Українсько-французькі зв'язки в особах, подіях та легендах

Ткаченко Анатолий Федорович

повстання козацтва проти польського гноблення.

Запорізькі козаки славилися своєю піхотою, на той

час кращою в Європі. Але для успіху повстання Хмель-

ницькому потрібна була гарна кіннота. Така кіннота була

у кримських татар. Тому Хмельницький уклав воєнний

союз з Кримом, після чого розпочав збройну боротьбу з

Польщею. 1648 року він здобуває перемоги над польсь-

кими військами під Жовтими Водами, Корсунем, Пи-

лявцями, здійснює

облогу Львова і оточення Замостя.

У ході війни Хмельницький створив дисциплінова-

не, добре організоване військо, основу якого складали

16 полків, очолюваних полковниками Філоном Джа-

56

лалієм, Максимом Нестеренком, Іваном Гирею, Дани-

лом Нечаєм, Іваном Богуном, Михайлом Кричевським,

Мартином Небабою, Максимом Кривоносом та іншими.

Наприкінці 1648 року величезна територія України

була звільнена з-під влади Польщі і на початку січня

1649 року Хмельницький урочисто в'їхав у Київ. Горо-

дяни вітали гетьмана, а православне духовенство про-

голосило його новим Мойсеєм, який врятував свій народ

від польського полону. В Україні почалося утверджен-

ня нових козацьких порядків і органів влади.

Навесні 1649 року в наступ пішли поляки. Однак

польське військо під проводом коронного гетьмана Яре-

ми Вишневецького (1612-1651) перебувало у фортеці

міста Збарожа в облозі козаків, а військо короля Яна ІІ

Казимира (1609-1672) було оточене під Зборовом, нині

Тернопільскої області. Перемога в битві під Зборо- вом 15-16

серпня була очевидна, але кримський хан Іслам-Ґірей ІІІ

(1604-1654), підкуплений польським королем, зрадив

57

Хмельницького. Хмельницький змушений був почати пере-

говори з поляками, які за- вершилися 18 серпня 1649 року

Зборовським договором. Згідно з ним козацький реєстр

обмежувався до 40 тисяч, польській шляхті поверталися всі

маєтності.

Король Речі Посполитої

Ян ІІКазимир (1609-1672).

58

в Україні і селяни знову ставали кріпаками польських

поміщиків. Це викликало обурення селян і українська

сторона не мала наміру виконувати умов договору.

У 1651 році почався новий етап війни. Її розв'язали

поляки. Вирішальна битва відбулася 28 червня — 10

липня 1651 року на Волині під Берестечком. У цій битві

Хмельницький зазнав тяжкої поразки. Причиною було

зрадництво

татар, які, не бажаючи розгрому поляків і

посилення України, в вирішальний момент битви за-

лишили поле бою і силою затримали при собі Хмель-

ницького. Після Берестецької битви між польсько-

шляхетським урядом і Хмельницьким 28 вересня 1651

року в місті Білій Церкві було укладено договір. За ним

в Україні відновлювалася польсько-шляхетська влада,

польській шляхті поверталися маєтності, козацький

реєстр скорочувався до 20 тисяч, козацькою територі-

єю визнавалося лише Київське воєводство, гетьман по-

збавлявся права дипломатичних зносин з іншими дер-

жавами і зобов'язувався розірвати воєнний союз із

кримським ханом. Щоб уникнути кріпацтва, козаки і

селяни тисячами тікали за межі Речі Посполитої8 і се-

лилися вільними козацькими слободами на малозасе-

лених землях, які стали називатися Слобідською Укра-

їною (територія теперішньої Харківської області).

Хмельницький не збирався виконувати ганебні Бі-

лоцерківські умови. 1—2 червня 1652 року польське

військо було вщент розгромлене неподалік гори Ба-

тіг на Поділлі. Перемога під Батогом дала можливість

скасувати умови Білоцерківського договору, і козаць-

кі війська зайняли всю територію, підвладну їм до Бе-

рестецької битви.

59

У тривалій війні з Польщею Хмельницький побуду-

вав незалежну суверенну Українську державу, яка була

визнана Європою. Щоб захистити нову державу від зов-

нішніх посягань, потрібний був могутній постійний і над-

ійний союзник. Тому Хмельницький почав переговори з

російським царським урядом. 18 січня 1654 року в Пе-

реяславі відбулася рада, на якій було ухвалено рішен-

ня про те, що Україна входить під протекторат російсь-

кого царя. Правове і політичне становище України було

визначене підписаними у Москві Березневими стат-

тями 1654 року. Україно-російська угода передбачала

об'єднання України з Росією на конфедеративній основі.

В Україні зберігалась існуюча система влади та управ-

ління, її право на зовнішні зносини. Росія зобов'язува-

лась допомагати Україні в боротьбі проти зовнішнього

ворога. Оригінальні документи договору давно загубле-

ні, збереглися лише неточні копії та їх переклади. Але

навіть ці копії були сфальсифіковані царським урядом.

Договір 1654 року став поворотним пунктом у по-

дальшій історії України, Росії, Польщі і Кримського