Витязь у тигровій шкурі

Руставели Шота

Сал, Саламан – герой твору староіранської літератури, що до нас не дійшов; ім'я його вживається, як образ невтішного тужливця. Можливо, що це переробка імені Зала, батька Ростома (див. Ростом).

Спасалар –

воєначальник.

Спаспет – верховний воєначальник.

Тамар – славетна грузинська цариця (царювала з 1184 до 1213 року); за її часів старогрузинська культура й держава досягли свого найбільшого розквіту, її сучасником та, як переказує легенда, навіть близьким придворним (скарбником чи бібліотекарем) був Руставелі. Він сам пише в поемі про своє палке кохання до цариці. Легенда твердить, що це кохання спричинилося до того, що Тамар прирекла поета на вигнання.

Тимпан – стародавній музичний інструмент.

Тмогвелі Саргіс – грузинський поет XII віку, сучасник Руставелі, автор поеми «Діларгетіані», що до наших часів не збереглася.

Трибут – феодальна данина, контрибуція.

Хадуми – прислужниці

царівни чи цариці.

Хатави – монгольське плем'я, що жило в Північному Китаї.

Хатаеті – Північний Китай.

Хатун – додаток до власного імені, що означає - пані, господиня.

Хатаурі – хатавські гроші.

Хваразма, Хорезм – могутня держава XII-XIII віку, центром якої був сучасний Туркменистан, її кордони поширювались од Волги до Персидської затоки.

Хварезмша – цар (шах) Хорезму.

Хонелі Мосе – грузинський поет, попередник Руставелі, творець поеми «Амі-ран, син Дареджана».

Чашнагір – титул при царському дворі: випробувач напоїв, дегустатор. Чоган – клюшка, яка вживається при грі в м'яча, щоб одбивати його.

Шавтелі – грузинський поет XII віку; його твори - цикл віршів на честь грузинського царя Давида Будівника (1089-1125) «Абдул-Месія» - дійшли до нас в уривках.