Ерагон. Спадок, або Склеп Душ
Шрифт:
Спливла хвилина, друга, третя... Серце Ерагона почало битися трохи повільніше, сльози поволі висохли, і спокій, незнаний досі спокій огорнув його душу, коли він вдивлявся в безконечну пустельну рівнину. Вершник думав про те, які дивовижні речі можуть стрітися їм у далеких диких просторах. Він думав про життя, яке чекало на них із Сапфірою — життя серед драконів і Вершників.
«Ми не одинокі, малий»,— сказала Сапфіра. Несмілива посмішка заграла на обличчі Ерагона.
Корабель ішов уперед, спокійно й плавно рухаючись
Кінець.
ПРАДАВНЯ МОВА
Агаеті Блодхрен — святкування Кривавої Клятви Альфакін — народ (раса) ельфів
Атра ду еваринія оно варда — Нехай оберігають тебе зірки
Атра естерні оно тхелдуін — Нехай твої справи будуть успішними
Аудр! — Угору!
Боллр — круглий предмет, сфера, кулька Брізінгр — вогонь
Вае веогната оно вергарі, ека тет отерум — Ми вб'ємо тебе, присягаюсь
Ваетна — розвіяти Вайзе нейат! — Щезни!
Валдр — правитель Веохт — повільно Верма — нагріти
Врангр — кривий, звивистий Гангра — іти
Гангра аптр — іти назад Гангра рета — іти праворуч Гангра фрам — іти вперед Гвітр — білий
Гедвей ігназія — сяюча долоня
Гулай вейс медг оно, Арджетламе — Хай тебе супроводжує удача, Срібна Руко
Делой, шар’ялві! — Земле, рухайся! Джиєрда — ламати, бити
«Доміа абр Вірда» — «Вищість долі» (назва книги) Дотдаерт — Спис Смерті
Драумр копа! — Зважати на сновидіння! Дротнінг — королева
Дротнінгу — принцеса
Ду Вельденварден — Ліс-охоронець Ду Врангр Гата — Звивиста Стежка Ду Фелс Нангороех — Прокляті ГориЕбрітхіль — майстер, учитель
Ека ai фрікай ун Шуртугал — Я Вершник дракона і друг
Ека елрун оно, іольфіа, віол фьорн торнесса — Я дякую вам, ельфи, за цей дар
Елрун оно — Дякую тобі Ельда — шанобливе звертання Іллгратр — сильне бажання Іслінгр — той, що несе світло Істалрі — вогник
Кауста — приходити
Кверст — різати
Кверст мальмр ду гуілдрс едта, мар фрема не тон ека трейя! — Розріж залізо, яке тримав мене, але не більше, ніж я бажаю!
Ладрін! — Відкрийся! Летта — спинитися
Лідуен Кваедхі — поетичний рукопис
Має — фрагмент слова, яке Ерагону так і не вдалося промовити повністю
Наіна — світло
Наіна гвітр! — Хай буде світло!
Наіна гвітр ун боллр! — Хай буде кругле біле світло!
Нам іет ер Ерагон Сундавар-Верганді, сьорн абр Бром — Моє ім’я Ерагон, Убивця Тіні, син Брома
Нідвал — схожі на драконів істоти, споріднені з фангхурами
Ніермен — орхідея
Оно ах неят трейя еом верунсмал едта, о сналглі — Ти не хочеш битись зі мною, сналглі
Се оно вейс іліа! — Хай тобі щастить!
Се онр сердар сітджа хвас! — Хай ваші мечі залишаються гострими!
Слітха — спати
Сналглі — рід гігантських змій
Стенр, рейза! — Каменю, піднімись!
Стенр, слаута! —
Сундаврблака — той, що змахує крилами в темряві
Тейна! — Тихіше!
Траутха — кидати
Трхриста віндр! — Стиснути повітря!
Тура — висушити
Фаіртх — зображення, зроблене за допомогою магії Фел — гора
Флауга — летіти Фретія — ховатися
Хелгрінд — Ворота Смерті Шуртугал — Вершник дракона
Яве — узи довіри
МОВА ГНОМІВ
Аз Раны — річка
Аз Свелдн рак Ангуін — Сльози Ангуін Барзул — прокляття
Вор Орикз корда! — За молотом Орика!
Грімстборіт — правитель гномів, король або королева
Дерунданн — вітання Дур — наш
Дургрімст — клан
Ереткнурл — камінь, зроблений із землі Ільф гаухиіт! — Усе їстівне!
Інгейтум — ковалі
Кнурлан — гном
Награ — велетенський вепр, який живе в Беорських
горах
Тардсвергунднзмал — щось таке, що виглядає не тим, чим воно є насправді
Тронжхейм — Шолом Велетня (назва міста-гори)
Фангхур — схожі на драконів істоти, але менші за розміром і не такі розумні (живуть у Беорських горах)
Фартхен Дур — Наш Батько
Фельдуност — порода кіз, які живуть у Беорських горах
МОВА КОЧІВНИКІВ
Но — шанобливий суфікс, що приєднується через дефіс до основного імені того, кого поважають
МОВА УРГАЛІВ
Нар — шанобливе звертання
Тхулькна — смужки тканини, на яких зображають герби кланів ургалів
Улутрек — Пожирачка Місяця
Ургалгра — рогаті (так називають свій народ ургали)
ВІД АВТОРА
Кветха, фріцай! Вітаю вас, друзі!
Це був дуже довгий шлях. Важко навіть повірити, що нарешті настав кінець. Не раз мені в душу закрадалися сумніви, що взагалі коли-небудь завершу цю серію книг. Те, що я все-таки це зробив, сталося, зокрема, завдяки допомозі й підтримці багатьох людей.
Я не перебільшую, коли кажу, що написання «Спадку» було найважчим з усього, що мені доводилось будьколи робити. З огляду на цілу низку причин — особистих, професійних, творчих — ця книга була для мене набагато складнішою, ніж усі попередні. І я пишаюся тим, що мені все-таки вдалося її дописати, а ще більше я пишаюся остаточним результатом — самою книгою.
Я не можу висловити всі ті почуття, які охоплюють мене, коли думаю про серію цих книжок. Я присвятив циклу «Спадок» дванадцять років — майже половину свого життя. Він змінив і мене, і мою родину, і мені довелося б написати ще чотири книги, щоб розповісти про той різноманітний життєвий досвід, якого я набув завдяки йому. І ось тепер мені треба попрощатися з Ерагоном, Сапфірою, Арією, Насуадою й Рораном і рушати далі, до нових персонажів, нових історій... І ця перспектива лякає мене.