Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів
Шрифт:
Бердіна насупилася і штовхнула Кару в плече:
— Ти чого? Мати-сповідниця — сестра по ейджу. — Кара винувато моргнула.
— Прости. Я просто пожартувала. — Вона торкнулася руки Келен. — Ти знаєш, що я вб'ю Надін, варто тобі тільки цього побажати. Не хвилюйся. Раїна не пустить її до Річарда.
Келен змахнула сльозу з щоки.
— Я знаю. Просто жахливо, що все це триває. Я знаю.
Вона зважилася. Келен сподівалася, що це допоможе Річарду знайти відповідь.
Сподівалася, що це допоможе йому знайти спосіб зупинити
— Ви знайшли те, що шукали? — Запитала Раїна, коли Келен, Кара і Бердіна повернулися в Палац.
— Ні, — сказала Келен. — Ніякого звіту про цей процес.
— Шкода, — сказала Раїна. Келен показала на двері:
— Ніхто не робив спроби його потурбувати? Раїна осміхнулася:
— Вона приходила. Хотіла перевірити, як себе почуває Магістр Рал.
Упевнитися, що він спить, так вона сказала.
Келен не потрібно було питати, хто така «вона». У неї скипіла кров.
— І ти впустила її?
Раїна посміхнулася своєю похмурою посмішкою.
— Я заглянула в кімнату, переконалася, що Магістр Рал спить, і сказала їй про це. Я не дала їй навіть глянути на нього.
— Добре. Але вона, ймовірно, повернеться.
Посмішка Раїни стала ширше.
— Навряд чи. Я попередила її, що якщо вона поткнеться сюди ще раз, то відчує мій ейдж на своїй голій дупі. Йдучи, вона не сумнівалася, що я виконаю свою погрозу.
Кара засміялася. Келен сміятися не могла.
— Раїна, вже пізно. Чому б вам з Бердіною не поспати трохи? — Вона кинула швидкий погляд на Бердіну. — Бердіна теж, як і Магістр Рал, потребує відпочинку. Завтра їй належить багато працювати. Нам усім не завадило б трохи відпочити. Докас з Іганом охоронятимуть Річарда. Раїна шльопнула Докаса долонею по животу.
— Ви, хлопці, як, здатні на це? Впораєтеся без мене?
Докас насупився, дивлячись зверху вниз на Морд-Сіт:
— Ми — охоронці Магістра Рала. Якщо хтось спробує увійти до його кімнати, ми приб'єм цю людину як муху. Від неї не залишиться й мокрого місця. Вам буде нічого навіть на зубок покласти. — Раїна знизала плечима.
— Здається, хлопчики впораються. Пішли, Бердіна. Саме час для різноманітності поспати нічку.
Кара стояла біля Келен, дивлячись, як Раїна з Бердіною йдуть, окинувши наостанок часових критичним поглядом.
— Ти права щодо відпочинку. Тобі теж треба би виспатися, Мати-сповідниця, сказала вона. — Ти не дуже-то добре виглядаєш.
— Я… я хочу спочатку перевірити, як там Річард. Я засну міцніше, якщо буду знати, що з ним все добре. Я повернуся через хвилину. — Вона твердо глянула на Кару, даючи зрозуміти, що не збирається сперечатися з цього приводу. — І ти теж іди спати.
Кара заклала руки за спину. — Я почекаю.
У кімнаті Річарда було темно, але світла, що падає з вікна, було достатньо, щоб розгледіти ліжко. Келен постояла поруч з Річардом, прислухаючись до його дихання.
Вона
Келен присіла на край ліжка і обережно підняла Річарда за плече. Він пробурмотів уві сні її ім'я, але не прокинувся.
Притримуючи його, Келен простягнула руку і взяла зі столика склянку з настоянкою, яку йому приготувала Надін. Вона була ще наполовину повна. Вона піднесла його до вуст Річарда і злегка нахилила, щоб він міг зробити ковток.
Він пив, а вона піднімала склянку вище.
— Пий, Річард, — звеліла вона пошепки і поцілувала його в лоб. — Пий, любов моя. Ти будеш спати міцніше.
Коли стакан майже спорожнів, вона поставила його на місце. Річард знову пробурмотів її ім'я.
Келен притиснула його голову до грудей, і сльоза, скотившись по її щоці, впала йому на волосся.
— Я так люблю тебе, Річард, — прошепотіла вона. — Що б не сталося, ти не повинен сумніватися в моїй любові.
Він пробурмотів щось, але вона розібрала тільки слово «любов». Келен опустила його голову назад на подушку й обережно поправила йому ковдру.
Вона поцілувала палець і м'яко торкнулась ним до його губ. Потім вона вийшла з кімнати.
У коридорі Келен знову сказала Карі, що тій потрібно поспати.
— Я не залишу тебе без охорони, — заперечила Кара.
— Кара, тобі теж потрібно час від часу спати. — Кара глянула на неї.
— Я не хочу знову підвести Магістра Рала. — Келен почала заперечувати, але Кара її перебила:
— Я розставлю часових біля твоєї кімнати. Я можу подрімати там і, якщо щось трапиться, буду під рукою. Не хвилюйся, мені цього вистачить.
Келен треба було ще дещо зробити, і вона не хотіла, щоб Кара про це знала.
— Ти бачила, в якому стані буває Річард, якщо не отримує достатньо сну?
Кара хихикнула:
— Морд-Сіт витриваліші чоловіків. Крім того, він не спав кілька днів, а я встигла подрімати вчора ввечері.
Келен не хотіла сперечатися. Вона відчайдушно намагалася придумати, як подолати цю перешкоду в облягаючому одязі з червоної шкіри. Не можна допустити, щоб Кара дізналася про її план. Сестра по ейджу чи ні, але Кара неодмінно повідомила б Річарду; Келен в цьому ні хвилини не сумнівалася.
А їй це було зовсім ні до чого. Келен ні в якому разі не хотіла, щоб Річард дізнався, що вона збирається робити. Потрібно було щось придумати.
— Не знаю, чи вдасться мені зараз відразу заснути. Я трохи зголодніла.
— У тебе втомлений вигляд, Мати-сповідниця. Тобі потрібен сон, а не їжа. Якщо на ніч поїсти, теж важко заснути. Я хочу, щоб ти добре виспалася, як і Магістр Рал. Спи спокійно, Надін більше не спробує до нього увійти. У цієї шльондри вистачить здорового глузду серйозно поставитися до попередження Раїни. Сьогодні вночі тобі нічого побоюватися.