Чтение онлайн

на главную - закладки

Жанры

Укус огняного змія
Шрифт:

Тут спочивала прабабця Катерина Табачинська, про яку я вперше дізналася з жовтих австрійських і польських дарчих — довоєнних і міжвоєнних, — що у них вона відступала чималу спадщину власній дочці, коли та виходила заміж за мого діда. Землі понад рікою, землі на іншому кінці містечка Старий Двір, будинок на Посаді — давно згорілий панський маєток, а ще хата в центрі, через вулицю від костьолу, який за совітів перетворився на ремонтну майстерню і з тої пори так і не повернув собі колишньої величі — та, принаймні, не був зруйнований… З довоєнної фамільної розкоші лишилося тільки півхати в центрі: другу половину

моя бабця Єлизавета віддала молодшій сестрі Стефанії, коли та повернулася з Сибіру.

Тут, подейкують, спочивала і тезка Катерини Табачинської, пра-пра-пра-прабабця Катажина, згадкою про яку лишився хіба великий портрет у важкій тьмяній рамі, котрий і досі висить у вітальні батьківської хати.

Ніколи я не бачила, як відчиняється старезний гробівець: мав він низенькі двері, які, мені здавалося, замуровані навічно. Великі металеві кільця, поруділі від іржі, звисали важко. Несвідомо я провела пальцем між стулками дверей. Пучка зачепилася за іржавий цвяшок. Дивна річ: чи то хтось навмисне лишив великий цвях у щілині, коли востаннє відчинялися ці двері, знаючи наперед, як важко буде відхилити їх удруге, чи то якісь цікаві підлітки колупали шпарку, граючись у хованки… Гробівець німував, не відкриваючи своєї таємниці.

Унизу, де починався цвинтар, рипнула хвіртка. Вона не замикалась, і звіку мене чудувало, чому люди так ревно дотримуються звичаїв: цвинтар, хоч не обнесений парканом, прецінь мав браму, яка розчинялася навстіж під час похоронів. Процесії переходили через місточок, а внизу шумів тонкий потічок. Світ живих і мертвих розділявся водою, і була та вода жива: довго-довго стояли в ній квіти коло могил і не в’янули… Хвіртка у брамі рипнула ще раз, я інстинктивно обернула в той бік голову, але нічого не побачила: дерева, сто років тому посаджені уздовж стежки, розрослися неймовірно — корінням вони підважували старі занедбані могильні плити, і ті, розтріскуючись, укотре засвідчували: нема і не може бути вічної пам’яті на землі, скільки не співай про неї до Бога…

Наламавши ліщинових гілок, я змела сухе листя з плаского верху гробівця, вдихнула запах прілої цвинтарної трави, присіла, щоб висмикнути кілька стебелець зі щілин між кам’яними плитами. Настільки віддаленими од мене були мої родичі, котрі існували хіба в іменах, що згадка про смерть не навіщала мене на старому цвинтарі. Відвідини цвинтаря у нечасті мої приїзди у Старий Двір, який за давніх часів похвалявся Магдебурзьким правом, були радше ритуальними, бо таки правда: лишень тут я відчувала своє коріння.

Устромивши в землю обламані ліщинові гілки — а раптом зазеленіють! — я почала спускатися стежкою. Праворуч од мене вигулькнула з-за дерев капличка. Змагаючи давню спокусу, я спершу пройшла повз, а затим усе-таки повернулася й обережно зазирнула у вікно. Божа Матір простягала до мене руки. А в куті каплички, де на чорній дошці ікони вже давно не видно зображення, проте сама дошка дбайливо сповита рушниками, мигнула тінь.

Я сахнулася.

Дитячі страхи ожили й допалися до мене. Жодні доводи розуму не спрацьовували. Заспокойся, умовляла я себе, то якась старенька час від часу навідується до каплиці, щоб стерти порохи. Якщо ти ще раз заглянеш у вікно, ти одразу ж у цьому пересвідчишся — і вже ніколи більше тебе не мучитиме оця дітвацька цікавість наполовину з пострахом… Та захололі

ноги не хотіли зробити до вікна вирішальний крок, який мав би розвіяти ману.

Мені вчувався дивний шемріт всередині каплички. Хтось совався з кутка в куток, ступаючи обережно, зітхав і шарудів паперами. Думка зачепилася за цей шелест: чим можна шурхотіти у капличці? Ні газет, ні пакунків там бути не може — та й звідки? Певне, то просто шурхочуть крихкі сторінки потертого молитовника?.. Всього мені роботи: ступити крок до вікна, зазирнути крізь шибку — і заспокоїтися…

Двері каплички відхилились — і я несамохіть пірнула за дерево. Червоні з білим замшеві кросівочки вгрузли в м’яку землю.

Висока жіноча постать з’явилася на стежці, але чомусь рушила не в долину, до виходу, а вгору. Пройшла кілька метрів, повернула праворуч. Із подивом спостерігала я, як вона наближається до нашого фамільного гробівця, роззирається розгублено навсібіч, — мабуть, здивована тим, що прибрано, — тоді тричі хреститься дрібними хрестами. Ледь зсутулений силует нагадав мені когось напрочуд знайомого… Жінка, прочитавши безгучну молитву, ще раз тричі перехрестилась і вклонилася. Торкнулася рукою застромлених мною ліщинових гілок. Тоді обернулась і подалася стежкою вниз. У приглушеному світлі цвинтаря я бачила тільки, як здригається над плечима її волосся.

