкості польоту з двома пасажирами

(111 км/г). На літаку С-6А він замінив хвостову ферму

обтічним фюзеляжем і збільшив кількість пасажирів до

чотирьох. За цей літак на Московській повітроплаваль-

423

ній виставці 1912 року Сікорського було нагороджено

Великою золотою медаллю, а Російське технічне това-

риство нагородило його почесною медаллю «За корис-

ну працю у повітроплаванні та за самостійну розробку

аероплана своєї системи, яка дала чудові результати».

У квітні 1912 року 23-літній Сікорський був запро-

шений головою правління Російсько-Балтійського ва-

гонного заводу (РБВЗ) М.В. Шидловським на поса-

424

Українсько-французькі зв'язки

в особах, подіях та легендах