Завоювання Плассана

Золя Эмиль

Маккар ввійшов у кімнату. Пані Ругон впала навколішки,

затуливши обличчя руками. Серж стояв коло ліжка, сльози лилися по його щоках, він підтримував голову вмираючої. Вона все ще не приходила до пам’яті.

Останні відблиски пожежі осявали кімнату червоним

світлом.

Марта здригнулась у предсмертній гикавці. Розплющивши очі, вона здивовано озирнулась навколо і трохи підвелася на ліжку. Побачивши в світлі червоної заграви Сержеву сутану, вона з виразом невимовного жаху згорнула руки і вмерла.