Бiблiйнi пригоди на небi i на землi
Шрифт:
З Каїном все ясно: він прирізав, мов баранця, рідного брата Авеля. А от з Ламахом - складніше.
Ламах примудрився уславитися подвійно - аморальністю і дурістю. Він укладався спати одразу з двома дружинами - Адою та Ціллею. Від кожної мав по двоє дітей. А молов таке, що вуха в'янули!..
– Жони Ламахові!
– якось заволав він, що й занотовано в Біблії. Уважте слова мої: я вбив мужа і згубив отрока! Якщо за Каїна відплата буде всемеро, то за Ламаха в сімдесят разів всемеро.
– Фі, як огидно!
– з такою гидливою відразою закопилила рожеві губки Кра Суня, що я
– Паталогічний потяг до злочину, - поставив непомильний науковий діагноз далекий від емоцій Кі Бер.
Рід же Єноха йде від третього сина Адама та рви, якого ніхто вже й не пам'ятає, бо за ним нема ніякого злочину. Хоч і важко було, та дізналися його звали Сіф. Так само поглинула плебейська безвість його нащадків Єноса, Каїнана, Малелеула та Іареда. Аристократизм без пролиття крові неможливий.
І от що найдивніше: обидва роди живі і досі у повному складі, починаючи від Каїна і Сіфа, яким минуло вже понад дев'ять сотень років. Правда, синтетичний Мо-Зок радить скорочувати вік патріархів у десять разів. А набавляють вони собі років, щоб зажити більшої суспільної ваги як люди з багатющим життєвим досвідом. Знову ж таки - це допомагає керувати. Недарма головна настанова всіх без винятків інструкцій складається з двох слів:
– Слухайся старших!
5. Чистилище перед свят-місцем
Головна кумирня по забезпеченню блаженством своїми архітектурними особливостями нагадувала канцелярську мегатумбу. З деяким хвилюванням ми переступили її поріг: це була перша установа на дивній планеті, яку ми наважились відвідати.
У прийомному чистилищі стояв крижаний холод і мертва тиша, хоч вздовж стіни нерухомо стояла досить довгенька черга. З облич закам'янілих відвідувачів ясно читалося, що всі вони - великомученики.
Стіна перед їхніми очима була шикарно орнаментована промовистими штампами на всі випадки службового життя:
ЗАЙДІТЬ ЗАВТРА!
РЕМОНТ!
ЗАЧИНЕНО НА ПЕРЕОБЛІК!
ЙДЕ НАРАДА!
ПРИЙОМУ НЕМА І НЕ БУДЕ!
ПЛЮВАТИ ЗАБОРОНЕНО!
Подейкують, що одного разу щось наплутали і табличку "Зачинено на переоблік" почепили на громадську вбиральню. Але це трапилося в іншій єпархії і до моєї космічної оповідки ніякого стосунку не мас.
Гарненька жриця гадючим поглядом гіпнотизувала чергу великомучеників. Не маю сумніву, що якби в цьому чистилищі з'явився гігантопітек, вона б вмить перетворила його в занюханого пігмея. Та на мене, що пройшов спеціальний психотерапевтичний гарт, її моторошні чари не діяли.
– Абра кадабра!
– ввічливо сказав я.
Та не встиг робот-тлумач перекласти на людську мову моє альдебаранське привітання, як зі жрицею сталася дивовижна метаморфоза.
Дівчина легко піднялася з-за столу, привітно посміхнулася і привселюдно сотворила чудо: відчинила двері до святої святих - особистої кумирні патріарха найвищого чину.
Великомученики остовпіли.
– Пане Єнох, - ніжно проворкотіла ця спритна особа, - до вас іншомовна делегація...
– Хай заходять!
– Прошу!
– усміхнене мовила вона і зачинила за нашими спинами двері.
6.
Патріарх Єнох ніжився під ласкавими променями персонального німбу, явно розрахованого на ієрархічний виріст його носія. Зараз німб був патріархові не за розміром. Під ним вмістилося б з півдюжини таких носіїв, як Єнох, але самого патріарха це, очевидно, анітрохи не турбувало, а навпаки тішило.
Трійко штатних лакуз курили своєму владиці густий фіміам. На вилогах хитонів були написані імена кожного з них - Гог, Магог і Демагог.
– Абра кадабра!
– привітався я.
– Здоровенькі були!
– негайно переклав Кі Бер.
– Привіт, привіт, - кисло озвався патріарх.
– Арба дакарба акра бакра Альдебаран!
– гордо повідомив я.
– Ми посланці планетної системи Альдебарана, - переклав робот.
– А тепер ви опинилися в системі сонцесяйного Єноха, - солодко проспівав Гог.
– Ми летіли багато світлових років, щоб зустріти братів по розуму, старався ретельний робот-тлумач.
– Зверніться в адресний стіл, - флегматичне порадив Демагог.
– Там вам слід вказати рік народження братів, їхню стать, ім'я та по батькові, з якого коліна вони походять...
– Ми вже зустріли ух!
– захоплено вигукнула розбурхана першим офіційним контактом з людьми Кра Суня.
– Нашій радості немає меж, - дещо стриманіше виголосив я обов'язкову контактну формулу.
– То чого ж ви вдерлися до мене?
– раптом набурмосився патріарх. Командировочні посвідчення ви могли відмітити і в канцелярії...
– Ви нас не зрозуміли, - розгублено пролопотіла Кра Суня.
– Ми прибули тунелем субпростору з позачасовими феноменами на пі-мезонному зорельоті!
– З неба!
– більш дохідливе пояснив я, до краю спрощуючи повідомлення.
– А довідка у вас про це є?
– з байдужим, аж сонним виразом на обличчі запитав Магог.
Я ошелешено замовк.
На нас дивилися, мов на ідіотів.
Кі Бер від безсилої люті скреготав усіма своїми блоками.
В прекрасних очах Кра Суні блищали сльози. Але я тієї миті навіть забув (сам не знаю, як це зі мною сталося) помилуватися цією вишуканою чарівницею. Замість того я зловісно просичав:
– Амба карамба!
Робот-тлумач не вважав за потрібне перекладати оті мої цілком приступні для розуміння слова.
7. Несподіванка за несподіванкою
– А ви не гарячкуйте, - зупинив мене патріарх.
– Ми не такі дурні, як ви думаєте, і розуміємо, що ви прилетіли до нас, а не до мавп.
– Мавпи вам добових не випишуть і номер у готелі не замовлять, нахабно пояснив Демагог.
– Ми розуміємо також, - вів далі патріарх, - що, коли с в наявності зореліт, значить, хтось таки прилетів. Але ми не впевнені, чи це ви прилетіли, чи хтось інший. Не знаємо також, звідки ви або якісь інші з'явилися. Де гарантія, що ви або якісь інші прилетіли саме з Альдебарана, а не, скажімо, з Сіріуса? Такої гарантії у нас нема, бо у вас - ні довідок, ані посвідчень... Це ж несерйозно, громадяни! Ну, що я з вами тепер робитиму?