Вона дійшла до каплички, повернула голову і перехрестилася на темний хрест, який стримів на вершечку бані.

І тоді я побачила її очі.

Ті, які щодня дивилися на мене з люстра. Точно такі самі — чорні-чорнісінькі — у мого батька й усіх його сестер.

Очі, які ми успадкували від пра-пра-пра-прабабці Катажини.

Жінка швидко попрямувала вниз по стежці і за мить зникла серед дерев. Хвіртка рипнула раз і вдруге — і знову запала кришталева цвинтарна тиша.

Розділ третій

СЛІДСТВО У СПРАВІ К

Ліна Оверченко вела активне журналістське життя — виловлювала новини там, де ніхто більше не спромігся б їх уполювати. Їй відчинені були двері до високопосадових контор, банків, закритих медичних закладів, інституцій пенітенціарної системи, космічних баз і науково-дослідних інститутів військового спрямування.

Ба більше, Ліна сама уміла створювати новини. Скажімо, народження трьох левенят ув обласному зоопарку може стати прекрасним приводом для п’ятихвилинної новини на телебаченні, й журналіст, що він першим відзняв кадри новонародженої носатої малечі, котра смішно загрібає великими кігтистими лапами і вгризається в мамину цицю, діставав заслужену пайку народної любові й начальницької похвали. Та понад усе цінується журналіст, який із банальної крадіжки гаманця в тролейбусі може зробити сенсаційну новину про глобальну перестановку політичних сил у країні.

Ліна належала саме до таких.

Наприклад, якщо до неї зверталася жінка, котра стверджувала, що пивзавод виселяє її з гуртожитку, Ліна не шукала легких шляхів вирішення проблеми. Вона опитувала свідків, навідувалась у гуртожиток, відловлювала в коридорах співробітників заводу, коли начальство засідало на нарадах, — і врешті доходила висновку, що ображену жінку насправді купила реакційна антидержавна партія, яка зводить наклеп на успішний завод і його прогресивного, проукраїнського власника.

Поделиться:
Популярные книги

Надуй щеки! Том 2

Вишневский Сергей Викторович
2. Чеболь за партой
Фантастика:
попаданцы
дорама
фантастика: прочее
5.00
рейтинг книги
Надуй щеки! Том 2

Русь. Строительство империи 2

Гросов Виктор
2. Вежа. Русь
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
рпг
5.00
рейтинг книги
Русь. Строительство империи 2

Все ведьмы – стервы, или Ректору больше (не) наливать

Цвик Катерина Александровна
1. Все ведьмы - стервы
Фантастика:
юмористическая фантастика
5.00
рейтинг книги
Все ведьмы – стервы, или Ректору больше (не) наливать

Маленькая слабость Дракона Андреевича

Рам Янка
1. Танцы на углях
Любовные романы:
современные любовные романы
эро литература
5.25
рейтинг книги
Маленькая слабость Дракона Андреевича

Имя нам Легион. Том 8

Дорничев Дмитрий
8. Меж двух миров
Фантастика:
боевая фантастика
рпг
аниме
5.00
рейтинг книги
Имя нам Легион. Том 8

Офицер

Земляной Андрей Борисович
1. Офицер
Фантастика:
боевая фантастика
7.21
рейтинг книги
Офицер

Плохие девочки не плачут. Книга 3

Ангелос Валерия
3. Плохие девочки не плачут
Любовные романы:
современные любовные романы
эро литература
5.00
рейтинг книги
Плохие девочки не плачут. Книга 3

Сотник

Ланцов Михаил Алексеевич
4. Помещик
Фантастика:
альтернативная история
5.00
рейтинг книги
Сотник

Часовой ключ

Щерба Наталья Васильевна
1. Часодеи
Фантастика:
фэнтези
9.36
рейтинг книги
Часовой ключ

Неласковый отбор Золушки-2. Печать демонов

Волкова Светлана
2. Попала в сказку
Любовные романы:
любовно-фантастические романы
7.29
рейтинг книги
Неласковый отбор Золушки-2. Печать демонов

Законник Российской Империи. Том 3

Ткачев Андрей Юрьевич
3. Словом и делом
Фантастика:
городское фэнтези
альтернативная история
аниме
дорама
5.00
рейтинг книги
Законник Российской Империи. Том 3

Судья (Адвокат-2)

Константинов Андрей Дмитриевич
2. Бандитский Петербург
Детективы:
боевики
7.24
рейтинг книги
Судья (Адвокат-2)

Назад в СССР 5

Дамиров Рафаэль
5. Курсант
Фантастика:
попаданцы
альтернативная история
6.64
рейтинг книги
Назад в СССР 5

Возвышение Меркурия. Книга 5

Кронос Александр
5. Меркурий
Фантастика:
боевая фантастика
попаданцы
аниме
5.00
рейтинг книги
Возвышение Меркурия. Книга 5