Архе
Шрифт:
Терезка зустрічає Антона
1
Снідала Температура абияк.
На кухні о дев'ятій ранку було ще тінисто й холодно. Терезка увімкнула
Радіоколгоспник, по чому завмерла над чайником, чекаючи, поки закипить вода.
Спостерігаючи за її спокійними бровами й розгладженим чолом, навряд чи хтось
би запідозрив, як за лобовою кісткою шалено впу-чуються гіперсфери, потріскують фрактали, самозаков-туються пляшки Кляйна... І правильно зробив
би: з самого
Тиша.
Судячи по клаптеві, що виднівсь у вікні, небо мусило бути чистим. Внизу, вздовж холодних дерев, повз пісочницю та турнікет, молода мама вела двох
дітей у дитсадок. Для неї це, далебі, добрий знак.
Від тінистої прохолоди хотілося розсипати мармуром сталеві кульки. Терезка
висунулася з вікна і, проводячи поглядом щасливу маму, дрпивала чай.
24
25
Набрала в рот води, закинула на плечі сумку, вхопила пальцями ніг по
шльопанцю і пошльопала геть.
Найпопулярнішим місцем на піку нафтизинового буму вважався Високий замок і
дільниця довкола. Сквер навпроти Академії друкарства належав якраз до таких.
Опустілі археманівські території ще зберігали позитивну ілюмінацію, залишену
натовпами видців, і на цих прогрітих порожнинах вилежувалась різна шваль. У
серпні тут збиралася зграйка захіпованих, невихованих жумчок-малоліток, косметизованих і наглючих. Жумчки вдягалися так, наче хотіли за останні дні
канікул відтрахати цілий світ. Лукаві, пропірсинґовані уздовж і впоперек
недорослі стріляли в перехожих цигарки і реготали за їх спинами так, що
мурашки по шкірі.
«Р-р-р-р-р-р-р», - подумала Терезка. Присутність жучок викликала суперечливі
почуття: кортіло наставити їм двійок у щоденник, або відпороти по голій сраці
указкою, чи запатентувати автогеном. Юні істоти не визнавали бюстгальтерів, що наче виправдовувало їхні добротних розмірів груди. Дівчатка на лавках мали
рівні ніжки, рівні й достатньо вгодовані, місцями навіть грубі. Для
Температури це було як образа. Вона розправила складки на спідниці, щоб не
стирчали коліна. Такі ж худі, як і вся вона, схожа на нетопира. «Так, нетопира - але такого дуже доброго», - втішила себе Терезка.
Оцінюючи цю антроподеґенеративну руїну так неоднозначно, Температура
впевнилася: у даний момент руїна виглядає когось із плазматиків-ветеранів -
когось із тих, що зав'язали.
Сутанисті зав'язки6 більше не ходили строєм. Вони любили тинятися місцями
слави поодинці. І справа зовсім не у ефекті відчуження. Більшість зав'язків
страждає патологічним бажанням знаходитись у центрі уваги.
6 Зав'язок - людина, яка припинила архе-сесії (за: АМДавихам, неопубл.).
торію, яку Терезка застала біля Академії, слід було вважати досконалою.
Зав'язок-одинак, який натрапить на подібну жилу уваги, може цілими днями
упиватися розповідями про те, як йому зривало черепицю: і на даху крапав, і
на Сонце втикав, а з шумами взагалі - ледь не залишився у полоні звукової
цивілізації з віддаленої метагалактики, ось.
Загалом, такий персонаж, попри начіпну браваду, залишав враження розгубленої
особистості, переповненої витісненими реакціями і страхами.
Терезка примостилася на лавці ближче до пожежної частини. Уявила себе
хамелеоном. Набравши невидимої барви, завмерла у строкатій яєшні зі світла та
тіней листочків дерев.
Тиша.
Яєшня колишеться на вітрі, відшаровуючись від землі.
Перехоплює подих.
У протилежному кінці вулиці вийшла темна постать. Терезка придивилася. Звідти
до компанії дівчат близився певний юнак. Культурний герой намірявся увійти в
контакт. «Зав'язок», - подумала вона.
Хлопчина (куций самурайський хвостик, жирне чоло, піжонські штани-«багами», нашийний ланцик з медальйоном) підійшов до малявок. Руки в кишенях.
Зав'язалася балачка. Хлопчина пригладжував зачіску і щось розпитував.
Найактивніша із тусівниць, лідер середовища, закушувала губу і кивала
головою. Вона закладала за вухо пасмо волосся і показувала рукою в браслетах
у керунку Академії - здається, звідти мав звичку являтися крапляр.
Хлопчина, втомлений чеканням навстоячки, сів до дівчат. Хі-хі, ха-ха. Дівчата
штурхаються. Піжон дибиться.
Поки Терезка оцінювала розклади, на вулиці з'явився підозрілий суб'єкт. Це
був живий архефакт доби архе. У такт нечутній музиці він крутив головою в
береті, кивав неголеним підборіддям, розкошував своїми шортами-«вітри-лами», глядів спонад своїх малинових окулярів і човгав сандалями на босу ногу. Рукою
він притримував сумку,
26
27
перекинуту через плече. Одним словом, поводився, як правдивий архе-фактор7.
Крапляр прошкував тінистим боком вулиці й тихенько зумотів у русяву борідку:
«шіаз-зма», «плаз-з-зма», «плаз-зма». З кожним кроком з-під шортів спекулянта
визирали волохаті коліна, а по задниці м'яко гупала сумка.
Терезка пробіглася поглядом вздовж вулиці, але нунція не помітила. Барига
працював на свій ризик. Похвально. Чи, може, нунцій - то самурайчик на